WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

особи, уставичне при боку гетьманськім резидуючі",- і приватні гетьманські джури не мають права торкатись до жодних військових справ. Для завідування державним скарбом відновляється уряд ґенерального підскарбія; під його відомством повинні бути полкові підскарбії, котрих має бути по 2 в кожному полку. Якґенеральний підскарбій, так і полкові підскарбії - обираються, причому полкові підскарбії повинні обиратись ще й за "посполитою ухвалою".
Гетьман повинний піклуватися, "щоби людім військовим і посполитим збитечні не чинились тяжесті, утеменження і здирства". Всі урядовці по-винні бути обирані "вольними голосами", і гетьман не має права когось настановляти своєю власною волею. "Козацькі вдови і осиротілі козацькі діти" не можуть бути притягнені до яких-небудь посполитих повинностей.
По визволенні України "від підданства Московського" має бути зроблена "ґенеральна ревізія всіх маєтностів, під державцями зостаючих, і до уваги ґенеральної при гетьману ради подана, на котрій розсудиться і постановиться, кому годне належить, а кому не належить військові добра і маєтності держати, які повинності і послушенства підданські міються державцям від поспільства віддавати". "Город столичний Київ і іншії Українські городи з маистратами своїма во всіх правах і привелеях" зостаються непорушимо і надалі. Повинності підводні, харчові й інші, як такі, що "наносять людім бідним знищеннє", касуються. Оренди й стації, компанійська і сердюцька, як установи, що творять "утяженнє" поспільству, також касуються.
В кінці договору (стаття 16), з огляду на те, що "убогі люде востократне воплять і ускаржаються на обиклі і нещисленні здирства", котрі чинять на ярмарках "індуктарі і їхні фактори", постановляється в обов'язок гетьманові подбати, "аби індуктарі і їхні фактори від тих тільки товарів і такові ексанції, евекти і індукти до скарбу відбирали, якбудуть виражені в інтерцигах, нічого лишнього від купців не вимагаючи і людім вірним убогим найменшого здирства не чинячи".
Договір було написано на латинській мові; був також переклад і на українську мову.
10 травня 1710 року Карло XII, як новопризнаний протектор України, затвердив вибір Орлика й договір, видавши з сеї нагоди лист до українського народу, в котрому хвалить мужність і вірність Орлика і "inclutae gentis Rossiacae, sub iugo impotentis dominationis Moscoviticae anhelantis", а рівночасно обіцяє, доки український нарід не здобуде давнішньої волі, не складати зброї проти московського царя, боронити цілості границь України і боротися зі спільними ворогами.
По обранню в гетьмани і затвердженню на сім високім уряді королем Швеції Орлик, як новообраний гетьман України, представився королеві Швеції і виголосив перед ним по-латині красну промову, складену по всіх правилах тодішньої елоквенції, - в котрій говорив:
"Представляюсь Тобі, Найсильнійший і Найщасливійший Королю, я, новообраний гетьман Війська Запорозького.
Я погиб би, якби не рука Вашої Найяснійшої Королівської Величності, страшна для порогів і доброзичлива для вірнопідданих, не підтримала погибаючого і не допомогла мені... Чи мені, Найяснійший Королю, рівнятись з Іваном Мазепою, котрому по славі й популярності не було рівної людини в нашій батьківщині? Чи мені, що не має ніяких заслуг, винести на раменах, подібно Атланту, що виносив падаюче небо, тягар правління Україною, мені, недостойному такої честі і навіть, скажу більше, такого тягару? Чи мені, недосвідченому арґонавтові для такої великої і могутньої влади, в наш жорстокий вік направити розшатаний вихрами і бурями український корабель до благословенних островів? Чи мені, подібно Тезею, блукаючи по кручених шляхах, вивести із лабіринту страшенного рабства гарну Аріадну - нашу отчизну, котру стереже московський дракон, і повернути їй колишню волю? Однак Ти, Наймилостивійший Королю, оборониш, по однодушному бажанню нашому, Військо Запорозьке під своєю могутньою рукою краще, ніж під щитом Аякса; Ти щасливо проведеш розбитий човен України по бурхливих хвилях до миса Доброї Надії! Ти одіпхнеш московське страховище своїми могутніми грудьми, на котрих Ти носиш образ великодушного лева. Я ж, діло рук Твоїх, дістаючи гетьманський уряд, приношу подяку престолу зброї мого протектора, Вашої Величності, і цілую тисячу разів побідні руки Вашої Величності".
Друга промова Орлика до Карла XII, котра дійшла до нас, була сказана з нагоди свята Воскресення Христового в 1710 році і уявляла з себе торжественне великоднє привітання Карла. В ній Пилип Орлик вітав короля Швеції з великим святом Великодня і говорив:
"Tandem vicit leo de tribu Iudae in sola solis Nostri S-ae V-ae R-ae Maiestatis persona, victrices belli geminaturus ardores. Conculcavit ille prostratum infernalis Draconis cadaver colcuncandumque ignivomum Mpscoviticum Draconem stemmatico S-ae V-ae R-ae Maiestatis Leoni reiecit, novam cum ipso animorum et armorum ingressus unionem; et quidni ingrederetur, cum similium naturalis sit amor? Hac igitur unita confaederati sui Paschalis Leonis virtute, propulset V-a R-a Maiestas Septentrionalem Draconem ac Leonico labore profliget, vincat, triumphet, candido voto precor",
Подаємо промову в мові оригіналу як зразок промов Орлика на латинській мові.
Діставши гетьманську булаву, Пилип Орлик зараз же взявся за продовження діла свого попередника - Мазепи, Позаяк сили його, що були з ним в Туреччині, були, в порівнянні з московськими силами, малі, то треба було думати про збільшення їх, щоб можна було вирушити походом на Москву, для визволення України. Разом з Орликом були запорожці, що пристали до Мазепи під проводом Костя Гордієнка, козаки, що пішли за Мазепою, й старшина. Однак гаряче бажання і надія визволити Україну з-під "тиранського московського ярма" були у нього такі сильні, що він і з сими незначними силами вирішив вирушити на Вкраїну. Для допомоги ж українському військові Орлик ввійшов в зносини з ханом кримським і заключна з ним союз, на підставі котрого хан з усім споїм ханством обов'язувавсь допомогти українцям визволити Україну з-під Московщини і зберігати надалі спілку з Військом Запорозьким по тому зразку, як колись була спілка Богдана Хмельницького з кримським ханом Ісламом-Гіреєм, без усяких претензій на панування над козаками й українськими землями. Разом з Гетьманщиною малось визволити з-під московської держави Слобідську Україну і приєднати її до України, а коли б сього чом-небудь не вдалось досягнути, то малось допомогти українцям переселитись із Слобожанщини в Гетьманщину, по їхньому бажанню. Рушити на Вкраїну постановлено було як на Правобережну, так і на Лівобережну.
Аналогічний договір з кримським ханом був заключений також від імені Карла XII.
Після сих договорів, в березні 1711 року, Орлик разом з білогородськими й буджацькими татарами під проводом султана, сина хана кримського, вирушив на Правобережну Україну. З Орликом ішли також поляки, що
Loading...

 
 

Цікаве