WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феномен природи у світобаченні українців - Реферат

Феномен природи у світобаченні українців - Реферат

усіх трьох сил - акт творення. 3аміна у зірці прямих ліній хреста на рівнобічні трикутникидодає символу додаткового значення, вказуючи не лише на троїстість світобудови, але й на троїстість кожної із сил, що творять її.
Шестикутні зорі часто вінчають три верхні кінці хреста на розп'яттях: бачимо їх на мармурових фризах капітелей, на плитах хорів та на кованих дверях у Софії Київській, золотими шестикутними зорями вкрито блакитну башту Видубицького монастиря. Загалом, це традиційний духовний символ багатьох українських церков.
Іноді символ оточений колом - це т.зв. "громове" або "перунове" колесо. Колеса Перунового воза символізують сонце в різні пори року. Може бути два або чотири колеса. Дажбог (Дажбо, Богдаждь) у давніх слов'ян - бог Сонця, правитель Прави і Яви. Яв - символ земного життя людини, повітряний простір із сонцем, стовбур Дерева життя [1], уособлення чоловічого начала. За давньою легендою, сонце уявлялось у вигляді бика. Хмари - це небесні корови. Бик запліднює корів, і ті проливають на землю небесне молоко - дощ, який дає життя природі. Тому Дажбога можна вважати й богом дощу. Це підтверджується варіантом імені як Даждьбог (рос. дождь). Ім'я "Дажбог" дослівно можна роз'яснити як "Бог, що дає життя", або "Бог, що дає долю". Дажбог також виступає як син Матері-Землі: він вмирає і відходить до її лона, зранку знову народжується. У грудні Дажбог помирає, а на день зимового сонцестояння народжується новий, молодий. Дажбог має чотири прояви: Коляда (зимовий), Ярило (весняний), Купало (літній), Мир (осінній). Дажбог тотожний Свентевиту - західних слов'ян, Давату - геттів, Давиду та Ісусу - біблійним міфологічним особам.
Який же був пантеон природних богів праукраїнців? Стійкої системи язичницьких богів донині не збереглося, проте, за згадками літописців та збереженими культурними пам'ятками (приміром, "Велесова книга"), можна частково його відновити. Тим більше, що природні об'єкти, які одухотворювались українцями, існують і в наш час. Людина зберегла в собі архетипову здатність відтворювати і творити. Тож ці боги: Сварог - небо, світло, вогонь; Стрибог - небо, рух повітря; Похвіст - вітер; Дажбог, Хорс, Святовіт, Радогост, Ярило - сонце, сонячна сила; Перун - грім, блискавка; Сімаргл - насіння, паростки як збереження та відтворення життя; Переплут - коріння, рослини; Макош - мати-земля, плодючість (і це не весь перелік!).
На тому, що світобудова має не один, а три основні виміри буття, сходяться усі людські вчення - від матеріалістичних до ідеалістичних. Перший вимір - це світ речей і явищ, доступний кожному. Другий - світ програм і законів, що визначають речі та явища. Третій - світ сил і причин, що "примушують" речі і явища реалізуватись, а програми і закони - керувати цією реалізацією. Саме до символіки сил і причин, тобто до третього, найглибшого виміру світобудови, і відноситься знак, названий "Тризубом". Ці виміри існують в тривимірному просторі. Три напрямки виміру - ширина, довжина і висота, розгортаючись і наростаючи, творять об'єм і простір нашого світу. Так само три кольори - синій, жовтий, червоний - творять усю гаму його найтонших барв.
Наприклад, варто навести такі символи: два трикутники - вода (вершиною вниз, блакитного кольору) і вогонь (вершиною вгору, золотого кольору), перетинаючи один одного, створюють двоколірну шестикутну зірку Велеса; зелений - колір життя. Через сонячне проміння на води Землі транслюються програми біологічного життя, що символічно відображається на Державному прапорі України.
Так само гегелівська філософська тріада (теза, антитеза, синтез) творить наші поняття, гіпотези і теорії, зрештою - наші знання. Отже, існуючому світові притаманна і триєдина світобудова, і триєдина формотворча енергія. 3а найдавнішими і найсучаснішими постулатами, в основі світобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна фізична реальність - Абсолют (за сучасною термінологією - Вакуум). Ця реальність сприймається нами як порожнеча (санскритське Шунья), тобто не сприймається зовсім. Такий феномен сприймання зумовлений тим, що всі сили цієї фундаментальної реальності повністю врівноважені, отже, ніяк не виявляють себе. Однак це "велике ніщо" (Абсолют, Вакуум, Дао тощо) є найфундаментальнішою абсолютною фізичною реальністю, що ховає у собі всі можливі стани, частки, форми і вияви. Процес породження нашого тримірного світу з Вакууму (Абсолюту, Дао) починається внаслідок порушення рівноваги у якійсь частині Вакууму, що відразу "проявляє" потенцію цієї частини - два полюси, які діють як два комплекси протилежних енергій. Різні духовні вчення дають різні назви цим полюсам-енергіям: позитивний і негативний; чоловічий і жіночий, батьківський і материнський; мудрість і знання; розум і душа; Ян та Інь; вогонь і вода тощо. Повністю врівноважене поєднання протилежних сил знову повертає їх до стану Вакууму (Абсолюту); неврівноважене поєднання породжує третю силу, яку звуть синівською енергією, життям, силою тяжіння (або інакше - любов'ю), речовиною, землею. Все народжене сповнене Ян та Інь і пронизане Ци. Наші далекі предки користувались іншою термінологією, ніж та, котрою послуговується сучасна фізика, однак визнавали ту ж саму картину триєдиної світобудови і намагалися бути в ладу з триєдиною світотворчою енергією космосу. Їхні знання про основні закономірності світотворення і світобудови виражалися в уособленні космотворчих сил в образах богів. Така методика, на відміну від наукової, є живою формою спілкування з пізнаними силами, отже, й сприятливішою для використання їх у регламентуванні свого побуту, прискоренні етногенезу і зміцненні своїх позицій у житті. Таку активну роль знань уможливлює релігія, яка, на відміну від науки, не є теорією. Виражаючи свої знання про могутні космотворчі сили у персоніфікованій формі, трактуючи ці сили як реальні, подібні до людей, але невимірно могутніші істоти, наші предки полегшували собі можливість спілкування з ними, прилучення своїх енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до більш досконалих і витончених енергій, що трансформувало, витоншувало, розвивало людську психіку і тіло. Адже групові й індивідуальні молитви, містерії, ритуали й обряди спрямовували увагу, думки й почуття (тобто енергетичні компоненти людини) до певних космічних сил, які мали безпосередній вплив на життя людей, їхні долю і шанси вижити, стати досконалішими. Вже в палеоліті наші предки чудово орієнтувалися в головних і другорядних космічних силах. Найзагальніші світотворчі сили (позитивна й негативна енергії світобудови) уособлювались ними в образах прабогів Всесвіту, Галактики та світотворчих сил конкретнішого плану - системних богів, що творять 3емлю і життя на ній. Культи Сонця-Вогню і втіленої космічної води - Дани - дожили до наших днів у святах Різдва, Івана Купала та інших. 3берігся, зокрема, ритуал поєднання священного вогню і священної води (на Купала тощо). За однією із
Loading...

 
 

Цікаве