WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

безперечно прихильна до України і помічник її в її трудній боротьбі з Московщиною. Карл XII був представником тієї партії в Швеції, на котру опирався Орлик в своїх протимосковських заходах. Доки був живий Карл XII, доти можна була покладатись на війну з Москвою. От чому смерть Карла XII вразила Орлика особливо тяжко.
На Запорожжі смерть Карла XII також дала себе відчути. Як скоро дійшла до січовиків звістка про його смерть, вони зібрали раду і на раді постановили послати наступникові небіжчика короля Карла XII Фридерікові І співчуття з нагоди невіджалованої втрати. Відповідь Фридеріка І запорожцям з сього приводу на їхній вислов співчуття надрукована в IV книзі "Исторіи Малороссіи" М. Маркевича.
Після смерті Карла XII П. Орлик виїхав до Стокгольма і написав звідтіля обширнійшого листа до запорожців, котрого послав через свого шваґра генерального осавула пана Григорія Герцика 8 грудня 1719 року. В сім листі, сповіщаючи запорожців про смерть Карла XII, Орлик висловлював "сердешне вболівання" над своїм нещастєм, "же по смерті славної і вічно-достойної пам'яті Найяснійшого Короля, Його Милості Шведського, милостивого протектора, він зостався тепер осиротілим". Се нещастя усугублялось для Орлика тим, що в такий тяжкий час його роз'єднувала з запорожцями велика віддаль. Незважаючи, однак, на се, пише Орлик в листі, звертаючись до запорожців: "Можете ваша милость,добрі молодці, мила браття моя, певні того бити, же і в отлеглім краю полунощнім, за Балтійським морем пребиваючи, никогда од вашої милости, добрих молодців, серцем і душею не удалявся, леч за вашою приязню і любов'ю, і зичливістю моєю притомною єстем, стараючися найбарзій тепер, по смерті того ж нашого милостивого протектора, о общім вашій милості добрих молодців і вітчизни нашої добру". Далі Орлик каже, що ні для чого іншого він "отважився з жоною й дітьми в таку далеку сторону за Його Величеством" (Карлом XII) послідувати, як тільки для того, щоб, пробуваючи постійно при боці Його Величності, він міг неусипно дбати за інтереси й добро України. В сій справі він мав зносини з Портою Оттоманською й ханом кримським, про що він не раз сповіщав в "кількократних листах, з Турецького панства виходячи, і в дорозі з мултянської землі, з Венґер, з Німецької сторони і переправившись через море Балтичеське до Швеції". Пробуваючи в Швеції, він послав кілька листів до запорожців, в котрих "ознаймував ваш. мил. добрим молодцям - до чого річі в теперішній війні склоняються і яке було Королевського Величества Шведського наміріння, і же вскорі мів його Величество з сильними військами шведськими, яких од початку війни не бувало, на тую сторону моря переправитися; єстли б смерть не пресікла життя Його Величества, то би певне тоє при помощі Божій збулося, тоді б і я міг би з ваш. мил., добрими молодцями, злучитися і увидітися,- але Бог несповідомими своїми судьбами все тоє,- сумно добавляє Орлик,- перемінив". Проте Орлик не сумує. Він спішить обрадувати запорожців вістками про події, що наростають на Заході проти Москви, про початки великої військової антиросійської коаліції західних держав і говорить, що близький вже час визволення України з-під московського ярма. Швеція вже помирилась "з усіма неприятелями, опріч єдиної Москви". Королі польський, англійський, данський і прусський утворили міцний військовий союз проти Москви для допомоги Швеції. До них прилучився король французький і готуються прилучитись "Цесарь, Його Милость, Християнський і Голландія", з котрими вже ведуться переговори. Сі ж "монархи, найборзій Цесарь, Його Милость, Християнський і Король, Його Милость, Англійський побуждають і Порту Оттоманську на війну проти Москви". По весні ся коаліційна армія вирушить з усіма своїми силами на Москву - морем і сушею.
"Видячи таке погодне й благоприятне время" для визволення України з-під ярма Москви,- пише Орлик,- "з'їхалем я сюди до Стокгольму, де через 11 місяців зостаю, денно і нощно у Двору Королевої, її Милості, Шведської, дбаючи про інтереси України".
Закінчує свого листа Орлик звичайним побажанням всього доброго і щасливого.
Так виглядав стан речей на заході, коли Орлик писав листа до запорожців.
Однак незабаром стало відомо, що протимосковська партія в Швеції, котра була особливо сильна при Карлові XII і грала неабияку роль в коаліції, почала зменшуватись, і в шведських урядових колах запанувало бажання замиритись з Москвою. Справа вже почала хилитись до більш-менш близького заключення миру.
Орлик вживав всіх заходів, щоб не прийшло до миру з Москвою. Силкуючись у щоб то не стало не допустити до сього, він рішається їхати безпосередньо до західних дворів і там клопотатись за Україну. І от 11 жовтня 1720 року Орлик кидає Стокгольм і їде для піддержання ідеї протимосковської коаліції в західні держави.
Тут починається для бідного Орлика безнастанна блуканина по Європі, щось подібне до життя польських емігрантів в XIX віці. Свої пригоди й життя в сей час він описав в своїм "Diariusze podroznym", котрий переховується в бібліотеці Чарторийських в Кракові.
З Швеції Орлик поїхав прямо через Істад і Любек до Німеччини і поселився попереду в Ганновері. Звідтіля він написав до королів анґлійського, польського, до Блискучої Порти і інших держав листа, в котрому пропонував їм військовий союз проти Московщини для визволення України. Англія, бувша союзниця Москви, тепер ставилась вороже до політичної могутності Росії: ріст морської справи в ній був вельми небажаним для неї. Од короля Англії Орлик мав одержати листа до Оттоманської Порти в справі утворення коаліції держав проти Москви.
Із Ганновера Орлик 8 листопада того ж року прибув до Бреславля, звідкіля він пробує вступити в зносини з іншими державами для утворення європейської протимосковської коаліції в цілях визволення України. В сих цілях він написав і одправив з Бреславля через Федора Нахимовського листа до хана кримського, до силістрійського сераскира і до запорожців, котрих він сповіщав про результати своєї праці за кордоном на добро рідного краю і про стан справи протимосковської коаліції. Незадовго перед сим він одержав від запорожців листа, в котрому запорожці сповіщали про свою вірність і приязнь до нього, "яко до вождя свого голосами вольними ізбранного". Орлик сповіщав запорожців про причини, через котрі він виїхав із "полуночного краю" - се необхідність ввійти безпосередньо в зносини з європейськими монархами для порозуміння в справі організації військової коаліції проти Москви в цілях визволення України з-під московського ярма. В сих цілях,- писав Орлик,- він вже ввійшов у зносини з головнішими європейськими державами, ворожими до Москви, і послав листа до хана кримського і паші силістрійського, а також жде листа від короля анґлійського до Порти Оттоманської в сій же справі. Всі сі держави, об'єднавшись в міцний союз, мають влітку двинути на Московщину всі свої сили. Для сього йдуть приготування. В
Loading...

 
 

Цікаве