WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Філія "Гуцульщина" - Реферат

Філія "Гуцульщина" - Реферат

облдержадміністрації Михайло Бауер, Івано-Франківської - Романія Постолянюк, дослідник санскриту зі Львова Василь Кобилюх та ін.
Таким чином, на конференціях та інших наукових заходах, що проводилися філією "Гуцульщина" спільно з органами місцевої влади, було заслухано понад 40 доповідей відомих науковців і вчених, які працюють у вузах і наукових закладах за межами Гуцульщини.
Це, безперечно, внесло певний науковий вклад та уможливило тісніше поєднання теорії і практики у розв'язанні проблем регіону, вироблення науково-обґрунтованих платформ і рекомендацій тощо.
Другий взаємозв'язок співпраці має зворотний напрям. Він полягає в тому, що науковці філії "Гуцульщина" включаються до участі в роботі наукових заходів, які організовуються іншими інституціями, зокрема Карпатським біосферним заповідником, Гуцульською освітянською радою та ін.
Так, наприклад, на міжнародних науково-практичних конференціях, організованих Карпатським біосферним заповідником, Фондом Карпатського Єврорегіону та ін. організаціями від філії "Гуцульщина" булопредставлено ряд доповідей, а саме: на конференцію "Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат" (1997 р.) доповідь "Формування екологічної свідомості - один з важливих чинників збереження біорізноманіття Карпат" (Шкрібляк П.В.); на конференцію "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку" (1998 р.) - доповіді: "Система природо-екологічної освіти і виховання - важливий чинник щодо розв'язання проблем сталого розвитку" (Шкрібляк П.В.), "Пам'ятки природи Карпат та їх зберігання" (Зеленчук І.М.), "Етнографічний регіон Гуцульщини: адміністративно-територіальний устрій та роль органів місцевого самоврядування і неурядових, громадських організацій у розв'язанні проблем сталого розпитку" (Ватаманюк Д.М.); на конференцію "Гори і люди" (2002 р.) - доповіді "Природо-екологічна свідомість як важливий чинник збереження природного середовища в умовах Карпат: історія, сучасний стан, проблеми і перспективи" (Шкрібляк П.В.), "Вплив гірських умов Українських Карпат на формування традиційно-побутової культури гуцулів" (Зеленчук І.М.).
На конференції "Розвиток здібностей особистості школяра з урахуванням регіональних умов і особливостей", організованій Гуцульською освітянською радою (1998 р.), де з доповідями виступили: Шкрібляк П.В. - "Розвиток творчих здібностей в учнівської молоді в процесі вивчення українознавства в регіональних умовах", Зеленчук І.М. - "Модель народної школи мистецтв", на конференції "Українознавство в педагогічному процесі освітніх установ", організованій Прикарпатським університетом ім.В.Стефаника (1997 р.), від філії Гуцульщина" доповіді зробили: Шкрібляк П.В. "Стан і проблеми впровадження вивчення українознавства в навчально-виховних закладах Гуцульщини", Зеленчук І.М. "Підготовка і захист випускних робіт (матур) в умовах шкіл Гуцульщини", Сіренчук М.І., керівник експериментального майданчика, директор Яблунецької школи-садка "Арніка" "Виховні можливості школи-родини в школі-садку та ін.
Як засвідчують підсумки цього аспекту співпраці, науковцями філії "Гуцульщина" зроблено близько 40 доповідей і наукових повідомлень на наукових заходах, організованих іншими науковими установами та вузами Західної України.
Цей напрям не менш важливий, ніж перший, попередній. Адже він уможливлює поширення наукової діяльності даної українознавчої регіональної наукової установи за межі регіону в сфери галузей інших наук і, таким чином, застосування в їх розвитку і реалізації теоретичних напрацювань з українознавства, зокрема, його освітньо-виховних та ін. доробків. Бо загальновідомо, що для реалізації завдання в будь-якій галузі (економічній, природо-екологічній, соціальній, духовно-культурній чи іншій) необхідні не лише знання і практичні навички їх суб'єктів з даної галузі, а й їх висока свідомість, усвідомлення і розуміння ними свого місця в трудовому процесі, прихильне ставлення до виконання своїх обов'язків, дотримання морально-правових норм і принципів у процесі життєдіяльності, патріотично-громадські позиції тощо. А це вже українознавчо-педагогічна наукова проблема, і її розв'язання здійснюється на теоретичній основі саме цих наук. Тому розв'язання даної проблеми вимагало розширення діапазону даної наукової установи в умовах Карпат, широко розгалужена співпраця з іншими науковими інституціями та практичне впровадження наукових доробків з українознавства в процеси формування знань і насамперед свідомості суб'єктів тієї чи іншої галузі.
Ці аспекти співпраці філії Гуцульщина" з іншими науковими установами і організаціями, вузами, як нам здається, заслуговують на своє подальше продовження, розширення і поглиблення не лише в межах регіону Гуцульщини чи прилеглих до нього територій, а й усієї України, оскільки українознавство буде розвиватися також за рахунок регіональних напрацювань та водночас щільніше поєднуватиметься з іншими науками. Застосування його теоретичних напрацювань сприятиме виробленню більш конкретизованих науково-обґрунтованих шляхів соціально-економічного та культурно-духовного розвитку, приведення їх у відповідність до сучасних соціальних вимог і потреб українського суспільства.
Внаслідок такої співпраці українознавство буде плідно розвиватись і як наука, і як навчальний предмет та збагачуватиметься за рахунок наукових напрацювань в інших галузях наук, які можуть стикатися з тими чи іншими проблемами українознавства чи то на загальноукраїнському, чи регіональному, чи на місцевому рівнях. І від такої співпраці залишаються у виграші як одні, так і другі. Сумніву тут, безперечно, немає.
Це достатньо переконливо засвідчується десятирічною співпрацею філії "Гуцульщина" з органами освіти та навчальними закладами Чернівецької області. А почалася ця співпраця з місцевими органами влади та освітянськими закладами на території Вижницького і Путильського районів, які за своїми етнографічними ознаками відносяться до регіону Гуцульщини. Вона полягала у спільному проведенні з українознавчих проблем шляхів їх розв'язання як загальноукраїнського, так і регіонального та місцевого обсягів і науково-педагогічних заходів, зокрема конференцій, семінарів, методичних об'єднань, відзначень ювілеїв відомих діячів Гуцульщини і взагалі Буковинського краю, групових та індивідуальних консультацій, публікування статей у науково-популярній літературі, пресі, передач по місцевому і регіональному радіо тощо.
І ця співпраця не залишилась безрезультатною. Вона, насамперед, сприяла інтенсивному впровадженню вивчення українознавства в навчально-виховних закладах, підвищенню інтересу і зацікавленості педагогів та учнів до нововпроваджуваного предмета, оволодіння знаннями його основ тощо. І, як результат цього, вже в 1995 - 1996 н.р. українознавство вивчалося в усіх навчально-виховних закладах Винницького і Путильського районів Чернівецької області.
У процесі нашої співпраці
Loading...

 
 

Цікаве