WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феномен природи у світобаченні українців - Реферат

Феномен природи у світобаченні українців - Реферат


Реферат на тему:
Феномен природи у світобаченні українців
"…Життя - як Любов, що зорить Немовлям,
Народженим в повені з іменем Дана:
Як води Дніпра, і Десни, і Дунаю,
Як Води, що з Небом запліднить Земля.
Є Доли і Гори. Є Води і Твердь.
Природи і Люду в віках круговерть.
Вмирання камінне й народження Крила
Життя нарекло: сутні Небо й Земля:
Як Батько і Мати - несмертні Начала.
Людина і Рід - як Дороги й Причали.
Як Нація й Людство, Безсмертя і Тля."
Кононенко Петро [6]
Досліджуючи природознавчий аспект українознавства, треба розуміти, що джерела українськості породжені землеробською свідомістю і занурені в колективне підсвідоме, сформоване специфічними природними умовами лісолукової ботанічно-географічної зони України. Так стверджують у своєму посібнику "Україна: природа, людина, екологія"[7, 4] його автори. З цим не можна не погодитися, бо основою всього геобіологічного комплексу є природний ландшафт. Вивчення етноформуючого впливу довкілля на створення традиційного соціокультурного середовища, а саме - наукове узагальнення еколого-адаптаційних якостей та психоетнічних настанов особи та етносу взагалі, є одним з основних первнів українознавства. Ґенеза Людства є складовою частиною загальної ґенези Планети, а тому всі процеси, які притаманні Природі, притаманні і людським суспільствам, і окремій людині. Людство, як частина довкілля, має свої адаптаційні особливості. Тож метою статті, що відповідає основному завданню концентра "Україна - Природа", є вивчення еколого-адаптаційних особливостей природного регіону у сув'язі з психоетнічними настановами людності цього регіону [13, 53].
Перш, ніж на Землі з'явилася Людина, вже були сформовані природні геобіоценози, до яких їй належало еколого-психічно адаптовуватись. Первісна людина прагнула досягнення гармонії з довкіллям, взаємовигідного співіснування. Ще в найдавніші часи самоусвідомлення людини почалося зі спроб осмислення, хто є "Я" і хто "не - Я", що впливає на почуття, вчинки, добробут, на долю, життя і смерть. Вона не могла пояснити багатьох явищ буття, їх походження, однак відчувала в собі відгомін незліченних проявів впливу Всесвіту.
"Відтворююче господарство було творчою дією людини мислячої і воно почало все активніше впливати на природне довкілля, а природне довкілля впливало безпосередньо і опосередковано на ґенезу людності певного регіону, сприяючи виокремленню певних світоглядних психоетнічних та етноестетичних засад, етнопсихології тощо", - наголошує В.Сніжко у творі "Брама" [11, 103]. Так створювався образ-символ - "Картина Світу" та семантика довкілля - Всесвіт. У "Нарисах з психоетнічної екології України" він підтверджує вищенаведену тезу: "Найвагомішим чинником визначення етнічної специфіки образної будови свідомості є соціоприродне довкілля: національний ландшафт і погодні умови, місцеві флора і фауна, а також суспільна й індивідуальна свідомість. Наприклад, ліс у психоетнічно лісових народів виступає як добрий захисник, а у степових - символ темних сил, …, а те, що, приміром, притаманне образові щура на Сході - зовсім не сприймається європейцями…" [12, 228].
Природні культурні символи, що створила сама людина, дуже різноманітні: Вода, Вогонь, Тварина, Рослина, Сонце, Місяць, Світове Дерево тощо. "Білі хмарки, стрімка вода, пекуче сонце, чорні скелі, солоний вітер, квітучі сади, барвисті квіти, духмяні трави, співучі птахи, метушлива комашня - все це животвір землі і неба, природа, що оточує людину з колиски і визначає її поступ, куди б він не був спрямований. За що б не брався, яку б справу не починав селянин, він завжди озирався на пору року, звіряв свої прагнення і дії з погодою, природними явищами. Поганські боги наших предків - це насамперед образи природи, втілення опроміненої життєстверджуючим духом троїстої природної сили" [14 , 27].
Знаючи про триєдність світобудови і намагаючись гармонізувати себе з нею для полегшення життя, люди зображували її у своїх ритуальних дійствах, предметах культу, священних текстах та захисних містичних знаках. До найдавніших символів, що символізують світотворення і світобудову, належать знаки трійці: хрест, тризуб, трикутник, шестикутна зірка, сварга, дерево життя та інші їхні модифікації.
Алатир - споконвічний духовний символ українців-русинів, найсвятіший із символів людства, модель розгортання і згортання Всесвіту. В слов'ян символізує собою праобраз Бога Богів Рода, який є центром та вершиною Всесвіту і водночас самим Всесвітом; з нього виходять і на ньому сходяться всі шляхи - духові і матеріальні, він уособлює могуть і невмирущість плодючої творчої сили життя; в ньому закарбовано усі закони Прави (духовий світ богів, одна з іпостасей сущого, крона Дерева життя, яка надає всьому гармонію і порядок [1]); на ньому палає невгасимий вогонь Сварога - Родове Вогнище; з його допомогою душі усього сущого поєднані з Богом. Алатир, як ніщо інше, єднає нас із Всемогутнім Родом, своєю присутністю сприяє духовому і фізичному розвитку та матеріальному добробуту. Він є витоком інших давніх сакральних знаків українців-русинів - кола і хреста. В тій або іншій формі алатир є в усіх релігіях.
Хрест - знак тривимірного Всесвіту, життя. Разом з тим у ньому підкреслюється значимість синівської енергії - третьої сили - Любові (Землі), що досягається шляхом поєднання чоловічої енергії - вогню (зображуваної у віруваннях усіх народів вертикальним знаком) - з вологою жіночою (горизонтальний знак), під час якого обидва протилежні символи немов би зникають, зливаючись в один.
Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, - Мудрість, 3нання і Любов (або Вогонь, Воду й 3емлю, або Ян, Інь та Ци), однак не як початковий процес породження третьої сили двома первинними, а вже другу стадію цього процесу, тобто як дію трьох рівноправних сил, що виходять з єдиного, спільного для всіх джерела - Абсолюту (Вакууму, Дао). Аналогічно до тризуба (трьома кругами, вписаними у коло або в полум'я) зображено триєдність світобудови і формотворчих життєдайних енергій у даосів, у тібетській та українській символіках. Це не заважає тібетцям, як і українцям, використовувати з тією ж метою і тризуб. Саме даоський символ трійці - знак трьох кругів, вписаних у коло, - обрав М.К.Реріх як емблему всесвітньої організації захисту культурних цінностей.
Трикутник - символ троїстого: вогонь, вода, повітря. Разом два трикутники нагадують шестикутну зірку, яка є щитом Дажбога. Зірка може складатися або з двох трикутників, або мати пелюсткову форму. Вона репрезентує ті ж сили, що й хрест. Поєднані рівнобічні трикутники символізують єдність триєдиної позитивної чоловічої енергії (вогненної енергії Шіви), спрямованої вгору, з триєдиною негативною жіночою (вологою енергією Вішну), спрямованою вниз. Отже, зірка, складаючись із двох рівнобічних трикутників, накладених один на одного, означає єдність
Loading...

 
 

Цікаве