WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

сьогоднішні проблеми нашої країни вимагають докорінної перебудови всієї технології господарювання шляхом забезпечення раціонального використання усіх видів ресурсів. Вирішення цих проблем повинно забезпечити підвищення загального коефіцієнту корисної дії нашої економіки. Особлива роль у створенні нової технології господарювання належить кардинальним рішенням, які забезпечуватимуть оптимізацію режиму використання енергії з одночасним і сталим поліпшенням економічних, екологічних і соціальних показників. Вже не є таємницею, що частина несплаченої сьогодні в нашій країні електричної та теплової енергії, а також сировини для виробництва товарної продукції, використовується "тіньовим" сектором економіки. Цей секторне тільки не сплачує податків, а й перекладає частину своїх витрат на бюджет. Вирішення цієї актуальної проблеми, тобто підвищення якості управління економікою, є також одним із головних завдань, що стоять сьогодні перед Урядом України.
Науково-технологічні аспекти. Основою, яка має забезпечувати розвиток науково-технологічної сфери ПЕК, є дослідні, проектно-конструкторські установи й організації та енергомашинобудівний комплекс нашої країни. Його можливості давали змогу свого часу Україні входити в п'ятірку найбільш потужних виробників енергетичного обладнання світу. Такі підприємства як ВАТ "Турбоатом", НВО "Електроважмаш", ДП "Зоря-Машпроект", Запорізький трансформаторний завод, Сумський "Насосенергомаш та інші здатні і сьогодні більш ніж на 85% забезпечити потреби вітчизняної енергетики в сучасному обладнанні і технологіях. В Україні не виробляється лише частина котельного, реакторного і деякого допоміжного обладнання. Саме на виготовлення цих видів обладнання, а також на вдосконалення існуючого для зменшення в 1,5 - 2 рази витрат умовного палива на отримання електроенергії, і повинна бути звернута увага при реформуванні ПЕК в науково-технологічній сфері.
Стратегічним напрямом є модернізація основного обладнання електричних станцій (3). У цьому секторі стан справ просто катастрофічний: 96% обладнання ТЕС вже відпрацювало свій ресурс; 73% - перевищили граничний термін експлуатації. У 2005р. має бути замінено або подовжено термін надійної експлуатації обладнання загальною потужністю 7 - 10 млн. кВт і в наступні п'ятирічки (до 2030р.) в середньому по 10 - 12 млн. кВт.
Особливої уваги в цьому плані потребує проблема подовження ресурсу надійної експлуатації АЕС України, термін якої для ряду енергоблоків має закінчуватися вже через 10 - 15 років. Вчасне вирішення цієї проблеми значно покращить загальні показники надійної й ефективної роботи всього ПЕК.
Раціональна науково-технологічна політика потребує підтримки машинобудування і для вугільної промисловості на сучасному рівні. Це підприємства: Новокраматорський і Дружківський механічні заводи, Горлівський завод машинобудування, Харківський завод "Світло шахтаря" та інші, які дають можливість виготовляти видобувну техніку нового покоління. Замовлення цим заводам разом з реконструкцією та будівництвом 12 нових шахт дасть змогу отримувати в Україні вже в 2030р. 120 млн. т вугілля.
Державна політика у сфері видобутку нафти і газу має забезпечити нафтогазову промисловість обладнанням для проведення пошукових та видобувних робіт. Це бурові установки з глибиною буріння до 5000 м у блочно-модульному виконанні, противідкидне устаткування, агрегати для цементування свердловин та гідророзриву пластів великої потужності. Для освоєння континентального шельфу Азовського та Чорного морів необхідно створити морські стаціонарні платформи, напівзаглиблені плавучі бурові установки, трубоукладні судна та автономні дизель-електричні агрегати тощо.
Важливою складовою є програма підтримки високого науково-технологічного рівня систем транспорту нафти і газу, що забезпечить пріоритет України і високі техніко-економічні характеристики, а також конкурентноздатність цього сектора ПЕК.
Значні резерви отримання енергії для народногосподарських потреб мають вторинні ресурси.
Вториш' енергоресурси. За попередніми оцінками використання вторинних ресурсів (низькопотенційного тепла скидних газів тощо) при помірних затратах може додати до 20% і більше сучасного енерговиробництва.
Окремо слід зазначити можливості отримання електроенергії із шахтного метану. За запасами Україна посідає четверте місце в світі і має чи не найскладніші умови його видобування. Щорічно разом з вугіллям добувається близько 2 млрд. куб. м метану, використання якого могло б суттєво поліпшити енергетичний баланс, особливо на регіональному рівні.
Фахівці-енергетики (4) відзначають досить високий природний потенціал поновлювальних джерел енергії України, якому сьогодні особливу увагу приділяють промислово-розвинені країни. Серед таких джерел: гідроресурси, вітер, сонячна енергія, органічна сировина, тепло землі.
Зауважимо, що Директива Європейського Союзу передбачає доведення частки виробництва енергії в країнах Союзу з використанням поновлюваних джерел енергії до 10% від загального обсягу вже до 2010 року.
Гідроелектроенергія. Потенційні ресурси потужних ГЕС складають до 4700 МВт, а ГЕС малих річок - близько 2400 МВт. На цих річках існують 27 тис. ставків та водосховищ, на яких можуть бути споруджені окремі міні- та мікро-ГЕС з потужностями 5 - 250 кВт. Потенційні можливості в цьому плані дають змогу побудувати в Україні понад 2300 малих і середніх ГЕС.
Вітроенергетика. Розвиток вітроенергетики в Україні обумовлений наявністю великого і технічно доступного для освоєння потенціалу енергії вітру. Для розміщення вітроенергетичних установок можуть використовуватися площі, які не задіяні у господарюванні (пасовиська, безлісні ділянки гір, мілководні акваторії штучних та природних водоймищ, озер, лиманів, заток, морів). Так, в затоці Азовського моря Сиваш є потенційна можливість розмістити до 135 тис. МВт загальної потужності вітроенергетичних установок. Найбільші середньорічні швидкості вітру, що перевищує 5 м/с, спостерігаються в зонах водних акваторій, приморських районах, південних степах і Донбасі. Ці території, а також гірські райони Карпат і Криму, є також перспективними з точки зору використання енергії вітру. Використання основної частки потенціалу вітру на території України дасть можливість виробляти таку кількість електроенергії, що значно перевищить її нинішнє виробництво всіма електростанціями (4).
Сонячна енергія. В Україні річне надходження сонячного випромінювання знаходиться на одному рівні з країнами, які активно використовують сьогодні сонячні колектори (Швеція, Німеччина, США тощо). Вся територія України придатна для розвитку систем
Loading...

 
 

Цікаве