WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

Пилип Орлик - Гетьман-емігрант - Реферат

заарештовано Войнаровського:
"Тут, в Гамбурзі, нема більше безпечності. Не кажучи вже про інші приклади, в котрих багато відомо вже Вашій Екселенції, вчора опівдні в білий день напали в повозі відомого Войнаровського, небожа Мазепи, котрий був при шведськім королеві в Туреччині і завітав до Гамбурґа вже зо два місяці перед тим, і, заарештувавши, відвезли до помешкання тутешнього московського резидента. Він обідав у ґрафині Кеніґсмарк і коли, вертаючись звідтіля додому, переїздив по так званій вулиці АВС, то московський резидент, засівши з гамбурською сторожою в числі близько 16 чоловік в однім домі, напав на повіз і змусив Войнаровського як заарештованого їхати до його дому. В той же самий час випускають на вулицю 12 російських драгунів, що стояли за брамою, і ставлять їх на варту біля дому при біднім Войнаровськім". "Нема сумніву,- добавляє до сього автор листа, - що він буде виданий цареві і з ним скінчиться зле. Кілька днів перед тим його не раз попереджували приятелі, аби мався на бачності перед таким лихом і виїхав звідси. Але він сміявся собі з того, кажучи, що він не підданий царя і що з юридичного боку росіяни не можуть до нього нічого мати".
Побоювання шведського резидента збулись: небожа Мазепи було зараз же перепроваджено до Москви,допитано і з наказу царя заслано в далекі нетрі Сибіру. Там він і прожив в Якутську до самої старості, далеко од людей і культури, "одичалый и забытый всеми", каже M. Костомаров.
Так погиб, добавляє з сього приводу А. Єнсен, "небіж Мазепи, елеґантний рицар гарної Аврори Кеніґсмарк, перед котрої повагом міг встояти лише такий чоловік, як Карл XII,- погиб для людської пам'яті в снігових, холодних степах Сибіру, і лише припадок хотів, щоб в р. 1737 Войнаровського "відкрив" німець Г. Ф. Міллер, котрий подорожував в наукових цілях російської Академії наук,- потрясаюча стріча, яку використав поетично поет-декабрист Рилєєв"...
Орлик клопотався перед шведським урядом, аби воно вжило всіх заходів, щоб полегшити гірку долю нещасних страдальців за рідний край, в тім числі й братових своєї жінки і її сивоволосої матері. В листі до Мілєрна 3 грудня 1717 року він прохав шведський уряд поклопотатися, "щоб мати наша пані Герцикова, котру позбавили рухомостей і нерухомостей і заслали, відзискала свободу і була допущена до посідання своїх дібр, де вона могла би прожити спокійно старість і вмерти. Щоби жінки моїх свояків, панів Григорія і Івана Герциків, у котрих позабирали всі добра і достатки, рухомі і нерухомі, не тільки клейноди, золото, срібло і інші начиння, але навіть одежу і заслали разом з дітьми в Москву (де вони жиють з прошеного хліба), були випущені на волю з родинами і повернуті до своїх чоловіків, бо що Бог сполучив, нехай чоловік не розлучає. Щоби вернули свободу своякові моєму панові Новицькому з жінкою, котрого видав цареві Сенявський, і віддали йому його добра. Щоби матір пана Мировича з її братами, сестрами і цілим родом дістала волю і добра і могла повернути з вигнання в свій край. Щоби жінці пана Мировича вільно було виїхати до чоловіка зі всіма достатками. Щоби всі прочі наші сторонники, старшини і вояки, що знаходяться в полоні, були випущені на волю з вигнання, каторги і в'язниць".
Цар, бажаючи паралізувати шкідливу для Росії діяльність Орлика, пропонував Орликові і його близьким амністію, однак Орлик із зневагою завше одкидав таку пропозицію, прийняття якої, по його словах, означало для нього втрату честі, "котра рівняється життю": прийнявши її, він "був би змушений ціле життє зносити нестерпимі муки душі".
Мусив клопотатись Орлик, як уже згадувалось попереду, і про утримання зі свого скромного бюджету двору, котрий складався з 24 душ. В шведськім державнім архіві зберігся перелік платень, котрі мав видати Орлик своєму дворові в 1719 році. Згідно з сим переліком, генеральний суддя Климент Довгополий мав дістати 672 таляри срібною монетою; генеральний осавул Григорій Герцик - так само; генеральний хорунжий Іван Герцик - 576 талярів; генеральний суддя Федір Третяк - 480 талярів; бунчужний Панас - 400 талярів; булавни-чий Федір Нахимовський - 400 талярів; священик Парфеній - 200 талярів. Разом - 4072 таляри.
Так жив Орлик в Швеції.
Ми нарочито довше зупинились на економічній, матеріальній стороні його життя, на всіх отих бідуваннях і щоденних митарствах, щоб показати, в яких неймовірно важких, безвідрадних умовах доводилось Орликові працювати над переведенням в життя своїх національних ідеалів. Незважаючи, однак, на сі умови і несприяючі обставини в боротьбі за хліб насущний, він ні на хвилю не забував про свої обов'язки перед вітчизною, котра стогнала "під тиранським ярмом російського панування і дихала лише надією на слушний час для увільнення від того ярма".
Сього "слушного часу" Орлик невтомно і добувався весь свій вік. Головне завдання Орликової політики в Швеції було - нахилити європейські держави до утворення такої коаліції держав проти Росії, котра оповістила б війну Росії для визволення України. Він уже встиг упевнити шведський уряд прикласти всі сили для утворення такої коаліції проти Росії. Московщина, почуваючи свою кволість, кілька разів погоджувалась на замирення, і з нею вироблялись попередні умовини перемир'я. Цар згоджувався на взаємну амністію, але вимагав винятку з сього до українців-зрадників, котрі пішли за Мазепою в Туреччину: а відтіля разом з Орликом і королем - до Швеції. Хоч Швеція не погоджувалася на се, проте ж Орлик в своїм меморіалі, поданім шведському урядові, нагадував, що він як не підданець царя не потребує амністії царя і прохав у короля захисту від ласк і запевнень царя, "через котрі не один чоловік пострадав"... Одночасно з сим Орлик не забував і Запорожжя. Переїхавши під кінець свого пробування в Швеції до Стокгольма, він пише відтіля листа до запорожців, в котрім, збентежений чутками, що в Запорозькім Війську з'явилася московська орієнтація, попереджував запорожців про шкідливі наслідки її для інтересів України і раяв згадати славні традиції Запорожжя і підняти зброю проти москаля. Разом з Запорожжям Орлик, працюючи над утворенням протимосковської коаліції ворожих до Московщини держав, відновляє зносини з Туреччиною і доручає своєму генеральному хорунжому Іванові Герцикові звернутися до Порти, щоб вона вислала своє військо на Астрахань, Озів і Дін, а сам він буде пильнувати інтересів України на Заході.
В початку грудня 1718 року Орлика спіткало велике несподіване нещастя. В сьому році помер його протектор і найяснійший король Швеції Карл XII, котрого було "забито в шанцях в Королівстві Норвеґінськім до Королівського Величества Дацького: належачего, при добуванні фортеці, називаємої Фридріхсгаль.
Смерть Карла XII мала ті наслідки для Орлика, що з Карлом XII Орлик втрачав одного з найбільших і найголовнійших своїх союзників в боротьбі з Москвою і найретельнішого її ворога. В особі Карла сходила в могилу людина
Loading...

 
 

Цікаве