WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Психотипові ознаки українських підлітків І. Конативні компоненти - Реферат

Психотипові ознаки українських підлітків І. Конативні компоненти - Реферат

змушує дорослих приділяти головну увагу забезпеченню бодай мінімального добробуту родини і позбавляє їх того вільного часу, який вони мали б приділяти дітям; а по-друге, вона не створила системи виховання, у якій родина, родинне виховання мали б відігравати належну їм роль. Але свою частку відповідальності несуть і батьки, по-перше, тим, що не знаходять часу для спілкування з дітьми, а по-друге, тим, що, свідомо чи несвідомо зупиняючись у своєму духовому розвиткові, вони у якийсь момент стають нецікавими для дітей, і через це діти втрачають мотивацію до спілкування з батьками.
Тож родинні цінності, традиції, родинне виховання, які відігравали чи не провідну роль у формуванні психоетнічних ознак українського народу як у давнину, так істоліття тому, на даний час відійшли на другий план, а національна система виховання загубила цей основний стрижень, на який вона мала б опиратися. Його віднайдення вимагає переоцінки суті і змісту процесу виховання і, зокрема, як давно і справедливо стверджує П.П.Кононенко [1, 27], виховання батьків, причому не лише в українознавчому контексті, але й у напрямі засвоєння батьками основ вікової психології та розвитку елементарних навичок спілкування з дітьми.
2. Дозвілля підлітків. Більша частина респондентів (57,8%) у проведенні дозвілля надає перевагу спілкуванню з друзями (№1). Це дещо менше, ніж показало проведене у 2002 р. опитування [2], яке оперувало з більш представницькою, хоча також нерепрезентативною, вибіркою. Такі відповіді більше підтримали київські школярі, причому серед них більшою є частка дівчат. А серед тих, хто мешкає не в столиці, картина протилежна: спілкування з друзями більшою мірою співзвучне хлопцям.
Друге за значенням уподобання - це проведення дозвілля на дискотеці, у великій кампанії тощо - 15% респондентів. Знов-таки тут провід ведуть київські дівчата, але дівчата з провінції майже не поступаються їм. А от для київських хлопців таке дозвілля менш привабливе, ніж для юнаків з провінції.
Проводити дозвілля наодинці подобається 12,5% респондентів - це третє місце. Серед цих "самітників" більш помітна частка юнаків; а провінційні дівчата виявили більшу схильність до усамітнення, аніж юні киянки.
Воліють проводити вільний час з батьками чи рідними, як вже зазначалося, лише 10% респондентів. Інші різновиди проведення дозвілля у нашій вибірці відзначили як найулюбленіші 4,7% (а це означає, що наші гуртківці-природничники у більшості своїй не розглядають відвідування гуртків як дозвілля).
Зрозуміло, уподобання у проведенні дозвілля не завжди співпадають з можливостями. З огляду на це, цікавими є відповіді на запитання щодо часу, який витрачається щоденно (у середньому) на прогулянки з друзями чи подругами (№17). З'ясувалося, що майже чверть респондентів витрачає на це менше однієї години. Тут переважає частка юнаків і мешканців провінції. Витрачають на прогулянки 1 - 2 години 26,1% респондентів, серед яких переважають дівчата. По 2 - 3 години щоденно гуляє найменша кількість респондентів - 20%, і серед них більше юнаків. А понад 3 години проводить у товаристві друзів майже 29%, і тут переважають кияни, причому юнаки не поступаються дівчатам, а от дівчата з провінції у тривалих прогулянках представлені найменше.
Поряд із гулянням другим щоденно-ритуальним різновидом проведення вільного часу є перегляд телепрограм. Як з'ясувалося, серед наших респондентів понад 90% осіб дивляться телевізор щоденно. За результатами опитування, проведеного у 1998 р. Українським інститутом соціальних досліджень, серед молоді віком 15 - 28 років (1501 осіб) щоденно переглядали телевізор понад 80% респондентів [3]. Очевидно, порівняння цих результатів не дає підстав для висновку про зростання уваги до перегляду телепрограм серед підлітків, бо наша вибірка не охоплює студентів і працюючої молоді, які, зрозуміло, мають менше можливостей для проведення часу біля "ящика".
Більшість (майже третина) наших респондентів проводить біля телевізора щоденно в середньому 1 - 2 години. Це загалом відповідає рекомендованій лікарями тривалості щоденного перегляду телепрограм [4]. Трохи більшою за третину тут є частка киян і частка юнаків. Менше 1 години щоденно приділяє телевізору 16,7% респондентів, причому у цій групі переважають юнаки і провінційна молодь. Взагалі не люблять дивитися телевізор (а отже, і не дивляться його систематично) 8,3% респондентів, і тут переважаючою є частка провінційних дівчат. Отже, для понад 58% респондентів перегляд телепрограм не є головним способом проведення дозвілля.
Протягом 2 - 3 годин дивляться телевізор понад чверть осіб з нашої вибірки. Для киян ця частка виявилася більшою; більшим у ній є також представництво дівчат. Відверто страждають на "телеманію" 16,3% респондентів, серед яких трохи більша частка припадає на провінційних дівчат. Екстраполяція цих результатів на загальноукраїнський масштаб призведе до деякого погіршення показників, оскільки провінційна молодь, як пам'ятаємо, має у нас певні ознаки "елітарності". Але, зауважимо, загальна картина усе ж таки є суттєво кращою, ніж, наприклад, у Швеції, США, Франції чи Італії, де телевізору вдома діти приділяють більше часу, ніж навчанню у школі. Інша справа, що батьками не здійснюється необхідний контроль змісту телепередач, які переглядають українські підлітки. Опитування, проведене у 2002 р. за ініціативою міністерства освіти [5], показало, що батьки майже 80% київських школярів взагалі не цікавляться тим, що дивляться їх діти по телевізору, більш того - дозволяють їм дивитися телевізор після 22 години без жодних обмежень. Тут прихований один із витоків різних проявів антисоціальної поведінки підлітків, який може слугувати джерелом психічних розладів. На жаль, ця обставина більшістю батьків не усвідомлюється.
Аналізуючи проведення вільного часу підлітками, слід звернути увагу на те, що його тривалість може змінюватися у доволі широких межах: від 1 - 2 до 6 - 7 годин, залежно від тривалості часу на виконання домашніх завдань, залученості до позашкільних занять, гуртків, секцій, допомоги батькам по дому тощо. У родинах, які відповідально ставляться до виховання дітей, вільний час у старшокласників є доволі обмеженим. І навпаки: де родинне виховання пущене на самоплив, діти віддають різноманітним розвагам основну частину позашкільного часу. У зв'язку з цим цікаво розглянути, як розподіляється час дозвілля у школярів залежно від виявлених ними уподобань його проведення.
У таблицях 3 і 4 показано, як розподіляється час, відведений відповідно на прогулянки з друзями (№17) та на перегляд телепрограм (№8) серед груп
Loading...

 
 

Цікаве