WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філія "Гуцульщина" - Реферат

Філія "Гуцульщина" - Реферат

стихійності, кидання в крайності, компанійщину тощо.
Цими обнадійливими на перспективу паростками на початку 90-х рр. XX ст. ставали Гуцульські фестивалі, які в розбудовчий період набирали свого розвитку і вдосконалення та водночас самі позитивно впливали на суспільні процеси, сприяли культурно-національному та державотворчому відродженню в краї. Перший з таких фестивалів відбувся восени 1991 році на лісовій галявині в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області, другий - у 1992 році у Вижницькому районі Чернівецької області.
В основному це були початкової стадії і рівнів заходи мистецько-розважального характеру, що зводилися до наповнення своїх программузикально-співочими, танцювальними та іншими гуцульськими культурно-мистецькими видами жанрами. Ці фестивалі не відзначалися особливою масовістю щодо кількості учасників та представництва від усіх одиниць адміністративно-територіального поділу (районів і міст) Гуцульського району. У них активну і масову участь брали найближчі, центральні райони Гуцульщини, зокрема, Верховинський, Путильський, Вижницький, Рахівський райони, Косівський і Надвірнянський райони, м.Яремче та гуцульська діаспора були представлені лише окремими колективами.
Проте вже більш різнопланово проходив восени 1993 року III Гуцульський фестиваль в Рахівському районі Закарпатської області. Це вже був той період, коли в регіоні Гуцульщини, крім товариства "Гуцульщина", започаткували свою діяльність Гуцульська освітянська рада та філія "Гуцульщина" Інституту українознавства, внаслідок діяльності яких Гуцульські фестивалі почали збагачуватися науковими, педагогічними, культурно-просвітницькими та іншими заходами. Це - науково-практичні конференції, круглі столи, засідання Гуцульської освітянської ради з найрізноманітніших та водночас важливих соціально-культурних, освітянських, духовно-моральних, природо-екологічних та ін. проблем. З обговорюваних питань розроблялися і приймалися наукові рекомендації, звернення, відозви і т.п. до різного рівня державних структур.
Таким чином, фестивальний рух на Гуцульщині поступово переводиться на наукову основу і цим саме набуває водночас наукової спрямованості та багатоплановості щодо свого впливу на суспільні процеси в регіоні в період національно-культурного і державного відродження в умовах незалежності України.
Ці позитивні новації, що уможливлювали переведення фестивального руху на наукову основу та надання йому наукової, соціально-культурної і державницької спрямованості, одержали своє започаткування в процесі проведення III Гуцульського фестивалю в Рахівському районі.
Тут у рамках фестивалю з широкою участю керівників навчальних закладів та педагогів-новаторів Гуцульського регіону проведено розширене засідання Гуцульської освітянської ради з питань використання культурних надбань гуцулів у навчально-виховній роботі закладів освіти Гуцульського регіону. На цьому педагогічному зібранні представлено новостворену на Гуцульщині наукову установу - філію "Гуцульщина" Інституту українознавства. Ознайомлено учасників зібрання з основними завданнями її науково-дослідницької роботи в регіоні, дослідження нею етнічно-національних, мовних, культурно-освітянських та ін. проблем.
І тут з обсягу визначених проблем філії "Гуцульщина" намітились три основні аспекти (напрями) її наукової роботи:
по-перше, дослідження теоретичних проблем українознавства (гуцульщинознавства) в регіоні Гуцульщини та впровадження її результатів у практику національно-культурного, освітньо-виховного, державотворчого відродження і розвитку, захисту довкілля краю та інші;
по-друге, сприяння впровадженню та вдосконаленню вивчення українознавства в закладах освіти Гуцульського регіону, проведення заходів з основних його проблем для різних категорій інтелігенції, зокрема, працівників освіти, культури, інших галузей і взагалі громадян; видання науково-методичних розробок тощо;
по-третє, створення джерельної бази українознавства на території Гуцульщини та за її межами, збір українознавчих матеріалів, їх аналіз, узагальнення і використання в науковій та навчально-виховній роботі, оформлення з українознавства-гуцульщинознавства навчальних кабінетів, залів, кімнат, кутків тощо.
Ці триєдині напрями (аспекти) наукової роботи філії "Гуцульщина", будучи тісно взаємопов'язані між собою, взаємодоповнювали один одного і цим самим уможливлювали новоствореній науковій установі чіткіше визначити свою наукову діяльність на перспективу та домагатися позитивних результатів як у кожному з даних напрямів, так і в загальному їх обсязі, разом узятих.
Такий підхід у здійсненні науково-дослідної роботи проблем українознавства в регіональних умовах Гуцульщини, як про це засвідчив 10-річний період функціонування наукової установи, був вірним. І головне, що цей добрий початок одержував своє втілення, в першу чергу, в наукових заходах, що проводилися з важливих проблем Гуцульського регіону в рамках наступних фестивалів.
Так, наприклад, на науково-практичних конференціях розглядалися теми: під час IV фестивалю у Верховинському районі (1994р.) "Актуальні проблеми етнічного, мовного, освітянського і культурного розвитку на Гуцульщині; під час V у Путильському районі (1995р.) - "Економічні та природо-екологічні проблеми Гуцульщини і шляхи їх розв'язання ". під час VIII - у Рахівському районі (1998 р.) - "Карпатський регіон і проблеми старого розвитку"; під час IX у Надвірнянському районі (1999 р.) - "Економічні та соціально-культурні проблеми регіону Гуцульщини", під час X у місті Коломиї (2000 р.) - "Гуцульщина: наука, освіта, культура"; під час XI у Верховинському районі - "Проблеми відродження і розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів", під час XII у Косівському районі (2002 р.) -"Гуцульщина на початку XX ст.", під час XIII у Вижницькому районі (2003 р.) -"Ріки і гірське життя".
Безперечно, це лише один з блоків (чи напрямів), але основних і дуже важливих: організації наукових досліджень та практичної реалізації їх результатів. І, звичайно, саме це дало, насамперед, могутній поштовх розвитку фестивального руху. З кожним роком Гуцульські фестивалі поповнювалися новими компонентами, розширювалися і вдосконалювалися їх програми, збільшувалася кількість учасників тощо. При цьому тут є важливим інший чинник, який слід мати на увазі. Це підтримка фестивального руху не тільки з боку місцевих, а й регіональних, обласних владних структур і, таким чином, з'єднання тут у єдине ціле науково-інтелектуального, культурно-мистецького потенціалу та організаційно-адміністративного ресурсу. Це підтвердилося під час проведення V Гуцульського фестивалю 1995 р. у Путильському районі Чернівецької області, коли обласна адміністрація, очолювана тоді Іваном Гнатишиним, не обмежилась, як це було раніше, присутністю на фестивальних заходах когось із представників від культури, а надала
Loading...

 
 

Цікаве