WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська освіта у світовому часо-просторі - Реферат

Українська освіта у світовому часо-просторі - Реферат

того, обмежено представлені і зв'язки між українською мовою та іншими дисциплінами.
Українознавче наповнення підручників
Виховна лінія має втілення у доборі текстів з виховним спрямуванням, що передбачають виховання морально-етичних, патріотичних, екологічних переконань та естетичних смаків (мають привчати до шанування культурних надбань та історичних здобутків України, любові до Батьківщини, рідної мови тощо). Навчальні тексти, пов'язані з літературою, історією, культурою та власним життєвим досвідом, тому мали б використовуватися у процесі підготовки до усних та письмових творів, під час виконання різноманітних творчих робіт. Однак у представлених підручниках завдання до текстів морально-етичного наповнення стосуються передусім і винятково граматики.
Змістове наповнення вправ повинно задовольняти пізнавальні й естетичні потреби дітей для того, щоб бути зразком для наслідування, однак на практиці таким зразком не є, залишаючись у тенетах абстрактності й загальниковості висмикнутих із контексту гарних фраз. Мало апеляцій до учня як до учасника навчально-виховного процесу, що повинно б сприяти формуванню особистісно-ідеального погляду на життя, переконань, ідеалів, світоглядних установок, які мають забезпечувати органічне включення дитини в суспільне життя, визначення її місця у ньому, реалізацію її потенційних можливостей. Натомість зміст таких текстів залишається пасивно сприйнятим учнями (не стає їх активним свідомим знанням і практикою), не маючи безпосереднього живого зв'язку з індивідуальним досвідом особистості учня. До того ж, не відбувається зміна шляхів подання цього ціннісно важливого матеріалу. Тому і не досягається основна - виховна - мета освіти. Адже якщо дитина молодшого шкільного віку потребує зіпертості на конкретні зразки, моделі наявних модусів життєвих ролей, які знаходить деінде, коли їх не пропонує школа (саме остання має використовувати свою "близькість" і пов'язаність з дитиною задля спрямування її розвитку у бажаному напрямі, подавши чіткі й визначені способи людського самоздійснення), то підліток потребує іншого підходу, визначеного особливостями так званого "дискусійного", "сперечального" етапу свого розвитку. А тому добір дидактичного матеріалу не повинен "дублювати" тексти підручників для молодшої школи, з яких старші школярі попросту виросли. Відповідно, виховна мета подібних текстів (таких правильних і неаналітичних) зводиться нанівець. Відтак відбувається найнебезпечніше - девальвація, затирання у свідомості майбутнього громадянина самої ідеї громадянства саме цієї держави, задекларованої в стандарті освіти й прищеплюваної у процесі виховання.
Крім того, формуванню цілісного бачення світу (світогляду) учня, вихованню різнобічно розвиненої особистості мали б сприяти ширше представлені міжпредметні зв'язки, що, чи не найбільш у сучасних підручниках потребує доопрацювання. Такі зв'язки прослідковуються здебільшого із деякими суміжними гуманітарними дисциплінами (літературою, історією, народознавством), натомість не менш важливі зв'язки з природничими дисциплінами (географією, біологією, математикою тощо) відсутні. Щоправда, часом трапляються поодинокі вкраплення зв'язку навчання мови, наприклад, з математикою (Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 10 - 11 кл. середньої школи - К.: Вікторія, 2001; завдання 292, стор. 308: "Скільки було: баба, дві матері, дві дочки й онука?").
Не можна оминути ролі так званого елементу зацікавлення як органічного і необхідного складника процесу навчання. Так, у підручниках Олійник О.Б. поза викладом основного теоретичного й практичного блоків систематично розміщено розважальні ("веселі") хвилинки, пізнавальні тексти, поетичні сторінки тощо. Слід відзначити непоганий почин у підручнику для 7 кл.: автор вводить посередника між реципієнтом і текстом (Книгарик-помічник). На жаль, його функціональна роль у книзі дедалі звужується, аж до повного зникнення. А така знахідка могла б придатися для досягнення уже завваженої мети - "розабстрактнення" гарних, але пустих фраз, "уінтимнення" всезагальної (а тому поки що далекої) ідеї, відкриття і наближення її значення для мене (а вже тоді - для нас), налагодивши зв'язок із живою дитячою свідомістю.
Ще одним "недохопом" цього підручника є не завжди вмотивовані і продумані завдання: що означає, скажімо, заклик виконати маловідому широкому загалові пісню (ст. 30) ще й за відсутності мелодичного наповнення (жодних додатків на аудіо- чи відеоносіях не передбачено). Серйознішими видаються неузгодження у важливих аспектах з галузі українознавства. Так, звернене до семикласника (!) питання "Хто започаткував українську мову?" залишається без відповіді (і, зауважимо, цілком природно, зважаючи на недолугість самого формулювання).
Поряд з ґрунтовним висвітленням граматичної системи української мови, кількість завдань, вправ на формування необхідних практичних навичок видається недостатньою. Запропоновані в сучасних підручниках завдання характеризуються одноманітністю, односпрямованістю, в них відсутні тести самоперевірки, словники, мало представлено текстів для розвитку зв'язної мови, вправ на говоріння та аудіювання, вміння висловлювати свою думку, розширення активного словника учнів, культури мови, формування мовної компетенції.
Виробленню орфографічної грамотності учнів перешкоджає велика кількість вправ без можливості перевірки правильності виконання (відсутність відповідей), що у разі невиправленої помилки учня формує у його свідомості спотворені графічні й кінетичні образи слів. Тому до вправ на вставляння пропущених орфограм слід подавати відповіді у підручнику або під час перевірки виконання учнями домашнього завдання, щоб помилки не задавнювалися в їхній пам'яті.
У сучасних підручниках відсутнівідомості, вправи та завдання на усвідомлення учнями важливості навчання мови, належного володіння нею, - відповідно, без формування мотивації, унеможливлюється оволодіння учнями практичними навичками.
На загальному тлі знову дещо вирізняється підручник Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 7 кл. середньої школи. - К.: Вікторія, 1999. Однак, попри видимість певної структурованості, досягнутої за рахунок поліграфії, подання теоретичної частини, навпаки, характеризується розокремленістю, невнормованістю оформлення, що розпорошує увагу там, де потрібна концентрація. Зазначаємо і брак достатньої кількості прикладів та завдань на закріплення граматичних правил.
Висновки. Сучасне навчальне видання покликане комплексно реалізовувати розвивальну домінанту освіти ХХІ століття, виховувати прагнення до самоосвіти й саморозвитку, вчити критично мислити, використовувати отримані знання і вміння для творчого розв'язання проблем, сприяти інтеграції отриманих знань. Ці завдання, у свою чергу, потребують переосмислення багатьох дидактичних i методичних аспектів, від яких залежить якість i глибина процесу навчання й виховання. Різноманіття та динаміка явищ соціуму та оточуючого світу повинні привносити суттєві зміни й до структури підручника, спонукати авторів i педагогів постійно вдосконалювати методи й форми навчання. Проте, на жаль, це
Loading...

 
 

Цікаве