WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська освіта у світовому часо-просторі - Реферат

Українська освіта у світовому часо-просторі - Реферат

набуття навичок соціальної поведінки, правил співжиття у людському соціумі. Її критерії почасти сприяють і розвиткові дослідницьких умінь, необхідних для наступних ланок освіти, адже непродуманою залишаються прийоми практичного закріплення цих навичок для можливості активного залучення їх у подальшому навчальному процесі.
Державний стандарт передбачає існування стійкої педагогічної концепції, створеної за виробленими критеріями, що дозволяють і спонукають до варіативних прийомів у методиці навчання за наявності чітких меж та єдиної лінії всього освітнього ланцюга. Проте на місцях у навчально-виховному процесі часто спостерігаються відхилення від основного змістового наповнення, що перешкоджає дотриманню загальновизначених критеріїв усіх галузей і ланок освіти й виробленню єдиного стандарту української національної освіти. Тому слід забезпечити чіткіше нормативне врегулювання цього питання.
Не менш строкатою, часом дуже невтішною постає картина й вивчення історії (точніше - історій).
Як наголошують відомі педагоги Я.М.Гольденберг (завідувач кафедри історико-суспільних дисциплін УГЛ) та Л.І.Гребенюк (учитель всесвітньої історії УГЛ), "Державна політика в галузі вивчення історії в школі визначається рядом нормативних документів МОНУ, у тому числі програмами з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх закладів. Підручники та інша навчальна й навчально-методична література складаються відповідно до цих програм і повинні їм відповідати. До цього часу є чинними для 11-річної школи програми в редакції, затвердженій 2001 року. Для 12-річної школи 2004 р. МОНУ затвердило нові програми, які були видані 2005 р. У цьому плані можна проаналізувати сильні сторони й недоліки цих двох документів.
Програми 2001 р. передбачають детальне поетапне вивчення історії України, яке досить відносно співставляється з вивченням відповідних етапів всесвітньої історії. Встановлення міжкурсових зв'язків і вивчення подій вітчизняної історії в контексті європейської і світової історії залишається добровільною справою учителя і залежить від його досвіду, бажання й бачення історичного процесу. Програми 2005 р. побудовані за таким же принципом, який сформульований у пояснювальній записці: "Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що планувалося як засіб цілісного уявлення про кожен з них, а також як засіб висвітлювати процеси, події та явища вітчизняної історії в контексті загальноєвропейської та вітчизняної історії. Такий підхід учитель мав би за даною програмою реалізувати шляхом синхронного вивчення та узгодження матеріалу відповідних курсів української та всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв'язків". Але ж може і не реалізувати!
Несміливою спробою наблизитися до інтегрованого формування історичних знань учнів є викладений у програмі інтегрований курс історії для 6-го класу. Зокрема, на наш погляд, вдало інтегрується вивчення історії скіфів у вивчення історії Передньої Азії та Балкан (при очевидній нестачі навчального часу на цю тему - на вивчення Вавилону, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського царства, Халдейського царства, Перської держави та кіммерійців і скіфів відведено 5 годин, отже, є підозра, що діти так і не зрозуміють місця і ролі кіммерійців та скіфів у тогочасній ойкумені). Логічним виглядає поєднання вивчення історії Стародавньої Греції й античних міст-держав Північного Причорномор'я. У той же час очевидні й недоліки. Не показано місця і ролі трипільської цивілізації в цілому в розвитку східноєвропейського, передньоазійського та балканського регіонів, участі давнього населення України у походах "народів моря" і викликаних ними змін політичної карти Східного Середземномор'я, вся історія України кінця І тис. до н.е. - 1-ої половини І тис. (історія давніх слов'ян, включно з великим розселенням, історія пізньоантичних держав, держав сарматів, готів і гунів та початковий етап великого переселення народів) укладена в 3 години. Для порівняння, на вивчення історії Давньої Греції та доби еллінізму (без годин на узагальнення та тематичне оцінювання) відведено 14 годин, на історію Давнього Риму (теми 8 - 10), так само без годин на узагальнення та тематичне оцінювання, - 12 годин. Таким чином, логічна спроба інтегрованого формування історичних знань учнів наражається на абсолютно незрозумілий розподіл годин на вивчення ролі давньоукраїнського населення у світовій історії.
Не завжди достатню увагу приділено сусідам України, які відіграли важливу роль у нашій історії. Зокрема, у 8 класі в курсі всесвітньої історії учні вивчатимуть комфорт, санітарію, косметику, моду й дозвілля європейців кінця XV - першої половини XVII ст. (тема 2), але на вивчення Польської та Московської держав відводиться лише 3 години.
Занепокоєння педагогів викликає зменшення годин на вивчення ключових тем новітньої історії України. Так, на вивчення подій Першої світової війни, початку Української революції та її розвиток аж до жовтневого перевороту в Росії відводиться лише 5 (!) годин. Програма 2001 р. дозволяла використати мало не вдвічі більше часу. Так само, на вивчення революції від III Універсалу до її поразки відведено 7 годин, на вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни" - 6 годин, і цей перелік можна продовжити. Навряд чи цей недолік може компенсувати виділення часу на вивчення тем з історичного краєзнавства. Отже, можна дійти висновку, що діти не знатимуть ключових і контроверсійних тем новітньої історії України. Це особливо дивно у зв'язку зі збільшеннямна 51 годину часу на вивчення історії України за програмою 2005 р., порівняно з 2001 р. Чим це можна пояснити? Чи не передбаченою "максимальною мінімізацією знань учнів"?
Утім, програма нарешті відбиває не тільки зміст навчального матеріалу кожної теми, а й перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з цієї теми. В наступні роки багато буде залежати від видання підручників для 12-річної школи і від того, наскільки вони зможуть подолати недоліки програми.
Підручники з історії України, які мають гриф "Рекомендовано МОНУ", написані відповідно до програм і мають відповідну структуру та недоліки, які притаманні програмам. Якщо підручники 1-ї половини 90-х років, особливо для старших класів, були, по суті, лише книжками для читання, то з середини 90-х років з'являються ілюстровані підручники, насичені й документальним матеріалом, що дозволяє вчителю працювати на уроці з історичними джерелами без додаткової літератури. Вийшло кілька непоганих хрестоматій, переважно для вищих навчальних закладів, але їх можна використовувати і в середній школі. Протягом останніх років з'явилось нове покоління підручників для молодших і середніх класів - В.Мисана, Р.Ляха і Н.Темірової, Г.Швидько, В.Власова, Ф.Турченка тощо, які в доступній формі викладають історичний матеріал, містять завдання для перевірки відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів, а деякі містять непогані підбірки документів. Одночасно з'явились і підручники для старших класів, за якими вивчається новітня історія України - Ф.Турченка (10 клас), Ф.Турченка та ін. (11 клас),
Loading...

 
 

Цікаве