WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Український етнос як один важливих концентрів українознавства - Реферат

Український етнос як один важливих концентрів українознавства - Реферат

концепції формування і розвою українського етносу, їх переосмислення усвіті новітніх міждисциплінарних досягнень дасть змогу збагатити вітчизняну і світову науки модерними аналітичними дослідженнями про минуле, сьогодення і майбуття українського етносу.
Насамперед треба виділити монографії Петра Кононенка: "Українознавство" (1996); "Свою Україну любіть" (1996); і у співавторстві з Тарасом Кононенком "Український етнос: ґенеза і перспективи" (2003). Праці Леоніда Залізняка: "Нариси стародавньої історії України" (1994), "Походження українського народу" (1996), "Від склавінів до української нації" (1997), "Первісна історія України" (1999). Книжку Володимира і Ярослава Баранів "Походження українського народу" (2002).
Також важливі такі дослідження, як: Макарчук С.А., Турій О.Ю."Український етнос (Історичний розвиток)" (1990); "Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персонали" (1993); Паучок В.К."Етногенез українського народу і становлення національної символіки" (1993); "Етнос і соціум" (1993); Нельга О.В. "Курс лекцій з етнології" (1995); "Мала енциклопедія етнодержавознавства" (1996); Пономарьов А. "Етнічність та етнічна історія України" (1996); Нельга О.В. "Теорія етносу" (1997); "Основи етнодержавства" (1997); "Життя етносу: соціокультурні нариси" (1997); Онищенко І.Г. "Етно - та націогенез в Україні (Етнополітичний аналіз)" (1997); Степико М.Т. "Буття етносу: витоки, перспективи (філософсько-методологічний аналіз)" (1998); Тиводар М.П. "Етнологія" (1998); Мостяєв О.І."Історичне буття етносу (філософсько-методологічний аналіз)". Автореф. дис. канд. філософ, наук (1998); Надольська В.В. "Загальна етнологія: понятійно-термінологічний апарат" (1999); "Етнос, Нація. Держава: Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду" (2002); "Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність" (2001) тощо.
Попри всі перераховані вище праці проблема українського етносу як одного з важливих елементів українознавства залишається ще малодослідженою і потребує свого подальшого вивчення.
Досліджуючи український етнос у просторі і в часі, треба зразу ж визначитись з такими поняттями як "народ", "етнос", "нація", щоб уникнути плутанини з їх тлумаченням. Ми вважаємо, що термін "народ" має два головних значення. Перше - спільність людей, яка історично сформувалась на конкретній географічній території, об'єднана спільним походженням, історією, традиціями і звичаями, мовою, самосвідомістю, самоназвою, культурою тощо. Це, наприклад, вислів - український народ, польський народ тощо. Друге - соціально-політична спільнота людей, громадян однієї країни незалежно від їх етнічної приналежності. Наприклад - "народ України", "народ Росії" тощо.
На нашу думку, термін "етнос" теж має два значення. Перше, як вважає вчений Михайло Тиводар, центральне поняття в сучасній етнології, що означає форму існування людей розумних (homo sapiens), етнос - це стійка природно та історично сформована на певних територіях динамічна людська спільнота, що має власну самоназву й усвідомлює свою єдність, протиставляючи себе всім іншим аналогічним утворенням і відрізняється від них стійкими і своєрідними рисами культури, способом життя, етнічними стереотипами. Тому науковець переконаний, що саме етноси є носіями таких цінностей, які потім відображаються і знаходять вираз у матеріальній культурі і побуті, духовному житті і мові, психічному складі й етнічних стереотипах, популяційно-антропологічних вимірах, політичній організації тощо, саме без них та без почуття спільного походження і спільної історії не існує жоден етнос. Друге - спільність людей, яка проживає на певній місцевості, має спільну історію, культуру, мову, побут тощо, але не має власної держави (не отримала політичного самовизначення). У своєму дослідженні ми будемо вживати термін "етнос" у першому розумінні.
Ми вважаємо, ще термін "Нація" означає найвищий етап розвитку людської спільноти (народу, етносу), коли вона здобуває державність, розбудовує власну державу, практично реалізуючи національну ідею. Тим самим створює національну культуру, національну свідомість, національне військо, національний життєвий простір тощо.
Отже ми, українці, хоча вже більше десяти років і живемо у власній державі, на жаль, так і не стали нацією, політичною нацією з великої літери. Ми перебуваємо зараз в екзистенційному часо-просторі: між Європою і Росією, етносом і нацією, культурологічним буттям - небуттям, роблячи при цьому хаотичні рухи то в один то в другий бік... Доки?!!
Має рацію вчений Петро Кононенко, коли стверджує: "Стало очевидним, що Україна не тільки знесилена економічно, а й вражена страшною внутрішньою хворобою денаціоналізації, що неминуче породжує явища деморалізації та дегуманізації, втрати волі до самодостатнього життя, а тим самим і самореалізації та здійснення визначеної природою історичної місії".
Вивчаючи український етнос як один із важливих концентрів українознавства, треба наголосити на стрижневому аспекті цієї проблеми, а саме на етногенезі (походженні) українців. Чому ж вона нас так цікавить?
Науковець Леонід Залізняк наголошує: "В наш доленосний для України час питання історичних коренів українського народу набуло небувалої актуальності. Адже народ, який не знає своєї історії і забуває власне минуле, не має майбутнього, тобто приречений зійти з арени історії. Пояснюється це тим, що історична свідомість усякого етносу є потужним консолідуючим фактором для нього. Тому завойовники завжди намагалися позбавити гноблені народи їхньої власної історії".
Так вважає і вчений Петро Кононенко: "Розкриття українського етногенезу - це шлях до пізнання кожним свого органічного зв'язку з рідним народом, його природою, історією, мовою, культурою (а відтак - усвідомлення своєї як особистості, так і всезагальності, а також як своїх прав, так і обов'язків, як джерел, мотивів, так і наслідків формування та діяння), а тим самим з землею, вселюдством, космосом, адже як ми бачимо, і український етнос є наслідком як індивідуально-субстанціального розвитку, так і багатоманітних впливів етносів Європи та Азії, що означає - їхнього соціального, духовного, психічного буття та культури. Це - найефективніший шлях до самопізнання та самореалізації, отже - до щастя". Саме тому, коли ми вивчаємо етногенез українців, досліджуємо їх генетичне коріння в товщі тисячоліть, доводячи при цьому ідентичність цього процесу загальноєвропейським, а значить загальносвітовим етнічно-формотворчим стандартам, тим самим ми будуємо міцне підґрунтя для становлення українця не як раба-малороса, чи хохла-кріпака, а як освіченого, волелюбного, заможного, впевненого в собі громадянина сучасної європейської держави Україна. Що було опорою аристократії в будь-якій країні і в будь-яку епоху?, - її родовід, її генеалогічне дерево. Ось тому і кожен народ, який претендує на провідне місце в цивілізаційному історичному процесі, хоче, щоб його
Loading...

 
 

Цікаве