WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українські громади в Іспанії (соціальні здобутки четвертої хвилі еміграції) - Реферат

Українські громади в Іспанії (соціальні здобутки четвертої хвилі еміграції) - Реферат

провінційного Овіедо до Мадрида), яку очолює почесний президент Федерації В. Плотніков, та асоціація українців м. Уельва (Севілья), президентом якої є М. Сарнецький.
Надзвичайно важливу роль у житті українських емігрантів в Іспанії відіграють Українська православна та Українська греко-католицька церкви, які зростали на іспанській землі разом з громадами діаспорян. Роль релігії і церкви в житті кожного українця важко переоцінити: українці є одним з найрелігійніших народів світу, народом, "де віра підтримує дух". Людина є не лише "homo economicus" (людиною господарською), вона також є ще й "homo adorans" (людиною релігійною) [1, 105]. Тому присутність церкви була гарантом і виразником української традиції та моральності, стала певним стимулом не "загубитись" у чужому світі [2].
Першим кроком емігрантів, що приїхали на чужу землю, було створення церкви, яка не лише виконувала б свої прямі обов'язки (культивування основних постулатів християнства), але й стала б осередком українськості, головною підтримкою мови і культури, провідним будівником української освіти, засновником шкіл, протектором й опорою еміграції, представники якої інколи лише тут знаходили порозуміння і підтримку. Створення релігійних громад українців потребувало духовних наставників, тому постало питання про запрошення до громад священиків, які могли б не тільки підтримувати духовно, але й проводити церковні обряди: хрестини, вінчання, сповідь, а у випадку трагедії чи смерті - Службу Божуза упокій душі. Від ФУАІ та Посольства України в Іспанії було направлено чимало листів до Риму та України з проханням призначити священиків, і це питання було вирішене на Єпископській конференції у Мадриді. До Іспанії (а також Італії, Португалії та Ірландії) було обрано Апостольським Візитатором єпископа Гліба Лончину від Української греко-католицької церкви [5]. Разом з тим, у місця компактного розселення українців було запрошено ряд координаторів, священиків, ліценціатів.
Неабияку підтримку емігрантам надавала і римо-католицька церква Іспанії, ще раз підтверджуючи істинну єдність Божої церкви. Іспанські священики, не розділяючи свою паству, надавали допомогу і притулок багатьом емігрантам з України. Іспанський священик Вісенте Састре, який відповідає у Валенсійському єпископаті за роботу з релігійними меншинами, вже давно став кумиром багатьох українців Іспанії. З самого початку створення асоціації "Україна" він завжди був поруч з українськими емігрантами, а із створенням Федерації ще більш активно допомагає українцям. Нещодавно падре Вісенте відвідав Україну. Його враження були незабутніми: зразки архітектури і мистецтва, величність українських міст і сіл, відкритість та доброзичливість людей підтвердили його вже давно визрілу думку про те, який неоціненний внесок роблять українці в іспанську культуру. На його думку, українська та іспанська спільноти тільки виграють від постійних контактів. Підсумком візиту падре Вісенте на Україну стала домовленість про те, що незабаром до Іспанії буде перевезена одна з дерев'яних церков, яка займе гідне місце у валенсійському містечку Оліва, де буде відтворено цілий комплекс храмів для віруючих різних віросповідань [5].
Уже не є новиною, що дуже багато іспанців приходить на наші богослужіння, аби насолодитися їх духовною красою та співучістю. Більшість іспанських родин, у яких працювали українці, знає, що таке кутя, йорданська вода, пасхальний кошик. На стінах, як одну з прикрас, вішають вишиваний рушник. Іспанці чують українську мову й пісню.
Усі ці факти спонукають до простого висновку: українцям є що показати, й іспанці це прекрасно розуміють. Наша глибока культура захоплює їх, бо в ній збереглися давні традиції, які й надалі живуть і розвиваються.
На жаль, українська еміграція в Іспанії, як і кожна еміграція четвертої хвилі в Західній Європі та Америці, має багато проблем, які потрібно вирішувати. Нещастям нових хвиль еміграції є її нелегальність. В Іспанії нелегальне становище українських заробітчан спочатку мало фатальний характер, що було пов'язано з переховуванням, переслідуванням поліцією, іноді - депортацією [2]. Надзвичайно ускладнював ситуацію гендерний чинник, оскільки переважна більшість українських трудових емігрантів в Іспанії - це жінки, яких, за останніми даними, налічується 65%, у той час, як чоловіків - 35%. Ця статистика, звичайно, має певну похибку, бо чисельність української трудової еміграції в Іспанії з кожним днем зростає, що знову ж таки доводить безвихідь економічної ситуації в Україні.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновки:
1) українська діаспора в Іспанії є молодою, оскільки її складають емігранти третьої та четвертої хвиль;
2) четверта економічна хвиля еміграції є домінуючою;
3) українці цієї хвилі пішли кількома шляхами: від повної асиміляції до інтеграції через створення організацій, які протегують українську мову і культуру;
4) четверта хвиля активно створює етнічні групи, на базі яких виникають суспільні організації, це наближує її до діаспори;
5) за середньостатистичними даними, більшість її становлять жінки, які емігрували із Західної України;
6) українці є активними учасниками культурного життя Іспанії, вони укладають угоди, створюють спілки, проводять спільні заходи;
7) українська культура стає частиною іспанської через обмін культурними цінностями українських та іспанських індивідів;
8) українці сприяють піднесенню економіки Іспанії.
Підтвердженням цих висновків є слова голови Валенсійської зони діяльності банку La-Caixa Мігеля Переса, який у своєму виступі зазначив, що представники української еміграції є прикладом для інших діаспор. Він готовий сприяти, щоб ФУАІ була представлена до головної регіональної премії, якою нагороджується найкраща діаспора в країні.
1. Література:
1. Клеман О. Влада і віра // Соціальна Доктрина Церкви. - Львів, 1998.
2. Cапунко О. Роль Церкви у збереженні духовних , моральних і національних вартостей українського соціуму // kvzcu@rius.kiev.ua.
3. Сафран У. Сравнительный анализ диаспор. Размышления о книге Робина Коэна "Мировые диаспоры" // Диаспоры. - 2004. - № 4.
4. www.foreignpolicy.org.ua/ua/papers/index.shtml?id=2436
5. www-ukraina2004.com
Loading...

 
 

Цікаве