WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

теплопостачання з використанням сонячної енергії.
Біоенергетика. Уже сьогодні готові до використання такі технології: анаеробне зброджування гною, спалювання відходів АПК та інших галузей, використання агрокультур для отримання спиртового палива шляхом ферментизації, перетворення біомаси у газоподібні або рідкі види палива за допомогою термохімічних процесів, виробництво із рослинних культур масел - замінників дизельного палива тощо.
Кількість відходів рослинної біомаси в Україні складає щорічно 40 млн. т, що еквівалентно виробництву 25 - 30 млрд. м3 природного газу на рік. Окрім того, щорічні відходи тваринництва і птахівництва в Україні, які сьогодні переважним чином є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище, становлять 32 млн. т сухих та 10,3 млрд. м3 у вигляді суспензій. В Україні у лісовідвалах накопичилося понад 14 млн. м3 відходів, а безпосередньо в лісах знаходиться ще 7 млн. м3 біомаси, які являють серйозну екологічну проблему. Скільки можливо отримати енергії?
Геотермальна енергія. Україна має значні потенційні ресурси геотермальноїенергії. Районами її можливого використання є Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Донецька, Запорізька, Полтавська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області. За різними оцінками потенційні ресурси геотермальної енергії можуть забезпечити роботу геотермальних електростанцій загальною потужністю 200 - 250 млн. кВт і систем теплопостачання загальною потужністю 1,2 - 1,5 млрд. кВт (з періодом роботи станцій до 50 років).
Як підсумок, можна стверджувати, що за потенціалом поновлювальних енергоресурсів Україна випереджає ряд країн Європи, однак рівень його використання значно нижчий за середньосвітовий. Доведення норм використання поновлювальних енергоресурсів до європейського рівня повинно стати важливою складовою в реформуванні ПЕК України.
Економічні аспекти. Головною метою є розробка комплексу заходів з максимально можливого і економічно доцільного забезпечення народного господарства країни власними паливно-сировинними ресурсами з урахуванням цілеспрямованої енергозберігаючої політики. Цій роботі має передувати всеохоплююча діяльність з екологічної реконверсії нашої економіки та її переходом на режим ресурсозбереження.
Як показує досвід промислово-розвинених країн та країн-сусідів України (Угорщини, Польщі, Словаччини), найперспективнішим, на відміну від існуючого в нашій країні галузевого підходу формування економічної структури (з її зв'язками, товаропотоками тощо), є регіональний. Він передбачає створення системи так званих кластерів (5).
Кластер являє собою групу підприємств, розташованих в межах одного регіону, мають тісні зв'язки з поставок один одному продуктів, напівпродуктів для створення якісного кінцевого товару або групи товарів, включаючи послуги. Такий підхід на базі підприємств ПЕК надає можливість значно поліпшити використання усіх видів ресурсів (енергетичних, мінерально-сировинних, природних тощо) і підвищити загальний коефіцієнт корисної дії усього кластеру.
Центрами "кристалізації" зазначених кластерів могли б бути інноваційні структури (наприклад бізнес-інкубатори), головною метою яких повинно стати посилення конкурентоспроможності фірм шляхом:
- надання їм інформації щодо маркетингових та виробничих технологій;
- налагодження зв'язків як між окремими регіонами країни, так і з іноземними партнерами та ринками;
- лібералізації та гармонізації відносин між місцевими органами влади та бізнесом, а також забезпечення їм правової підтримки;
- стимулювання інвестиційної підтримки конкурентоспроможних ініціатив, які мають забезпечувати впровадження інновацій, а також цілеспрямовано підтримувати створення нових фірму кластерах, що забезпечуватиме постійне підвищення його коефіцієнта корисної дії.
Разом з цим, бізнес-інкубатор кластера міг би забезпечувати сучасну форму так званого "обміну передовим досвідом". У сучасному бізнесі це "бенч-маркінг", націлений на аналіз і оцінку переваг партнерів та конкурентів по бізнесу цієї ж або паралельної галузі з метою забезпечення впровадження найкращих рішень. Окрім того, "бенч-маркінг" може взяти на себе дуже копітку роботу по сертифікації як підприємств, так і їх продукції з усієї мережі кластеру. Це дасть змогу забезпечити постійне вдосконалення технологічних та виробничих процесів, надасть можливість знижувати вартість товарів і послуг, націлювати їх асортимент та якість на попит користувачів, збільшуючи тим самим конкурентоспроможність.
Найбільший ефект може надати використання кластерної моделі в ПЕК, а саме кооперація виробництва традиційної продукції і послуг із:
- виробництвами, які забезпечуватимуть ПЕК конкурентоспроможним обладнанням, приладами, матеріалами, тощо;
- об'єктами, оснащеними технологіями, що використовують низькопотенційне тепло для отримання на сучасній технологічній базі якісної сільськогосподарської продукції (рослинництво, тваринництво, аквакупьтура, біопаливо);
- виробничі структури, що забезпечують утилізацію відходів для отримання товарного продукту (наприклад, будівельні матеріали);
- структурними об'єктами нетрадиційної енергетики, які знижують навантаження в системі енергозабезпечення у "пікові" періоди.
Одним із основних чинників впливу на ресурсозбереження може виступати тарифна політика в електроенергетиці. Світовий досвід свідчить, що регулювання насамперед повинно здійснюватись для:
- створення економічних стимулів, що забезпечують використання генерацією ефективних технологій і організаційних рішень у виробничих процесах, скорочення невиробничих витрат і економічну обґрунтованість інвестиційних проектів;
- захисту економічних інтересів споживачів від монопольного підвищення тарифів на електроенергію;
створення механізму визначення оптимального співвідношення економічних інтересів: генеруючих компаній - у забезпеченні достатності засобів, що отримуються, для розширеного виробництва; споживачів електроенергії - у можливості збереження конкурентоспроможності продукції рівня соціальної захищеності;
- отримання можливості коротко- та довгострокового прогнозування у зміні рівня цін на електроенергію для споживачів.
Реалізація цих цілей при дотриманні принципів прозорості, послідовності і передбачуваності можлива тільки при наявності регламентованих державою процедур зміни рівня ціни на електроенергію з урахуванням глибини економічної та технологічної обґрунтованості пропозицій, оцінки здобутого рівня ефективності виробництва, гарантій цільового використання раніше наданих активів, наявності системи прогнозування у зміні рівня тарифу.
Тариф - це турбота про
Loading...

 
 

Цікаве