WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ранньосередньовічні слов’янські поселення біля с. Рашкова на середньому Дністрі - Реферат

Ранньосередньовічні слов’янські поселення біля с. Рашкова на середньому Дністрі - Реферат


Реферат на тему:
Ранньосередньовічні слов'янські поселення біля с. Рашкова на середньому Дністрі
Українська слов'янська археологія у 2-й половині XX ст. збагатила давню історію України новими відкриттями і дослідженнями ранньосередньовічних поселень склавинів та антів - безпосередніх предків українського народу. У запропонованій статті подаються основні результати розкопок трьох слов'янських поселень V - VII і кінця VII - IX ст. н.е. на правому березі Дністра біля с. Рашкова (два з них вперше в Європі розкопані повністю), матеріали яких стали важливим джерелом для реконструкції етноісторії та етнографії населення слов'янських племен Подністров'я і Прикарпаття.
У 1970 - 1978 рр. нами проведено археологічні дослідження трьох ранньосередньовічних слов'янських поселень біля с. Рашкова Хотинського району Чернівецької області, на правому березі Дністра.
Поселення празько-корчацької культури Рашків II і III, що розташовані на північний захід від села, займали видовжену берегову терасу (ширина 8 - 14 м, довжина 1,5 км), що піднімається на 5 - 7 м над руслом ріки. З півдня вони закриті крутим схилом заввишки 10 - 30 м, на сході поселення Рашків III впирається в річку Брідок, що впадає у Дністер, на заході поселення Рашків II обмежене глибоким яром. Між собою вони розділені незабудованою площею тераси завдовжки 470 м, очевидно, зайнятою у той час під городи мешканцями обох поселень. Якщо незначна ширина поселень і їх витягнутість уздовж берега зумовлені топографічними особливостями берегової тераси, то довжина кожного з них, що сягає 490 - 500 м, визначилась у процесі розбудови самих населених пунктів.
Поселення райковецької культури (в археологічній літературі райковецька культура відома під назвою Лука-Райковецька - за назвою урочища Лука і населеного пункту Райки) Рашків І розташоване на 1,5 км нижче по Дністру. Воно, у порівнянні з попередніми поселеннями, займає ширшу, але значно нижчу відносно ріки берегову терасу, захищену з південного сходу дуговидним крутим схилом, що піднімається над поселенням на 25 - 30 м. На високому плато над цим поселенням Б.Тимощуком виявлено і обстежено городище із слідами довгого будинку-контини, а біля нього ще декілька поселень з керамікою райковецької культури, що разом з нашим поселенням утворюють одне гніздо, або групу [7,171].
Матеріали празько-корчацьких поселень Рашків II і IIІ опубліковані нами в окремій монографії [3]. Поселенню райковецької культури також присвячена монографія, підготовлена до друку [5].
У цій статті ми хочемо зібрати разом та коротко підсумувати найважливіші результати досліджень рашківських поселень, які в хронологічному відношенні разом займають період принаймні від середини V ст. до кінця IX ст. н. е., співставити їх, принаймні ті, які підлягають археологічним розкопкам.
Два із зазначених поселень (Рашків І - райковецька культура та Рашків III - празько-корчацька культура) вперше розкопані повністю. Вони дають повне уявлення про територію, планіграфію, кількість господарських споруд і виробничих об'єктів. На поселенні празько-корчацької культури Рашків III було понад 100 жител і біля 60 господарських ям, з них 92 житла і 53 ями досліджені у процесі розкопок, решту (8 - 10 жител і декілька ям) можна припустити на ділянці, знищеній кар'єром, виходячи з її розмірів та кількості жител на таких же за розмірами розкопаних ділянках. Кількісно житла переважають над господарськими об'єктами і на поселенні Рашків II. Поселення Рашків І нараховує 80 жител, 81 господарську яму та залізоплавильний горн. Отже, в період празько-корчацької культури на слов'янських поселеннях Подністров'я на дві оселі припадає одна господарська споруда. У період райковецької культури кількість житлових і господарських споруд приблизно однакова. Планувальні структури цих поселень теж ідентичні: житла і господарські споруди в обох культурах розташовані групами, часто навколо спільного двора, що, на нашу думку, відповідає патріархальним сім'ям, члени яких жили в окремих невеликих напівземлянкових житлах і вели спільне господарство. Отже, в Подністров'ї патріархальна сім'я була основною визначальною соціальною ланкою сільської общини як на етапі празько-корчацької, так і райковецької культур. Вивчивши детально планування ранньосередньовічних слов'янських поселень, Я. Баран дійшов висновку, що всі житла у групі, навіть незалежно від часу їх існування, були розміщенні відносно одне одного так, що за їх розташуванням можна встановити генеалогію їх мешканців, тобто визначити домівки близьких і далеких родичів у групі на поселенні. Для встановлення точного положення жител і їх відношення між собою використовувався шнурок (давньоруська "верьовка") - від чого походить і сама назва середньовічної сільської общини - "верв" [6,176 - 183].
Основним типом житла, а точніше - єдиним, на рашківських поселеннях обох культур була квадратна, побудована з дерев'яних плах напівземлянка зрубної або стовпової конструкції із характерною для Подністров'я піччю-кам'янкою в одному з кутів; на поселеннях празько-корчацької культури над Західним Бугом (Ріпнів II і III) - з глиняною піччю, вирізаною в материковому останці [1,208 - 227]. На деяких поселеннях Волині (Зозів) виявлені як печі-кам'янки, так і глиняні печі, нижня частина яких вирізана в останці, а купол складений із глиняних опалених овальних невеликих блоків, відомих в археологічній літературі як "хлібці". Така ж картина з опалювальними пристроями зафіксована і в період райковецької культури на Правобережжі Дніпра. На Лівобережжі, у всіх поселеннях і городищах волинцівсько-роменської культури, були глиняні печі, нижня частина яких вирізана в материковому останці. Їхня ґенеза сягає празько-корчацьких пам'яток Волині. У декількох житлах на поселенні Рашків І, крім побутової печі-кам'янки, були глиняні печі, вирізані в материковій стінці напівземлянки. Як правило, ці житла дещо відрізняються від інших своїми більшими розмірами, а в окремих випадках - ознаками виробничого характеру. На поселеннях празько-корчацької культури Рашків II і III аналогічних жител не виявлено, але вони відомі з інших поселень празько-корчацької культури Ріпнів II [1,221 - 223]. Їх ґенеза сягає навіть одиничних черняхівських поселень (Дем'янів II) на верхньому Дністрі [2,18 - 61].
Спадкоємність традицій у слов'янському житлобудівництві на Дністрі як за використанням
Loading...

 
 

Цікаве