WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавство в школах Кривбасу - Реферат

Українознавство в школах Кривбасу - Реферат

української людини". Іноді форми проведення уроків (урок-спостереження, урок-конференція, урок-екскурсія) були їм не до вподоби, а скоріш формою прояву свого особистого "Я" та самоствердження бодай у межах класу.
Запам'ятався учням урок-конференція на тему "Чарівний світ музики українських композиторів", під час якого вони розповідали про українських композиторів, їхню творчість, а ті, хто мав музичну освіту, виконували твори М. Лисенка, М. Гайворонського, П. Майбороди та інших. На конференцію були запрошені учні Криворізького музичного училища, які підготували попурі з найулюбленіших народом музичних творів українських композиторів. Особливо відрадно те, що учні 10-го класу глибоко переймалися такими надскладними навіть для наших політиків і державних діячів темами і проблемами, як: вибір моделі розвитку Української держави, система національного виховання, сутність національної ідеї тощо.
З першого й до останнього уроку в кожному класі учні безперервно зверталися до рубрики "Українознавча скринька", що стала не простим "словниковим сховищем" для тих термінів, якими вони повинні оволодіти так, щоб вільно оперувати ними на заняттях, а й постійно відкритою для поповнення книгою - своєрідною колективною пам'яттю, яка під час уроків збагачувалася не тільки кількістю нових термінів з кожноїтеми, а й іншими тлумаченнями їх змісту, походження тощо.
Необхідними й результативними виявились на уроках українознавства й такі "рубрики", як "Цікаво знати", "Осмислюємо цікаві факти", переглядаючи які, учні поглиблювали свої знання з різних тем. З-посеред інтегрованих уроків дітям особливо запам'яталося вивчення таких тем: "Українська художня школа - традиції та духовне підґрунтя національної самобутності мистецтва в Україні", "Природознавство як культура" та інші. Під час цих уроків учні зовсім по-новому стали дивитися і на природу України, і на предмет біологію - вчителі чи не вперше проводили уроки в степу чи в лісі.
Із зацікавленням і навіть по-своєму відповідально ставилися школярі до проведення інтерактивних уроків українознавства. Так, урок за методом "навчаючи - учусь" [2, 141] зацікавив учнів однією з ознак професії вчителя. Загалом теми "Національна еліта в історії української культури", "Традиції трудового виховання в українській родині", "Традиційне та сучасне облаштування українського помешкання" та інші зацікавлювали вихованців ще й тим, що вони отримували такі домашні завдання, які потребували активного залучення батьків: анкети, різноманітні питальники до тем тощо.
Врешті-решт, і дітям, і батькам цей предмет став цікавим. І хоча вони осмислили його значущість лише десь через півроку, інтерес до нього став відчутним уже після першого місяця навчання - саме тоді почали учні виявляти зацікавленість і бажання брати участь у щорічних районних і міських конкурсах, в обласних літературних читаннях, які проводяться на базі Криворізького державного педагогічного університету. Якраз цього року тема обласної олімпіади-читань сформульована так: "Література як джерело українознавства". У програмі попереднього року так називалася одна із секцій, в роботі якої брали участь учениці 9-го класу Жовтневого ліцею Г. Корнєва і К. Голдовська. Вони написали творчі роботи й виступили відповідно на теми: "Український народний костюм ХІХ століття і засоби його вираження у повісті І.Нечуя-Левицького "Наймичка" та "Специфіка української архітектури ХVІІІ століття і її відтворення в романі П. Куліша "Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесятъ летъ назадъ", стали переможницями обласного конкурсу літературних читань, отримавши дипломи першого та третього ступенів. Досвід участі в ряді конкурсів-змагань дозволив їм завоювати дипломи першого ступеня за кращі наукові роботи і на ІV Всеукраїнському конкурсі з українознавства 2006 року - вони довели, що на Криворіжжі не тільки вміють шанувати народні звичаї, а й знають та люблять свою Батьківщину, прагнуть знати про неї ще більше.
Результати Всеукраїнського конкурсу з українознавства та враження дівчат і від Києва, і від Інституту українознавства ще більше змінили і ставлення батьків до цього предмета - вони звернулися до дирекції Жовтневого ліцею з проханням ввести українознавство з наступного навчального року з 5 по 11 класи.
Нині досвід Жовтневого ліцею активно переймають інші школи. Навіть російськомовна Криворізька середня школа № 7 не лише виявила готовність і бажання створити на базі свого закладу ще один центр українознавства, а й розробила ґрунтовну програму його діяльності, ввівши викладання уроків українознавства у 5-6 класах, відроджує шкільний музей народної творчості і т. ін.
Таким чином, за сприяння Науково-дослідного інституту українознавства МОН України та його директора, доктора філологічних наук, професора П.Кононенка, з ініціативи керівника науково-дослідної лабораторії "Духовність літератури", доктора філологічних наук, професора А.Козлова, при Криворізькому державному педагогічному університеті (з доброї волі відділів освіти Саксаганського та Жовтневого районів Кривого Рогу) маємо кілька навчально-наукових центрів українознавства. І не треба кивати ні на вдавану російськомовність Криворіжжя, ні на його "заіндустріалізованість", ні на якісь інші причини - все залежить від бажання працювати в ім'я своєї Батьківщини.
Література:
1. Програма з українознавства для І - ХІІ класів середньої загальноосвітньої школи. - К.: Міленіум, 2004.- 180 с.
2. Пометун О., Пироженко Н. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник.- К.: А. С. К., 2005.- 192 с.
3. Українознавство: Конспект лекцій / П.П. Кононенко, А.Ю. Пономаренко.- К.: МАУП, 2005.- 392.
Loading...

 
 

Цікаве