WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філія "Гуцульщина" - Реферат

Філія "Гуцульщина" - Реферат

важливих етапів в історії людства", "Україна в контексті історії нової ери: підсумки, сучасний стан, перспективи і проблеми майбутнього", "Етнонаціональний розвиток українського народу: його походження та етапи становлення", "Українські землі в складі Російської імперії, Польщі, СРСР та ін. колоніальних держав: важкі випробування, трагічні наслідки, колосальні матеріально-культур ні й людські втрати", "Гуцульщина в контексті загальнонаціональних процесів України: історія, сучасний стан, перспективи", "Україна на рубежі XX і XXI століть" та ін. Всього 10 найважливіших тем з українознавства, які реалізовувались як у регіоні Гуцульщини. так і за його межами, оскільки дана програма була схвалена Національною радою Демократичної партії України і розіслана в її обласні організації, а філією "Гуцульщина" подана у відділи освіти районів і міст Гуцульського регіону. Багатьма з них проведено семінари та інші заходи щодо реалізації цієї програми. Директором філії "Гуцульщина" підготовлено концептуальний огляд двохтисячолітньої історії нової ери і місця України в цьому історичному процесі. Опубліковано його в грудні 1999 року в газеті "Освіта", у "Гуцульському календарі на 2000 рік", місцевій пресі та висвітлювалась у ЗМІ.
З основних тем розробленої програми в навчальних закладах та масовихаудиторіях проводилися конференції, вечори, читання, новорічні урочистості, інші заходи.
Науково-дослідницька та педагогічна діяльність філії "Гуцульщина" вивела систему дослідження і вивчення українознавства не лише на три аспекти (напрями), по лінії горизонтальній, про які йшла мова вище, а й на три рівні по лінії вертикальній. Перший рівень цієї лінії загальноукраїнський, що охоплює загальнодержавні проблеми України та її міжнародні зв'язки. Другий - регіональний, що охоплює дослідження і вивчення також регіональних українознавчих проблем, враховуючи специфіку природо-екологічних, господарських, соціально-культурних та інших умов того чи іншого регіону (Гуцульщини. Бойківщини, Поділля, Слобожанщини та ін). Третій - місцевий, первинний, в обсязі сіл, селищ і т.д, що одночасно є підґрунтям, джерельною базою першого і другою рівнів українознавства. Усі вони тісно пов'язані між собою і відрив чи недооцінка якогось з них, іншого, крім шкоди, для кожного з них не може принести. Подекуди були спроби обмежитись вивченням лише регіональних чи місцевих українознавчих проблем, як, наприклад, на Гуцульщині - гуцульщинознавства, у Львові - історії Львова і т.д. Безперечно, регіональні та місцеві проблеми вивчати необхідно. Але це слід робити в контексті загальноукраїнському, контексті інтегрованого курсу знань про Україну, а не його окремими частинами, ізольовано одна від однієї, не ґрунтуючись на відповідній науково-теоретичній базі.
При цьому, на нашу думку, тут слід продовжувати роботу щодо вдосконалення програми дослідження і вивчення перспектив майбутнього Української держави взагалі та її регіонів зокрема. Це зумовлюється багатьма чинниками, які породжують чимало проблем уже на початковому етапі вступу в XXI століття. Тому, очевидно, ця тенденція в перспективі, можливо, навіть буде посилюватись. І тут роль наукових структур, їх прогнозів і передбачень, неодмінно зростатиме. Це закономірний і невідворотний процес.
І тут Науково-дослідний інститут українознавства МОН України та його філія на Гуцульщині можуть відіграти більшу роль, ніж їм відводилося до цього часу щодо організації і проведення наукових конференцій та ін. заходів з розкриття суті й практичної реалізації державних програм, розрахованих на перспективу. Адже багатоаспектність їх обсягу найбільш чільно може вкладатися в інтегрований курс українознавства і, таким чином, на теоретичному ґрунті українознавства як на загальнодержавному, так і регіональному чи, навіть, місцевому, рівнях глобальні перспективні проблеми можуть одержувати своє глибоке висвітлення та доведення до широких мас людей. Очевидно, окремі важливі питання найбільш глобальних проблем програм урядового рівня доцільно включати в програму вивчення українознавства в навчально-виховних закладах. Це, звичайно, сприяло б кращому усвідомленню учнівською і студентською молоддю своєї ролі та місця в період розбудови Української незалежної держави.
А спроби розв'язувати соціально-економічні, духовно-культурні, державотворчі та інші проблеми кабінетно-чиновницькими силами при недооцінці соціальної ролі науки та незадіяні її потенціалу, як це в непоодиноких випадках має місце в Україні на різних рівнях її державних структур, неодмінно приречені на невдачу. Це підтверджується сучасними реальностями в Україні, коли найбільш потенціальна частина науки виїхала за її межі і там осіла, інша, що залишилась в Україні, в непоодиноких випадках недооцінюється і незадіяним залишається належний до розбудовчих процесів її науковий потенціал. Результатом цього є нагромадження багатьох проблем у соціально-економічних, культурно-духовних, державотворчих, інших сферах, повільний вихід України з кризового стану та її вхід в європейські і світові структури. Водночас там, де державні органи, громадські організації тісно співпрацюють з науковими інституціями, опираючись на вироблену останніми наукову основу з відповідної галузі чи сфери, там і тоді мають місце плідні результати. Це саме підтверджується співпрацею державних, наукових і громадських інституцій на Гуцульщині та позитивними її результатами в національно-культурному та державному відродженні й розвитку краю. І тут важливим чинником для повноцінного функціонування наукових структур є матеріальна їх підтримка з боку органів влади.
Наша наукова установа одержувала таку матеріальну підтримку з боку місцевих органів влади, зокрема Верховинської райдержадміністрації та районної ради (голови Пониполяк П.М., Стефлюк Д.П.). Ними виділено приміщення та щорічно виділяються кошти на його утримання, опалення, телефонний зв'язок, інші витрати Яремчанською туристично-оздоровчою базою "Карпати" (директор Семків П.В.) виділено безкоштовну відповідну кількість меблів тощо. Проте сказане вище не означає, що діюча наукова установа на Гуцульщині працювала без проблем, її науково-матеріальна база не відповідає мінімальним вимогам, а кількість науковців - обсягу виконуваної роботи.
Усе це вимагає свого позитивного розв'язання в найближчий час. При даній кількості науковців, відсутності комп'ютерної, відеознімальної техніки, транспорту та інших засобів надто важко буде забезпечувати виконання визначених завдань як на найближчий час, так і на перспективу. Зі свого боку, науковці філії "Гуцульщина" будуть продовжувати і вдосконалювати науково-дослідницьку роботу щодо подальшого розвитку і збагачення теорії українознавства та її практичного втілення в умовах Гуцульського регіону. У цьому вони вбачають своє найголовніше завдання.
Loading...

 
 

Цікаве