WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філія "Гуцульщина" - Реферат

Філія "Гуцульщина" - Реферат

проблем Гуцульського регіону опубліковано 30 книг, 6 брошур, 290 статей у наукових збірниках, 500 статей в центральній, регіональній і місцевій пресі, зроблено 300 доповідей на наукових конференціях, з них більше 100 на міжнародних і всеукраїнських, прочитано 280 лекцій на семінарах, науково-методичних об'єднаннях. Зроблено понад 230 виступів на різних масових заходах, підготовлено 60 науково-методичних рекомендацій, написано 25 відгуків і рецензій на книги і дисертації, організовано 80 тематичних виставок з історії, освіти і культури Гуцульщини, здійснено 500 виступів на радіо: всеукраїнському, регіональному і місцевому, у т.ч. Всеукраїнському - 45, регіональному - 55, місцевому - 300, а також 7 - по телебаченню.
Протягом десятиріччя філії "Гуцульщина" побачили світ книги її науковців: Петра Арсенича з історії культури Гуцульщини та її дослідників - "Родина Шухевичів", "Родина Бандерів", "Прикарпаття в життіКаменяра", "Гуцульщина в творчості Гната Хоткевича", Калини Ватаманюк з духовно-пізнавальних і морально-етичних проблем - "Ми, діти світла", "Між Хрестами і Зорями", "Сад моїх журавликів", покійного Мирослава Стельмаховича з проблем української педагогіки та етнопедагогіки - посібник "Українська родина і педагогіка", "Теорія і практика національного виховання" та ін.
Протягом 10-річчя функціонування наукової установи на Гуцульщині її науковцями, зокрема Зеленчуком І.М., Ватаманюком Д.М., Арсеничем П.І., Шкрібляком П.В., Зеленчуком В.І. опубліковано чимало статей з проблем українознавства в системі освіти і виховання в наукових збірниках, журналах, зроблено ряд доповідей на міжнародних і регіональних наукових конференціях, семінарах, курсах та інших заходах, розроблено ряд наукових рекомендацій, як, наприклад, Кабінету Міністрів України на початку 1994 р. з приводу незадовільного стану підготовки до виборів у Верховну Раду; Міністерству освіти України (1997 р.) щодо необхідності визначеності в питаннях вивчення українознавства в закладах освіти; Голові Верховної Ради України (2003 р.) щодо ненаукового підходу розробників проекту Закону "Про адміністративно-територіальну реформу в Україні" і недоцільності його прийняття Верховною Радою та ін.
Аналіз змісту друкованих і усних напрацювань філії "Гуцульщина" протягом 10 років її функціонування засвідчує, що в них достатньо чітко прослідковувалися дослідження і висвітлення, в першу чергу, трьох вище вказаних напрямів, які стосуються (крім розвитку фестивального руху) також поглиблення теорії українознавства і його вивчення та створення джерельної бази. При цьому останній напрямок, серед інших двох попередніх, є дуже важливим. Це насамперед зумовлено тим, що радянським режимом, починаючи з кінця 20-х рр., була накладено таку не лише на наукові дослідження і вивчення українознавства, навіть його власну назву було замінено терміном "народознавство"; нищилися українознавчі наукові і навчальні установи, кадри, теоретичні напрацювання, збочувались, руйнувалася джерельна база шляхом фальсифікацій та висвітлення подій і фактів соціально-економічного, політичного і духовно-культурного розвитку імперсько-шовіністичних позицій. Все це підводилося до марксистсько-ленінських догм і доктрин.
Тому, безперечно, джерельною базою українознавству не можуть служити належним чином т.зв. "Історія міст і сіл Української РСР," радянська преса, переважна більшість інших друкованих засобів тощо, у яких фальшиво висвітлюється тогочасна дійсність з метою насадження імперсько-шовіністичних ідей і стереотипів у життєво важливі сфери українського суспільства. Філія "Гуцульщина" розробила методику збирання українознавчого матеріалу в умовах Гуцульщини, їх використання в науковій та навчально-виховній роботі, написанні загальних описів населених пунктів, виконання випускних творчих робіт (матур) випускниками ЗОШ І - ІІІ ступенів та інших навчальних закладів.
У зв'язку з цим значна частина доповідей, наукових повідомлень на наукових засадах, опублікованих статей та виступів у засобах масової інформації стосувалися саме даних проблем. Для цього використовувалися в регіоні вчительські конференції, районні методичні об'єднання, семінари, педагогічні читання та ін. форми заходів.
Це, звичайно, той науково-теоретичний та практичний потенціал, що був створений у регіоні Гуцульщини лише науковцями філії "Гуцульщина", які працюють у ній на постійній основі та за сумісництвом. Тут не враховано наукового вкладу, напрацьованого шляхом співпраці філії "Гуцульщина" з державними органами, науковими установами, навчальними закладами та іншими державними і громадськими інституціями, що функціонують у регіоні і за його межами. Ці взаємозв'язки мають двосторонній характер і відчутно впливають на зростання наукового потенціалу регіону.
Перший полягає в тому, що до активної участі в наукових заходах, які організовуються філією "Гуцульщина" спільно з Всеукраїнським об'єднаним товариством "Гуцульщина", місцевими органами влади залучаються науковці інституцій, що функціонують за межами Гуцульського регіону і їхній науковий доробок доповнює і підсилює науковий потенціал регіону. Так, наприклад, у роботі круглого столу з актуальних проблем етнічного, мовного, освітянського і культурного розвитку на Гуцульщині, що проводився у вересні 1994 р. у рамках IV Гуцульського фестивалю у Верховині, крім науковців філії "Гуцульщина", взяли участь і виступили: професор центру буковинознавства при Чернівецькому університеті ім.Ю.Федьковича Олексій Романець, голова Івано-Франківського обкому профспілки працівників освіти і вищої школи Мирослав Габорак; на Міжнародній науковій конференції з економічних, природо-екологічних проблем Гуцульського регіону і шляхів їх розв'язання, що проходила в 1995 р. у рамках V Гуцульського фестивалю в Путилі, з доповідями виступили: тодішній голова Чернівецької облдержадміністрації Іван Гнатишин, ректор Чернівецького університету ім.Ю.Федьковича Степан Костишин, зав. кафедрою Львівського лісотехнічного університету Нестор Библюк ст. науковий співробітник Львівського інституту економіки Зіновій Манів; на науковій конференції, що проходила в 1999 р. у Надвірній у рамках IX Гуцульського фестивалю з перспектив економічного, соціально-культурного, екологічного розвитку Гуцульщини в перші роки XXI ст. виступили з доповідями директор Інституту українознавства Петро Кононенко, депутат Верховної Ради України Василь Костицький, зав, кафедрою економіки Прикарпатського університету ім.В.Стефаника Ірина Ткачук, директор інституту Карпатського лісівництва Василь Парпан. директор гуманітарного ліцею Київського університету ім.Т.Шевченка Галина Сазоненко. директор Гуцульського дослідного інституту США (Чикаго) Микола Домашевський; на науковій конференції, що проходила в 2001 р. у Верховині у рамках XI Гуцульського фестивалю з доповідями виступали начальники управлінь освіти і науки: Чернівецької
Loading...

 
 

Цікаве