WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавство в розбудові громадянського суспільства - Реферат

Українознавство в розбудові громадянського суспільства - Реферат

можуть учителі за умов існуючого фінансування та технологічного й матеріально-технічного забезпечення реалізувати своє покликання? Це ж - і щодо діячів науки, культури, мистецтва? А всі вони - без прийнятих належних законів?
Отже, без координованого вирішення всіх аспектів проблеми: людина і суспільство.
І не лише в теоретичному плані. Не менш вагомо - в практичному. Адже ми маємо Конституцію, масу правильних" постанов Рад усіх рівнів. Однак: хто їх виконує?! Або: як могло статися в дійсно громадянському суспільстві, щоб існувала 10 стаття Конституції (про статус української мови), а ми керувалися Законом про мови в Українській РСР", тобто в державі, якої не існує?..
Виходить: ми маємо загалом привабливу форму - Конституцію, але чим (яким змістом) її наповнили? І так само маємо ідею Храму - демократичної, суверенної, соборної, правової держави, - але не маємо механізмів волі, важелід для втілення ідеї в реальну конструкцію Храму?
"Мертві бджоли не гудуть"... Не поставлені на рівень технологій, впроваджуваних у життя силою Законів, конструкції цілісної системи всенародного організму ідеї лишаються романтичними міфрлогемами. Громадянське суспільство не матеріалізується.
"Україна, якої ми не знайшли..." І авторові баламутної заяви, й пресі потрібно хотіти і вміти шукати, до того ж - там, де певна сутність може знаходитись: у Небі - Небо, на Землі - Землю, в Україні - Україну, що означає: в серцях й інших, але обов'язково - і у власному Серці та Слові, бо ж "коли ти похитнувсь у Слові - вважай, що похитнувся у собі" (Б.Олійник).Слово в Законі повинне стати Ділом. А їх гарантами - всі інституції і широких верств суспільства, і всіх гілок влади. А Генеральним конструктором мислення та діяння мала б стати "четверта влада" - ЗМІ. Чи можуть сприяти розвиткові Г.с. засоби масової інформації, телебачення, котрі служать інтересам олігархів і навіть мовою відгородилися від свого народу, порушуючи, до речі, не лише мораль та етику, а й Конституцію?
Риторичне питання, коли зважити, що численні ЗМІ "не помітили" навіть Дня Незалежності нашої держави...
Ти знаєш, що є Людина?! - питали Володимир Мономах, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко.
Чи знаємо, що Г.с. складається з людей, починається і вивершується в Людях? Отже, тих, що органічно поєднують в собі права й обов'язки, індивідуальне й національне, право й мораль.
Давши світові "Руську правду", філософію Г.Сковороди, Конституцію П.Орлика, "Книгу буття українського народу" М.Костомарова та кирило-мифодіївців, "Кобзаря" Т.Шевченка, IV універсал УНР, - Україна явила світові велику правду: ми були добре структурованим суспільством ще за великого князя Аскольда; органічний синтез звичаєво-народного і державного права засвідчили в "Руській правді"; Хмельниччина породила не лише одну з перших в Європі національно-демократичних держав, а й воістину народно-демократичну Конституцію; XIX ст. стало епохою витворення народно-політичного руху за народовладдя, суверенітет, гуманізм, свободу і демократію, забезпечені верховенством права, совісті, честі та вольності кожної людини, соціальної верстви, нації, мови, культури, долі, історичної місії кожного народу; XX ст. піднесло громадсько-політичну філософію буття та синтез усього зазначеного - українську національну ідею втілило в життя. Розстріляне Відродження знов відродилося як можливі ідеал та перспектива.
Поставило невідворотно: Камо грядеші?!
А це означає, що Г.с. започатковується з колиски; його ядрами є сім'я, рід, нація, держава; найповнішим, універсальним виразом - мова - культура - філософія і політика українознавства як синтез самопізнання - любові - і самотворення; структурним носієм Г.с. є народ, гарантом - суверенна держава; мільйони об'єднаних рабів, імперії і колонії не є суспільствами; джерелом Г.с. є національно-державницька ідея; ту ідею потрібно розкривати й плекати, реалізувати через сім'ю, освіту, науку, культуру, Конституційно-державницьку ідеологію, творцем і носієм якої має бути інтелігенція.
Є своя логіка в тому, що одні й ті ж індивіди та сили відкидають в Україні як національно-державницьку ідею, так і Г.с. І аналогічно: хто не бачить чи не бажає позитивної перспективи України, той зайняв позицію нігіліста і щодо українознавства. І не є вирішальним, відкидається воно одверто чи лукаво: то підміняючись крає-, природо- чи етнознавством, то - сумою предметів з окремих галузей знань, а то й футболом та мистецькою попсою. У всі випадках переслідується мета: не дати сформуватися в Україні ні ідейно-психологічній, ні структурно-суспільній єдності. Бо й Г.с. - не сума елементів, як декому здається - регіонів чи автономних соціальних осередків, - а органічна цілісність, об'єднана спільністю історії, долі, інтересів, свідомості, історичної місії. То ж незалежно від етнічного походження, мовних, фахових чи партійно-конфесійних орієнтацій кожен має бути громадянином усієї України.
Люди без Батьківщини - це індивіди без ґрунту - без ідеалів, етики і моралі, без високих принципів та усвідомлення єдності прав і обов'язків. Такими легко маніпулювати, а вони легко погоджуються, що "буде ковбаса - будемо й українцями та заговоримо українською мовою". Ці не розуміють, що самореалізуватися та досягти мети, щастя можна лише в середовищі високого ідейно-культурного розвитку. В системі мудрих і добрих однодумців, - а такою системою є тільки нація, що інтегрує та гармонізує всіх громадян суспільства (народу). Нація, що усвідомлює свою і самодостатність, і єдність із світом, сприяє поступальному розвитку і своєї, і загальнолюдської цивілізації та культури. Нація, яку творять і шанують усі і яка має чим ділитися й з іншими. І чим щедріше вона обдаровує інших - тим багатша сама.
Аналіз переконує, що в становлення Г.с. на планеті Україна зробила вагомий внесок.
Але цивілізація і культура в неспинному, нерідко надзвичайно складному, суперечливому розвитку. Доказ - і Україна: в ній є реальні здобутки! Однак не можемо не бачити: не просвітлена державницько-гуманістичною ідеологією система влади нерідконе стільки мурує, скільки руйнує фундамент українського Г.с. і в селі, і в місті; в середовищі і мас, й інтелігенції. Причина - як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
Тому Г.с. в сучасній Україні не може не відбивати епохальних традицій; однак не може й копіювати їх.
І аналогічно: Україна не може не реагувати на глобалізаційні світові процеси, - однак не може й копіювати чи сліпо приймати їх. Ми - або активний суб'єкт історичного поступу, або лише об'єкт прикладання чужих сил. Не люди, а мавпи.
Тисячоліття підтверджують: український етнос - харизматичнии; пасіонарний; відповідними його природі є філософія і ментальність, мова й культура.
Тож маємо творити не наслідувальне, не люмпенське, не безвольно-глобалізоване, а самодостатнє, гідне поваги й наслідування Г.с., спроможне, як те було віками, вливати і в свій організм, і у вселюдську популяцію свіжу й здорову кров. Борімося - поборемо! Працюймо на власну Долю, будьмо гідні визначеного Природою великого призначення!
Україна не тільки могла, а й має стати новою Елладою!
Loading...

 
 

Цікаве