WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українці мають керуватися лише загальноукраїнським часом - Реферат

Українці мають керуватися лише загальноукраїнським часом - Реферат

початку статті - а чи потребуємо ми зміни стереотипів?
За всіх щонайдавніших часів існування колоніалізму колоніальні імперії успішно використовували своє панування, свою політичну волю задля здобутку щонайбільшого зиску для себе у процесі нищівної експлуатації колонізованих народів. Джерелом привласнення здобутків колоній серед іншого був і розвиток торгівлі цих країн із колоніями на умовах, встановлених метрополією, що сприяло збагаченню метрополії. Пряма експлуатація колоній завжди включала обов'язкове оподаткування, тарифну систему, обмеження на торгівлю, ввіз іноземного капіталу, а примусова праця перетворювала більшість місцевого населення у потенційних рабів. Колоніалізм має свою економічну експлуатацію метрополією колоній і для цього метрополія прагне щонайістотніше духовно закріпачити місцеве населення. Україна в складі Російської та більшовицької імперій була об'єктом імперіалістичної колоніальної експлуатації та суцільного духового закріпачення. Останнє було щонайважливішим, бо лише за виконання його ставало можливим перше. "По краплині, - казав А.Чехов, - вичавлювати із себе раба". Це нам конче потрібно робити нині: кожноденно, щорічно рухаючись у напрямку прогресу, - це і є генеза. Бо дехто вирішив, що відбувши певні терміни на Майдані під гарну музику і в колі порозуміння або навіть на більш прозаїчних та жорсткіших майданах, "усе" разом станеться й цілком збудеться, як схотілося. Тож даваймо замість шоу "Велікой Октябрьской соціалістіческой революції" творити модерне шоу "Помаранчевої революції". Вірогідно, що й увічнювати почнемо нове паралельно із пам'ятниками,видатними постатями, сподвижниками, гірляндами слави, музеями, експонатами на кшталт ленінського "брєвна"… Немовби й не було тих подій, що сприяли з'явленню Української держави… Не було й протистоянь навіть в останні совєтські дні СРСР?!
Слід уважно розглядати давньоєгипетські папіруси, що збереглися поза волею правителів Давнього Єгипту, тогочасних бюрократично-адміністративних творців-ідеологів та охоронців державної ідеології. А папіруси є записами очевидних подій, які відносно правдиво, хоч і з долею певного обов'язкового суб'єктивізму, зафіксували тогочасні події. Якщо їх порівнювати із офіційною ідеологією, закарбованою на гробницях, статуях, колонах та стінах палаців, що мали увічнити сина божого, фараона, його поплічників і сподвижників, офіційних спадкоємців, то впадає в очі очевидна невідповідність. Те саме стосується не лише давніх царств, а кожної влади. Тому цілком слушними завжди були й лишаються висловлювання, що політика не має нічого спільного з мораллю, що той, хто хоче правити, мусить вміти хитрувати й атакувати правом сильнішого, пускати за вітрами всю існуючу моральність. Правила та порядки, що склалися й були встановлені сильнішими попередниками, бо ж лише переможці записують "історію" на стінах храмів та палаців, так от їх та цю "історію" прагнуть як традицію продовжувати наступники, хоча б як офіційну. Це було з Рамзесом III: віднайдені таємні папіруси стосуються саме його, очевидного, а не офіційного правління, а офіційно він хотів бути продовжувачем ідеологем Рамзеса Великого, який вів загарбницькі війни весь час свого довгого (більше 60 років) правління. Якщо загарбницькі війни вдалі, вони дають можливість розбагатіти кожному, хто бере в них участь, і вони були такими в часи Рамзеса Великого. У часи ж Рамзеса III такими вони виглядають лише в офіційних написах, а в дійсності це були війни оборони від бідних і диких сусідів лівійців. Офіційні написи - це те, що слабкий фараон бажав "бачити" у своїй державі, у певній, не пов'язаній із дійсністю, інтерпретації. Приміром, є зображення кастрованих ворогів, їхні пеніси і праві руки зібрані докупи - символ того, що вони не зможуть ані працювати, ані продовжити себе в нащадках. Вірогідно, молодого Рамзеса III готували як воїна, а правити він не зміг би, якщо б правління було ускладненим всередині держави.
Державна система Давнього Єгипту мала за свою головну ідеологему боротьбу хаосу і порядку. Фараон був тим, кого вищі сили наділяли здатністю подолати Хаос і встановлювати та здійснювати Порядок. Зауважу, що саме із вбивством фараона Рамзеса III, що завершило страйки будівельників та гаремно-політичні інтриги, скінчилась визначна містерія: "Давній Єгипет - країна великих фараонів - синів Бога". За офіційними записами, Рамзес III обіцяв своєму народу Порядок, навіть обіцяв оберігати людей від богів. Але не сталося, як гадалося, і він пристав до активної магії, до якої пристали і наближені до нього. Почалися чвари, підозри, інтриги: параноя - вона знайома совєтським громадянам за часів більшовицької імперії правління Сталіна, аналогічно, як перед цим у Московському царстві - Івана IV.
Існує в пустелі оаза за певними правилами та з певним порядком. Прийдешні, коли атакують оазу й перемагають, знищують тих, хто там живе. Правителі під страхом цього, не маючи можливості самі атакувати, починають у своїй діяльності більше звертати уваги не на добре чи моральне, а на те, що для них є конечне та хосенне. "Історики" вважають, що це боротьба "сильних" і "немічних" (за Гегелем "історичних" і "неісторичних") народів, а тому держава виникає лише після завоювання гірше зорганізованих геопсихічно і слабких геополітичних структур краще зорганізованими геопсихічно і сильніше вмотивованими. Тому, як наголошував Лев Троцький, "мілітаризація праці є неминучим, головним методом організації робочої сили у відповідності з потребами соціалізму".
"Історична правда виявляла: перше - що Київська Русь розпалася не так через нашестя татаро-монголів, як, подібно Римській імперії та імперії Карла Великого, на основі природної етнічної диференціації. І саме з цієї причини українці і росіяни пішли різними державно-ідеологічними й релігійними культурними шляхами та з XIII до XVII ст. розвивалися абсолютно нарізно. Це були народи різних расово-етнічних груп, з різною ментальністю - слов'янською і татарською, угро-фінською; різною правовою, мовно-філософською та релігійною системами (хоча останні покликалися на одне - візантійське - джерело, взяли з нього різні засадничі орієнтири: українська - культурно-демократичний, російська - державницько-тоталітарний)"[4].
Підготовка визначної містерії Російської імперії XX ст. почалася з відтворення різними авторами, починаючи з М.Гоголя в російськомовній літературі, душевних блукань "маленької людини", особливо, у Ф.Достоєвського з його, врешті-решт, "Бєсовою" прелюдією. Й інтелігенція почала, за влучним висловом М. Волошина, знищувати основи імперії, хоча основами її була сама
Loading...

 
 

Цікаве