WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Розроблення українознавчої проблематики вченими УВАН - Реферат

Розроблення українознавчої проблематики вченими УВАН - Реферат


Реферат на тему:
Розроблення українознавчої проблематики вченими УВАН
Великі історичні події на поч. XX ст.: революція 1905 р., Перша світова війна (1914 - 1918 рр.), жовтнева революція в Росії 1917 р., громадянська війна (1918 - 1920 рр.), встановлення тоталітарного режиму в колишньому Радянському Союзі, Друга світова війна (1939 - 1945 рр.) зумовили нову хвилю еміграції (переважно політичну) значної частини українців спочатку в країни Західної Європи, а згодом у США, Канаду, Бразилію, Аргентину, Австралію та інші держави світу. За неофіційними даними, сьогодні українці проживають в багатьох країнах світу.
За кордоном опинилася велика частина української інтелігенції: видатні громадсько-політичні діячі, письменники, митці, літератори, вчені та педагоги. На жаль, сьогодні ще немає точних даних, яких інтелектуальних втрат зазнала наша держава і яку вигоду отримали країни світу від української діаспори. Ще необхідно зробити не одне дослідження, наскільки плідною була їхня праця в нових країнах поселення. І не тільки з точки втрат для України, а й точки зору внеску етнічних українців у матеріальний, культурний, духовний поступ народів і країн, де вони проживали.
Але в даному контексті хочеться сказати про те, наскільки міцним і дієвим були весь цей час зв'язки української еміграції зі своєю Батьківщиною, зі своїм народом.
Вихідці з України створили в країнах Заходу близько 600 політичних, громадських і суспільно-політичних організацій, багато з яких пропагували ідеї національно-визвольного руху, тільки в США їх налічувалося близько 130.
Усі вони мали головну мету, ідею - визволення українського народу, здобуття Україною незалежності, але відрізнялися методами і засобами діяльності.
До числа цих організацій слід віднести наукові й освітні центри західної діаспори, які брали участь у навчальному процесі громадських організацій, досліджували окремі наукові теми, розробляли методологічні основи діяльності громадсько-політичних формувань. Вони намагались удосконалити теорію і практику виховання особистості, концепцію української національної революції, національної держави й українського суспільства. Серед них особлива роль належить Українській вільній академії наук, що була створена українськими вченими в еміграції 15.11.1945 р. в Агбурзі. З кінця 1948 р. велика кількість вчених виїхала за океан і УВАН було перенесено до Вінніпегу, а згодом 15 квітня 1950 р. заснована Фундація УВАН у США (м. Нью-Йорк).
Першим Президентом УВАН у США був М.Вєтухов. За Статутом вона поділяється на такі відділи: історично-філософсько-філологічний; правничо-економічний; природничий та медичний; фізико-хімічно-математичний та технічний. Відділи в свою чергу поділяються на 20 секцій і комісій. Поза відділами працюють Інститут шевченкознавства, Мистецька кураторія, Бібліотека ім. В.Міяковського, Архів-музей УВАН ім. Д. Антоновича та Лабораторія протозоології. Поза Нью-Йорком, у місцях проживання членів і співробітників академії працюють групи УВАН у Вашингтоні, Денвері і Детройті.
На поч. XXI ст. УВАН має у своєму складі 194 члени, серед них 126 дійсних членів, 46 членів-кореспондентів та 22 наукових співробітники. Після М.Вєтухова 1959 р. Президентом УВАН став Ю.Шевельов (до 1961 р., 1978 - 1985), потім О.Архімович (до 1970 р.) та О.Оглоблин (до 1978 р.), проф. Я.Зілинський (1985 - 1990), доктор М.Борецький (1991 - 1992), доктор Марко Антонович (1992 - 1997). Останнім часом Президентом УВАН у США є проф. Олекса Біланюк.
За 50 років УВАН у США видало понад 90 книг українською та англійською мовами . Головні з них - анг. мовою "Аннали" (20 тт., 1 - 36 чч.), окремі томи яких є монографіями, присвячені спеціальним українознавчим питанням і знаходяться у багатьох бібліотеках різних країн світу, "Огляд української історіографії" Д.Дорошенка, "Українська історія 1917 - 1956 рр." О.Оглоблина (анг. мов.), "Заселення Південної України" Н.Полонської-Василенко, три Наукові збірники (1957 - 1977), 10 Шевченківських випусків (1952 - 1964 рр.), "Релігійні твори" О.Кошиця (1970); "Українські народні мелодії" 3.Лицька, 5 т. (1967 - 1970) та багато ін.
"Аннали" побачили світ завдяки невтомній і наполегливій праці першого президента УВАН у США М.Вєтухова, який став душею та ентузіастом справи й очолив редакцію. Його помічником став Ю.Луцький, членами редколегії - О.Грабовський, Р.Смаль-Стоцький і В.Тимошенко. У них вміщувалися статті чи уривки з праць класиків української науки в перекладі на англійську мову. Так "Аннали" знайомили англомовний світ з творчістю таких видатних українських вчених і діячів як М.Грушевський, М.Драгоманов, С.Єфремов, В.Липинський, О.Потебня, С.Смаль-Стоцький, М.Туган-Барановський, А.Яковлєв. Упродовж 9 років невтомної праці М.Вєтухов встиг видати 14 та підготувати до друку 15 випуск журналу, що разом творили 7 томів та охоплювали понад 3200 сторінок друку. І тільки передчасна смерть поклала край його роботі. Восени 1959 р. новим редактором журналу став Юрій Шевельов, який писав: "Завданням Академії стає стимулювати інтерес до української тематики серед науковців Америки й Європи, допомагати їм у їхніх розвідках, друкувати ці розвідки, перетворюючи поступово "Аннали" на світову трибуну україністичних розшуків і досліджень" (З перспектив десятиріччя", "Десятиліття УВАН у США", с. 4). У цілому ж "Аннали" УВАН у США дали змогу лише за перші 15 років більше ніж 120 дослідникам опублікувати свої праці з найрізноманітніших галузей українознавства. Важко знайти ділянку науки, що не була б репрезентована в журналі. Найбільше матеріалів вміщено було з історії (понад 40, у т.ч. 8 з історіографії), далі йдуть дослідження з мовознавства (понад 20), літературознавства та народного господарства, археології, права, біології, етнографії, фольклору, політичних наук. За півстоліття вийшло 20 томів "Анналів", які надсилаються до 44 країн світу.
Провідними організаторами українського наукового життя в діаспорі, які відстоювали право українців на свою історію, власну державу були О.Оглоблин, Л.Винар, Ю.Шевельов, Н.Полонська-Василенко, П.Курінний, М.Антонович, О.Домбровський.
Визначний український філолог і культурний діяч, академік Юрій Володимирович Шевельов (1908 - 2002) під час Другої світової війни опинився у Львові, а в 1944 р. змушений був виїхати на роботу до Німеччини. Після закінчення війни перебуває у Мюнхені і викладає в УВУ (1945 - 1949). Наступні два роки він викладає в університеті в Люнді (Швеція), а в 1952 р. переїздить до США на запрошення до Гарвардського університету, у якому викладав три східнослов'янські мови впродовж двох років.
Наукова спадщина вченого охоплює близько 900 позицій і займає значне місце у скарбниці української й світової науки та культури. Майже половина його праць присвячені мовознавству, а друга частина -- це літературознавчі, театральні, публіцистичні та ін. Згадаємо найважливіші з них - це "Праісторія слов'янських мов", "Історична фонологія української мови" та "Українська мова в першійполовині XX ст. (1900 - 1941): стан і статус" та ін. На конференції УВАН у Нью-Йорку, присвяченій 90-літтю проф. Ю.Шевельова, була представлена книжка бібліографії досліджень ювіляра, яка містить 872 позиції. Учений здобув широке визнання у світі.
Він був продовжувачем справи славнозвісних харків'ян Олександра Потебні та Леоніда Бупаховського, які походили і всім корінням були зв'язані з харківською науково-дослідною школою.
З 1989 р. Ю.Шевельов - почесний Президент УВАН. Він був організатором і координатором товариства "Друзі Харкова" в Нью-Йорку, допомагав українським національним культурним установам, зокрема підтримував український журнал "Березіль".
Репрезентація досягнень українських вчених - членів УВАН реалізується шляхом участі в світовій фаховій літературі і доповідей на міжнародних і американських наукових конгресах. Вони виступали з доповідями на міжнародних конгресах в Англії,
Loading...

 
 

Цікаве