WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

Про напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу України - Реферат

Об'єднаної енергосистеми (ОЕС). Це стає однією з причин суттєвих втрат електроенергії при її транспортуванні. Відомо, що втрати зростають при:
- великій розгалуженості розподільних електричних і теплових мереж;
великій довжині окремих гілок електричних і теплових мереж;
- низькому ступені компенсації реактивної потужності;
нерівномірностідобових графіків електричного навантаження мереж тощо.
Саме зазначені ознаки характерні для електричних мереж України, а негармонійне функціонування системи "енергозабезпечення-енергоспоживання" стає причиною різкого підвищення ризиків виникнення системних аварій та суттєвого зниження якості електроенергії.
Щодо тарифної політики. Функціонування паливно-енергетичного комплексу й електроенергетики, зокрема, є монопольним, отже, встановлення ринкових механізмів конкуренції в повному обсязі тут неможливе. З одного боку, за рахунок високої концентрації виробництва в галузі мають знижуватись виробничі витрати і, як наслідок, - вартість виробленої продукції. З другого боку, монопольність електроенергетики сприяє зловживанням шляхом завищення витрат, безконтрольного збільшення цін, зниження якості продукції тощо. Спроби законодавчого обмеження цін, як свідчить досвід, неспроможні вирішити цю проблему. Так, примусове встановлення низьких тарифів без урахування ситуації, що складається на ринках паливно-енергетичних ресурсів, лише тимчасово покращує становище в інших галузях економіки і веде до занепаду енергоринку, розладу енергетичної галузі. Оскільки ціноутворення є полем зіткнення інтересів виробника і споживача, то при формуванні цінової політики важливо мати дієве знаряддя захисту споживача від монопольного намагання виробника до підвищення ціни.
Слід зауважити, що в останні роки є певний прогрес у формуванні цінової політики та методів тарифного регулювання. Зокрема, прийнято прогресивний принцип тарифоутворення, що базується на нормі прибутку, створено передумови застосування зонних тарифів (залежно від часу доби) для промислових споживачів та населення, а також здійснено перехід до нових класів напруги. Але незважаючи на наявність багатьох нормативних документів, що встановлюють порядок ціноутворення, все ще відсутній системний підхід до формування тарифів на електроенергію і багато заходів супроводжуються необґрунтованими обмеженнями.
В останні роки з'явилася тенденція щодо зростання матеріальних, фінансових і соціальних збитків від надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру (2). Викиди забруднюючих речовин, основним джерелом яких є ПЕК, в атмосферне повітря від стаціонарних джерел починають (з позитивною динамікою змін в економіці) зростати від 4,05 млн. т (2001р.) до 4,08 млн. т (2002р.). Обсяги забруднених стоків, що скидаються у поверхневі водойми, також зростають: від 3,01 млрд. куб. м (2001р.) до 3,10 млрд. куб. м (2002р.). Погіршується загальний екологічний стан в цілому по Україні, зростає нафтохімічне забруднення поверхневих, ґрунтових і підземних вод, а також ґрунтів. Певну загрозу екологічній безпеці становлять радіоактивні відходи, відвали шахтних порід і стоки та шлами, що утворилися внаслідок видобутку та переробки уранових руд. Затримується вирішення проблеми об'єкта "Укриття" ЧАЕС.
Потенційну екологічну небезпеку (гідрогеологічні наслідки, пов'язані зі змінами геологічного середовища), викликають у гірничодобувних регіонах закриття нерентабельних підприємств (шахт і розрізів). Наслідками є підтоплення населених пунктів, заболочення земель, забруднення шахтними водами водоносних горизонтів, що використовуються для питного та господарсько-побутового водопостачання, активізація карстових і суфозійних процесів (утворення порожнин, просідання поверхні) тощо. Загострюється проблема негативного впливу золошлаконакопичувачів енергооб'єктів, що стали джерелами надходжень небезпечних речовин (важкі метали, радіонукліди тощо).
На фоні зазначених негативних тенденцій слід відзначити і певні позитивні, які починають складатися в нафтогазовидобувній і переробній галузі та сфері транспорту нафти і газу. У 2002р. в Україні видобуто 18.4 млрд. куб. м природного газу та 3,7 млн. т нафти з газовим конденсатом, що, відповідно, на 1,3 та 0,6% більше порівняно з 2001р. Внаслідок проведеної приватизації в сфері нафтопереробки відбулося збільшення (у 2001р. порівняно з 2000р.) переробки нафти на вітчизняних заводах в 1,8 рази. У 2002р. переробка також зросла порівняно з попереднім роком ще більш ніж на 25%.
У 2002 і поточному роках стабільно працює газотранспортна система та система магістральних нафтопроводів, а в першому півріччі цього року транзит нафти через Україну збільшився на29,2%. Здійснюється цілеспрямована робота по створенню міжнародних консорціумів з управління газо- та нафтотранспортними системами України. Ці кроки наближають нашу країну до повноправної участі в енергетичній стратегії Європейського Союзу.
Окрім того, здійснюються заходи по створенню нафтотранспортного коридору (Каспійський регіон - Європа), у якому Україна має займати центральне місце. Потенційними партнерами України при реалізації цього проекту стають впливові країни Сходу і Європи.
Ці тенденції сприяють сталому розвитку цього сектору ПЕК України.
2. Стратегічні напрями реформування ПЕК
Сьогодні, як вже відзначалося, Україна є державою з потужним ПЕК, інфраструктура якого розвивається. Збільшується транспорт енергоносіїв через територію країни, а також постачання виробленої українським енергетичним комплексом електричної енергії за кордон. Здійснюється добудова двох ядерних енергоблоків, що має додатково розширити експорт електричної енергії з України.
Проте пріоритетна орієнтація України на приєднання до Європейського Союзу потребує значного поліпшення стану справ у соціально-економічній і екологічній сферах, що має базуватися на глибинній перебудові економіки. Основою повинні стати принципи раціонального використання ресурсів і, в першу чергу, перехід на ощадливе енергоспоживання. Це має забезпечити загальну ефективність нашого господарського механізму і вивести Україну на шлях до гармонізації відносин у системі "людина - навколишнє природне середовище".
За останнє десятиріччя (після початку економічних реформ) використання енергоресурсів на виробництво одиниці вітчизняного валового внутрішнього продукту збільшилося майже на третину і наша економіка стала ще більш матеріаломісткою, що є причиною залучення великої кількості ресурсів і, як наслідок, утворення великої кількості відходів. На їх утилізацію чи поховання в перспективі потрібна буде ще додаткова витрата енергоресурсів.
Таким чином,
Loading...

 
 

Цікаве