WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феноменологія духу українства в козацтві: пройдешнє, сучасне та прийдешнє (світоглядно-праксеологічний, філософсько-понятійно-категоріальний і соціаль - Реферат

Феноменологія духу українства в козацтві: пройдешнє, сучасне та прийдешнє (світоглядно-праксеологічний, філософсько-понятійно-категоріальний і соціаль - Реферат

сферах його життєдіяльності та входить у його національний світогляд, виражає активно-творче відношення до дійсності, визначає цілепокладаючу діяльність, позаяк відіграє роль кінцевого, цільового орієнтира діяльності самого суб'єкта дії якреалізатора української національної ідеї.
Ідеал українського козака - не просто уявлення і образ, а й знання про уже працюючу в історії найвищу досконалість, котра, як висока мета, діюча норма та взірець, здатна та має визначати спосіб і характер дій реального, конкретного українського козака та справді українських козацьких товариств і їх формувань. Обумовленість ідеалу українського козака потребами національного буття націлює добувати з історичних реалій українського духу і моралі те, що спроможне забезпечити якісний стрибок, націлює не просто механічно відроджувати, а відтворювати (з наголосом на творчому), відновлювати (з акцентом на новому) у необхідно розширених масштабах і, головне, на істотно вищому якісному рівні розвитку.
Тим, хто зауважує, що козацтво якесь не таке і козаки якісь не такі, мусимо пояснити їм і собі, чому не такі і як стати такими. ... Бо ж є відповідні вищепоставленому завданню знання, виховання і самовиховання, вміння й вишкіл, техніки і технології... А справа ця державна і загальнонародна!!!
Озброївшись Правдою, а не напівправдою (яка набагато гірша і небезпечніша брехні, бо має видимість правди...), українське козацтво може і повинно виконати свої завдання, своє історичне призначення і роль. Це стосується козака у кожному з нас українців..., який у комусь пробуджується чи вже пробудився, а у комусь його ще потрібно будити.
Революція не відбулася...
... Вона відбувається у нашій свідомості, поведінці, діяльності і відбудеться вона чи ні, залежить від нас самих, від активності наших дій, їх спрямованості, щирості, послідовності, новонабутої, справді народної і справді державної, соціально-психологічної установки. Революція - це якісна зміна, але не будь-яка якісна зміна, а докорінна якісна зміна, зміна широкомасштабна в чомусь важливому і значимому... Те, що ми досягли у Помаранчевій революції, - це тільки можливість подальших революційних змін.
Неозброєним оком видно, що проводити ці зміни народному Президентові і народові не дають ті зі старої влади, хто оголосив себе опозицією, і не дають, перешкоджають працювати Прем'єр-міністрові, народній частині Кабінету Міністрів... А докорінні якісні зміни необхідно провести в кожній області, у місті і селі, зупинити і ліквідувати безгосподарність, корупційність, злодійство, хабарництво, обкрадання народу і держави на всіх рівнях і у всіх гілках влади, у всіх сферах і галузях суспільної життєдіяльності.
Ситуація складалася так і склалася така, що в публікації журналу "Гетьман" № 3, за червень-липень 2005 р., необхідно було констатувати і наголошувати: "...Президента і Прем'єр-міністра потрібно захищати і визволяти від їх оточення ..." [7, 4]. Можливість такої ситуації проглядалася, висловлювалися навіть застереження, попередження... Ще до, перед і,, на початках Помаранчевої революції, під час і після неї, національних патріотів-державників турбувало оточення та окремі члени команди майбутнього президента. Непокоїла, бентежила і тривожила ситуація, що склалася в українському козацтві.
Хочеться сподіватися і вірити, що присяга новому Народному Президентові-Гетьману України колишніх гетьманів, які стали нині Верховними і Головними отаманами, та тих, що були Верховними та Головними і раніше - це не черговий "поцілунок Іуди Іскаріота" ...
Для українського козака (справді українського!) Україна - це життя і перемога! Це перемога правди, правдивості і праведності, справедливості! Це сама правда, і правдивість, і праведність, і справедливість! Це добро і любов, любов до рідної землі, до неба над рідною землею, до рідної української природи, до рідної української мови, української культури, до українців і в Україні, і де б вони не мешкали, але які не забули, що вони українці, це та добра любов до всіх людей, на яку завжди здатне справді українське серце. Ми відчуваємо і знаємо, що той, хто не любить України, цього не зрозуміє, позаяк має інший сенс та інакшу рацію життя.
Про смисли життя-буття свідомого українця (і, поготів, - українського козака) . . .
Ті, кого візьмуть сумніви, хто з цього приводу зіронізує, най подумають про те, що за всю історію людства ще не народився той Леонід Макарович чи Леонід Данилович, Павло чи якийсь Віктор чи хоч один будь-який чоловік з іншим іменем, котрий би міг перед смертю сказати, що він щасливіший за сусіда Івана, бо з'їв на тонну більше за нього ковбаси (та ще й високоякісної), чи центнер ікри паюсної (якої Іван, може, й не бачив)… І не було за всю історію людства людини, яка забрала б на той світ те, що вона надбала у світі земному…, а могили тих, хто спробував це у різний спосіб зробити, пограбували.
Смисл життя і буття свідомого українця (тим паче, українського козака) - Україна, український народ, українська мова, українська культура… і все те, що є українським за змістом і суттю… І ми маємо, як і інші народи, на те святе й Божественне право, тим більше на рідній, українській землі, на якій ми завжди стояли, стоїмо і будемо стояти обома ногами, серцем у рідну українську землю заземлені. Якщо Бог - це Любов, то любов українця до України така, що винятково релігійна людина, яка відчувала все релігійне (і дохристиянське, і християнське), геніальний мислитель і поет Тарас Шевченко, усім своїм сумлінням і кров'ю серця готовий на будь-які муки, написав:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну й святого Бога,
За неї душу погублю!
І жодної зневаги до Бога, блюзнірства чи святотатства у тих словах високодуховного і високоморального поета немає. У народній творчості, у піснях і в усій літературі українців серед гірких і найгіркіших, найтяжчих нарікань і образ на життя-буття, на світ, на рідних і близьких, і навіть на Бога, не знайдемо зневажливого слова на адресу України. За Україну українці ідуть навіть у пекло і повертаються на рідну українську землю, бо те їм дозволяє їхній Бог. Саме тому клятва-присяга українського козака - різка, крута й безстрашна.
Як спрацює клятва-присяга Гетьмана України - Президента України?
Складові присяги українського козака майже повністю увійшли до присяги Гетьмана України, народного Президента України Віктора Ющенка: "ПРИСЯГАЮ, що буду стояти на смерть за Державність, Свободу і Незалежність України, недоторканність її кордонів і її територіальну цілісність, до останнього подиху та краплини крові служити Україні, мужньо і рішуче боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань на громадський спокій, Життя, Здоров'я, Права й Свободи…"; "… як зіницю ока берегти і плекати єдність Української нації, міць Українського козацтва, яке є гарантом буття
Loading...

 
 

Цікаве