WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ранньосередньовічні слов’янські поселення біля с. Рашкова на середньому Дністрі - Реферат

Ранньосередньовічні слов’янські поселення біля с. Рашкова на середньому Дністрі - Реферат

будівельних матеріалів, так і за технічними й архітектурними рішеннями, не може викликати сумнівів. Напівземлянка з пічкою-кам'янкою вперше появляється у Верхньому і Середньому Подністров'ї у кінці 2-ї чверті І тис. н.е. (Черепин, Теремці, Сокіл) і доживає в цьому регіоні до XII ст. н. е. (Галич) [4,116 - 191].
Важливе місце на усіх поселеннях біля Рашкова займає кераміка. Керамічний матеріал усіх рашківських поселень у кількісному відношенні досить значний і задовільної збереженості. Він дозволяє уточнити склад провідних форм і типів посуду, їх еволюційний розвиток від празько-корчацького дорайковецького періодів, засвідчує їх безсумнівну спадкоємність.
Специфічною рисою празько-корчацьких поселень Верхнього і Середнього Подністров'я, а також Попруття, в тому числі рашківських поселень, є наявність у їхніх ранніх комплексах гончарного сіро-глиняного посуду, характерного у цьому регіоні для пізньоримського часу, а також окремих ліпних посудин, виготовлених за зразками гончарних. На поселеннях Рашків II і Рашків III така кераміка виявлена в житлах і господарських ямах, що, при повній відсутності тут відкладів римського часу, робить її органічною частиною слов'янських ранньосередньовічних комплексів. Гончарний посуд, а також ряд форм ліпної кераміки, а також житла засвідчують типологічну близькість ранньосередньовічних слов'янських поселень цього регіону і таких поселень черняхівської культури Подністров'я, як Черепин, Тиремці, Сокіл, Боката та інших [3,56 - 79]. Разом з тим, у Середньому Подністров'ї відкриті поселення черняхівської культури з вельбарськими рисами, характерними для гето-гепідських старожитностей (Сухостав, Велика Слобода та інші). З іншого боку, типологічна класифікація показала близькість більшості форм рашківського ліпного посуду до керамічних комплексів празької культури Південного Прикарпаття та Середнього і Верхнього Подунав'я, відомих за працями визначної словацької дослідниці Д. Бялікової [8, 97 - 148; 9, 177 - 201] та інших. Празька культура, що у VІ - VII ст. вінцем охопила Карпатські гори, започаткувала процеси формування наступних культурних утворень як східних, так і західних груп слов'ян.
На нашій території у процесі еволюційного розвитку празько-корчацькі пам'ятки Дністро-Дніпровського межиріччя стали основою, на якій виникають старожитності райковецької культури. Безсумнівне підтвердження цьому дають матеріали повністю досліджених нами рашківських поселень. Празько-корчацькі селища Рашків II і III припинили своє існування у 2-й половині та в кінці VII ст., що засвідчено датуючими знахідками, зокрема бронзовою п'ятипальчатою фібулою і пряжкою, а також археомагнітним датуванням. У приблизно той же час за 1,5 км нижче по Дністру, на тій же береговій терасі, виникає селище Рашків І. Перші найранніші житла і виявлені в них комплекси виключно неорнаментованого ліпного посуду нічим не відрізняються від житлових комплексів Рашкова II і III. Окремі з них також продатовані археомагнітним методом або за допомогою стратиграфії кінцем VII ст.
Є підстави вважати, що поселення Рашків І виникло в результаті відселення якоїсь частини мешканців із поселень Рашків II і III. Подібні переходи на нові місця викликалися причинами екстенсивного господарства, що вимагало нових, невживаних або відновлених, ділянок під посіви. Разом з тим, не варто виключати й інші причини. В VII ст. продовжуються процеси розселення слов'ян у Подунав'я і на Балкани, а також перегрупування слов'янських племен на корінній території. Цілком допустимо, що лише якась невелика частина мешканців рашківських поселень V - VІІ ст. залишилась і створила нове поселення - Рашків І. До першого хронологічного етапу цього поселення, що припадає на кінець VII ст., відноситься лише 15 жител з виявлених 80. Інші датуються VIII і IX століттями. У VIII ст. на цьому поселенні з'являються посудини, орнаментовані по краю вінець-пальцевими вдавленнями, а в кінці VІІІ - ІХ ст. поряд з ліпним починає входити у побут посуд, обточений на ручному крузі, орнаментований багаторядним врізним орнаментом, з'являються конічні миски. Але протягом всього періоду свого існування у VІІІ - ІХ ст. поселення Рашків І за кількістю жител (80) не досягає розмірів Рашкова III. З цього випливає, що більша частина мешканців рашківських поселень празького періоду була втягнута у більш далекі мандри на південь, зв'язані з процесами розселення слов'ян.
Що стосується процесів перегрупування слов'янських племен у регіонах на північ від Карпат, то тут фіксується поява населення празької культури в придніпровських правобережних регіонах, які до VII ст. були зайняті пеньківськими поселеннями. Починаються процеси їх інтеграції. Частина носіїв празько-корчацької культури з Волині, навіть із Західного Побужжя, переходить на лівий берег Дніпра. Вони приносять із собою характерний для Корчака ліпний посуд та житла, типові для Західного Побужжя, - з глиняними печами, нижня частина яких вирізана в материковому останці. Носії пеньківської культури, що займали цю територію у V - VІІ ст., таких печей не знали. В історичному аспекті в середовищі антів, яким належала пеньківська культура, і склавінів - носіїв празько-корчацької культури - в лісостеповій та лісній частині теперішньої території України починаються процеси формування слов'янських ранньосередньовічних племен, відомі з "Повісті минулих літ". Вони в кінці IX ст. стають основою формування Київської держави, очоленої норманською династією князів Рюриковичів.
Література:
1. Баран В. Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. - Київ, 1972.
2. Баран В. Черняхівська культура за матеріалами верхнього Дністра та Західного Бугу. - Київ, 1981.
3. Баран В. Пражская культура Поднестровья. (По материалам у с. Рашкова). - Киев, 1998.
4. Баран В. Походження українського народу. - Київ, 2002.
5. Баран Я. Слов'янська община (За матеріалами поселення Рашків І). Автореферат дисертації канд. іст. наук. - Київ, 1992.
6. Баран Я. Слов'янська община. Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. - Київ - Львів, 1999.
7. Тимощук Б. Восточнославянская община VІ - Х вв. н. э. - Москва, 1990.
8. Віalekova D. Nove vcasnoslovanske nalezy z juhozahadneho Slovenska. S Віalekova:Slov. Arch.10, 1962.
9. Віalekova D. Osadnictwo slowianskie nad srodkowym Wagiem I gorna Nitra. Actra Arch. Carhathica 4,1962.
Loading...

 
 

Цікаве