WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Традиційне та сучасне харчування українців - Реферат

Традиційне та сучасне харчування українців - Реферат


Реферат на тему:
Традиційне та сучасне харчування українців
Вивчення автентичності традиційного харчування відбувається в українознавстві нарівні з іншими націєтворчими особливостями становлення суспільства. Такими чинниками є не лише психоетнічні, культурно-естетичні, духовні та філософські, а й анатомо-фізіологічні та імуно-біохімічні. Протягом усього життя організм людини виконує різні процеси життєзабезпечення, внаслідок чого він зношується, і тому потребує постійніої побудови та оновлення клітин. Для цього потрібна велика кількість найрізноманітніших речовин, які можуть потрапити до організму тільки з їжею (амінокислоти, білки, вітаміни, вуглеводи, жири та інші.) Клімато-географічні особливості проживання кожного людського суспільства визначають пріоритети харчування. Проживання біля моря сприяє використанню в їжі морських рослин, риб та інших істот, а їх біохімічний склад значно відрізняється від біохімічного складу їжі, якою харчуються у степових районах або в тропічних лісах. Пристосування до традиційної їжі має дуже важливу імуно-біологічну дію на весь організм і водночас на мозкову діяльність, а через це виникають різноманітні психоетнічні особливості, які різнять одні народи від інших. Тому, вивчаючи проблеми природи в українознавстві, ми вважаємо за необхідне досліджувати і особливості та традиції українського національного харчування.
Харчування людини щільно пов'язане з еволюційним розвитком як самого людського організму, так і людського суспільства в цілому. Якщо зазирнути в минуле і замислитись, що ж їла українська прадавня людина, то помітимо: це була одноманітна і груба рослинного походження сировина, яка погано перетравлювалась. На перетравлення та утилізацію їжі у наших пращурів витрачалося багато енергії, подібний процес сьогодні можна спостерігати у травоїдних тварин. Внаслідок, фізичний розвиток давньої людини був надто повільним. Згодом з'явилися горох, часник, дика цибуля, сочевиця, ріпа. Широко використовували в їжу давні люди лободу та сочевицю, з яких робили сочиво, вже споживали пшоно і з нього "кашу". Лише вогонь зробив можливим обробку рослинної та тваринної сировини. Пізніше у харчуванні почали використовувати лише їжу тваринного походження, їли м'ясо усіх диких тварин, обмеження стосувалося лише "нечистих" істот (бобри, білки, лисиці, тхорі, хом'яки) тощо. У деяких районах споживали волове м'ясо та телятину, в інших - баранину, козлятину та конину, але найбільше - свинину, сало, птицю і сир із молока, про масло нічого не відомо. Багато споживалося риби. З приправ використовували кріп, часник і багато місцевих трав, наприклад, чебрець. У часи Київської Русі поширення набули імбир та чорний перець, але це у людей заможних, а в простого люду - корені хрону та півників.
З напоїв здавна відомі кисіль, мед та пиво із меленого солоду та хмелю.
У Західній Європі завжди пріоритетною була тваринна їжа, у часи Середньовіччя вона набула великого розмаїття. Деякі народи вживали рафінований ряд продуктів, наприклад, хліба, значно менше використовували рослинну їжу, що викликало авітамінози та інші захворювання. Людина інколи через природні умови, а інколи і через крайнощі (довге голодування, збіднення їжі, переїдання тощо), сама сприяла виникненню хвороб. Наприклад, сучасне захоплення харчами з низьким вмістом жирів та з високим вмістом вуглеводів призводить до змін в обміні речовин: рівень цукру в крові стає високим, а через це збільшується і рівень інсуліну, внаслідок чого печінка викидає в кров різні компоненти жиру. Такий стан життєдіяльності викликає підвищену втомлюваність, неуважність, нездатність зосереджуватись, зокрема це сприяє передчасному старінню, втраті імунітету і як наслідок - збільшенню серцевих та онкологічних захворювань. З давніх часів в Україні завжди споживали сало, сметану, масло та рослинну олію, можливо, що не в міру, проте сьогодні це слід з розумом корегувати. А те, що малим дітям в усьому світі дають напої із вмістом кофеїну (наприклад, "Кока-Кола", Пепсі" та інші), які мають тонізуючий, наркотичний ефект, то відбувається призвичаювання, тобто певна залежність.
Ми не ведемо мову про правильне харчування: коли, що і разом із чим слід споживати. Ми прагнемо звернути увагу на рослинну їжу, бо саме вона превалює в українському традиційному харчуванні. А тому, на наше переконання, сучасне харчування повинно мати рослинний пріоритет, проте слід вживати морепродукти, молочні продукти, яйця та м'ясо. Ці продукти сьогодні є необхідними для розмаїття в харчуванні, але в обмеженій кількості, особливо для дітей. Бо багато дітей мають алергічні реакції на морепродукти, цитрусові та шоколад, оскільки вони не є традиційними для українського національного харчування. Крім новітніх, науково-обґрунтованих, складених з урахуванням спеціальних дослідів, дієт існують національні дієти, які враховують смаки та природні особливостей реґіону проживання.
Стосовно української кухні, можна з упевненістю сказати, що вона дієтична, корисна і смачна. Якщо порівняти її з традиційною кухнею болгар, вірмен та хорватів, одразу помітимо, що це різні кухні. У цих народів головними є м'ясні страви, салати, міцно приправлені перцем та іншими гострими спеціями, а для української кухні такий склад не характерний і наша людина довго на тому раціоні не прохарчується.
Прикро, що не збереглося давніх систем харчування наших пращурів, а літописні повідомлення про харчування стосуються середньовіччя. Найдавнішою в світі системою збереження здоров'я є давньоіндійська, написана ще на санскриті - це "Аюрведа". Розглядаючи спорідненість між давньою північноіндійською та давньою українською людністю шляхом порівнянь ми можемо розглядати і "Аюрведу" як близьку нам, до певної міри, систему. Основою цієї системи вважається баланс між людським організмом і природним довкіллям, а поділ людей на 10 груп спирається на три головні природні принципи, які закладено в людині. Проте більш звичним для нас є поділ за гемолітичними показниками, оскільки вони є найбільш стабільними. Саме тому ми й вирішили розглянути найбільш характерні хвороби, притаманні гемолітичній групі, і харчові компоненти, які слід включати в дієту кожної групи.
Наприклад, для І гемолітичної групи характерні хвороби шляхів травлення, системи виведення метаболітів з організму тощо. Тому харчування має виключити із вжитку молочні продукти, особливо молоко, бо стан його кальцію не відповідає потребам людини. Людині, зокрема, в дорослому віці, потрібен органічний кальцій, який є в природному стані в солодкому перці, гарбузі, хроні. Замість тваринного молока придатне для споживання соєве.
Треба звернути увагу на такі обставини: 1) 60% українців мають саме І групу крові; 2) індіанці Америки до періоду завоювання європейцями на 100% мали також І групу крові, різниця лише в резус-факторі; 3) гарбуз і перець мають американське походження, але прижилися в Східній Європі, увійшли і в дієту, і в етнічну свідомість усіх слов'ян, особливо українців.
Дляцього гемолітичного типу існує, крім потреби кальцію, ще гостра потреба йоду. Але не завадять і морепродукти, оливкова олія, часник та петрушка. Можна зрідка вживати пісне м'ясо птиці, але краще - скумбрію, тріску, мойву, оселедці. М'ясо потрібно вживати обов'язково з салатом, шпинатом, капустою брокколі. Через те, що городня, брюссельська та цвітна капуста дещо пригнічують гормони щитовидної залози, їх слід вживати обмежено. Натомість у салатах - синю городню, а білокачанну капусту краще вживати у вигляді квашеної, бо в цьому вигляді корисні речовини добре зберігаються аж до весни. Це єдина гемолітична група, для якої корисні помідори. З фруктів найкраще - виноград та грейпфрут. Солодощі потрібні, особливо при розумовій діяльності - мед, родзинки, фініки, шоколад, цукор. Обмежене споживання хліба і зернових. Натомість напої із суміші листків м'яти та плодів шипшини (подрібнених і залитих окропом) або узвар з плодів дикої груші сирих чи сушених; зелений чай з додаванням (9:1) квіток бузку. Корисним є лимонний сік і менш корисні апельсини, мандарини, суниці. Дуже обмежене споживання сирих садових груш та яблук.
II група (або А) - домінуюча група в Західній Європі, а в
Loading...

 
 

Цікаве