WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Феноменологія духу українства в козацтві: пройдешнє, сучасне та прийдешнє (світоглядно-праксеологічний, філософсько-понятійно-категоріальний і соціаль - Реферат

Феноменологія духу українства в козацтві: пройдешнє, сучасне та прийдешнє (світоглядно-праксеологічний, філософсько-понятійно-категоріальний і соціаль - Реферат


Реферат на тему:
Феноменологія духу українства в козацтві: пройдешнє, сучасне та прийдешнє (світоглядно-праксеологічний, філософсько-понятійно-категоріальний і соціально-психологічний аналіз)
Публікація присвячена генерал-отаманові українського козацтва, директору Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, відомому вченому-академікові, лауреату Міжнародної премії імені Й.Г.Гердера, докторові філологічних наук, професорові Кононенку Петру Петровичу на відзначення його 75-річчя з побажаннями крицевого козацького здоров'я, довгих літ творчої та успішної життєдіяльності, щоб скільки жив, стільки й надалі служив Україні і працював на Україну !!! З вдячністю за вельми необхідну, важливу та значиму для України, українського народу і всього світового українства роботу, за уже зроблене і досягнуте Петром Петровичем Кононенком і Науково-дослідним інститутом українознавства.
" ... Брешете Ви, кому ясно усе... "
Євген Плужник
Зміст епіграфа з вірша Є.Плужника, в першу чергу, ми адресуємо собі та, попри всю гостроту, вважаємо філософським, позаяк повернення до того, що бачилося ясним, кожний раз виявляє невичерпність і безкінечне багатство зв'язків і складності об'єкта пізнання. Пізнання правди фактів як явищ і дійсних подій, пошук і віднайдення істини у фактології як описі фактів, їх аналітична та синтезуюча документальність, опора на науковий фактичний матеріал роблять знання у практичній діяльності праксеологічно значимими як для самого процесу, так і для її (практичної діяльності) результуючої ефективності.
Перша частина заголовка цієї статті " ...Пізнаймо правду - і правда нас вільними зробить..." - це не цитата, а, праксеологічно, - уже заклик до дії, прохання, запрошення, відозва до українського козацтва, усього українського народу (козацького - за своєю найглибиннішою сутністю), завдання всім нам пізнати правду і розгорнути діяльність, поводити себе адекватно правді.
Обстоюючи концептуальну установку на не репресивність і позицію доцільності та необхідності, понад те, вищу ефективність не репресивного розв'язання проблем, ми намагаємося теоретично переконати і закликаємо дотримуватися повчання Спасителя: "... і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить" [13, 8.32].
Правда, Істина, Діяльність…
Правда нас вільними зробить тільки через нашу власну діяльність, організацію і самоорганізацію, контроль і самоконтроль, управління і самоуправління... Лише через нашу власну діяльність. Не випадково слово "свобода" (як синонім слів: воля, вільність) не тільки в сербському слові "сво-бо-до", а і в інших слов'янських мовах означає - "себе буття діюче". Науковим синонімом слова правда є поняття, термін, категорія - істина.
Під правдою розуміють те, що відповідає дійсності, те, що дає сукупність достовірних вістей, відомостей, може давати можливість правильності дій, справедливості..., порядку, який ґрунтується на справедливості. В історії права певний період слово правда навіть використовувалося як назва кодексів законів.
Істина - це вже не просто правда і, навіть, не тільки моральний чи правовий ідеал, а науково достовірне знання, яке адекватно (правдиво) відображає реальну дійсність у свідомості, відповідно самій дійсності. Істина - це не просто твердження, судження, положення, а те, що перевірене критеріями істинності, практикою, досвідом... І відповідає самим об'єктам, предметам, стану речей дійсності. Саме у цьому розумінні істина за своїм змістом - науково об'єктивна.
Тільки соціально прогресивні сили суспільства зацікавлені у правді, істині, бо для того, щоб діяти і вибудувати щось більш прогресивне, досконаліше, необхідно знати істинний стан речей - що є, скільки його є, яка його якість, які його властивості, чого необхідного немає... Для результативної, правдивої і справедливої цілепокладаючої діяльності потрібна правда, знання науково об'єктивної істини.
І якщо народні маси є вирішальною силою суспільного розвитку, а це відомо було вже нашим орійським любомудрам, у часи ще мислителів Агастія і Чараки (Цараки), то й сьогодні народ, широкий загал народних мас потребує правди, навіть якщо вона гірка і страшна. На позиціях правди та істинності мають стояти і нести народові правду ті, хто претендує бути елітою народу, його поводарем, захисником, оборонцем і рятівником. Саме таким, в ідеалі, було і має бути українське козацтво, якщо воно за духом своїм справді козацтво і якщо воно за своєю національною ідеєю, іманентною їй (ідеї) метою, насправді українське (та про це у наступних підрозділах нашої статті). Дієва правда в цілепокладаючій діяльності поводирів, захисників, оборонців, рятівників народу спрацьовує, коли вони доходять до індивідуального духу, свідомості та спонукають діяти широкі маси індивідів народу. Людина в індивіді реалізується, розгортається, розвивається в діяльності, через національне і в національному...
Людина в індивіді...
Людина як рід (людський рід, людство) реалізується в індивіді (як і в групах людей) різною мірою. Якщо проаналізувати діяльність і поведінку людей, то переконаємося, що це точно, тонко і переконливо відображено в нашій мові. Коли хтось діє правдиво і шляхетно, чесно, праведно та справедливо і ту діяльність можна поцінувати на рівні загальнолюдських вартостей, ми із захопленням вигукуємо:
- Оце людина !
Якщо вчинки не відповідають загальнолюдським цінностям, але надія на самокорекцію ще є, емоційно закликаємо:
? Так будь же людиною !
У випадку дій, які не співпадають з нормами загальнолюдської моралі і культури, а ниці вчинки та морально-етична розгальмованість повторюються, ми розгублено, з сумом, а то й зневажливо висловлюємось так:
- Хіба це людина !?
Нарешті, у трапунках дій і поведінки, супротивних людській природі, духові, духовності та моралі..., з обуренням констатуємо вигуком (чи подумки) відсутність людського в "людині" словами:
- Тварюка ! Скотина !
Часом, на жаль, нереалізованість людського роду в індивіді та крайня оцінка втрати людської подоби можуть бути образливими для наших чотириногих друзів. Проблема ця проаналізована нами ще в 1992 р. і опублікована в газеті "Народна Армія" та видана окремою брошурою Соціально-психологічною службою ЗСУ [27, 1-11].
Отже, людини в індивіді може бути менше або більше, та і якісні характеристики реалізації людського роду в індивіді можуть бути різними. Але у всіх випадках процес реалізації людського роду в індивіді йде через національне, через національні формоутворення матеріальної та духовної культури, завжди національної за своїми суттю і змістом. Іншого шляху, іншого способу просто не існує.
Загальнолюдського поза національним немає, воно - лише реально існуюча спільність у національному, існує лише в національному і через окремішньо національне, окремішньо національний Звичай [11, 3-78]. У цьому сенсі та
Loading...

 
 

Цікаве