WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми розвитку національної освіти в контексті державотворення - Реферат

Проблеми розвитку національної освіти в контексті державотворення - Реферат

ланки чи рівня, нездатного до інтелектуальної обробки новітньої інформації фахового, психолого-педагогічного чи соціально-економічного змісту, до критичного аналізу чи творчого узагальнення, до аргументування власного, нового погляду на шляхи розв'язання проблем освіти.
Обдаровані, творчі педагоги, які можуть виробити мотивацію учня до навчання і дати міцні знання, стають на шлях соціального самовизначення, офіційного захисту творчих доробок, тобто наукової діяльності. Разом з тим, у середній ланці освіти до працівників, які виконують дисертаційні дослідження, ставляться не завжди адекватно. Часто ці люди не знаходять підтримки ні з боку колег-педагогів, ні з боку адміністрації закладу. Це призводить до відчутного гальмування наукової роботи, неефективного використання її результатів на практиці.
Украй недостатнє фінансування середньої школи зумовлює ліквідацію посад заступників директорів з науково-методичної роботи, внаслідок чого така робота проводиться спорадично або взагалі не планується. Практика показує, що наявність компетентного працівника на цій посаді є вихідною умовою організації та проведення наукової, науково-експериментальної роботи (це має місце, наприклад, у Хотинській школі-садку). Зауважимо, що ця проблема знаходить розуміння з боку ряду керівників райво та директорів шкіл Хотинського, Глибоцького, Новоселицького, Сокирянського, Путильського районів. Як правило, такі працівники намагаються також реалізувати завдання вивчення інформатики, придбання комп'ютерної техніки, налагодження електронного зв'язку.
У цілому ж захист інтелекту в соціальному аспекті в системі освіти залишається нерозв'язаною проблемою. Зрозуміло, що вироблення ефективних управлінських рішень у цьому плані повинно спиратися на оперативну й об'єктивну інформацію. Саме тут привнесення суб'єктивного фактора в оцінюванні роботи дисертанта пошукувача або творчого педагога взагалі, відсутність баз даних, що мають загальновизнані критерії оцінювання актуальності досліджень чи передового досвіду в кожному конкретному випадку (інколи в довідках зі шкіл науковці взагалі не згадувалися), виявляє істинне, а не декларативне ставлення до освітньої науки. У цьому контексті слід зауважити, що відповідні державні вимоги, що привели б у систему підготовку наукових кадрів освіти, відсутні.
Крім того, бракує ґрунтовних наукових досліджень у галузі конфліктології, ментології та соціоніки педагогічних колективів, що стали б однією з умов розробки положень демократизації і вдосконалення системи освіти, без чого становлення наукового підходу до організації навчально-виховного процесу взагалі не має вагомих підстав. Часто такий підхід має формальний характер з відповідною ефективністю.
Прийняті нещодавно на вищому рівні рішення про оплату праці та пенсійне забезпечення наукових, науково-педагогічних кадрів не розв'язують цієї проблеми. Недостатнім можна вважати і моральне, і матеріальне стимулювання педагогів, адже воно спорадичне і регламентується колективом чи адміністрацією, тобто є суто суб'єктивним за механізмом і практично не враховує наукової роботи володарів найвищих рангів в освіті.
Наукова підготовка старшокласників
Наукова робота серед старшокласників широко практикується в ряді розвинутих країн, зокрема в Японії, Німеччині, Сполучених Штатах Америки, де взагалі селекція талановитої молоді е одним з найважливіших державних завдань. Державні програми відбору і система підготовки обдарованих учнів виведені на рівень обороноздатних розробок. У відкритому друці такі розробки практично не фігурують. Цікаво, що середній вік науковців, які реалізували досягнення в галузях біотехнології, електроніки, космічної техніки тощо, менше 40 років. Так, група вчених, що блискуче здійснила інформаційне освоєння Марса, має середній вік менше 30 років.
З названих країн лише у ФРН акцент підготовки науковців із середовища старшокласників робиться на працівниках університетів, в інших країнах - переважно на співдружності вчителів, серед яких учені не є рідкістю, на науковцях потужних фірм, що мають власні науково-експериментальні центри з дієвими системами інтелектуального кадрового відбору. Тобто такі системи працюють на технолого-економічний ефект, не замикаючись на завданнях вступу до ВНЗ. Іншими словами, критерієм ефективності такої діяльності є економічний ефект науковця, а не рівень освіти. Щодо останнього, названі країни мають ефективну мережу установ і служб, які не лише залучають до роботи з-за кордону готових висококласних науковців разом з їхніми розробками, а й фінансують навчання талановитих учнів, студентів з інших країн.
Згаданий критерій має бути захищений державою. Під її патронажем кваліфіковано прогнозується розвиток інфраструктури виробництва, де держава контролює стратегічні напрями розвитку економіки, передових технологій.
Деформована практика
Усі ми є свідками деформованої практики процесу вступу до наших ВНЗ, через який доводиться проходити вступникам, і водночас декларуємо безкоштовне навчання для обдарованих студентів. Організація наукової підготовки учнів за лінією БМАН покликана виявляти обдаровану молодь і створювати можливості для її інтелектуального розвитку. Зрозуміло, ця система потребує подальшого вдосконалення і випробування часом. Принаймні вже зараз слід було б розпочати вивчення динаміки успішності вихованців БМАН. які навчаються у ВНЗ, їхню участь у роботі студентських наукових товариств тощо. Питання це дуже актуальне, оскільки БМАН розглядається як одна із баз, що має готувати резерв наукових кадрів.
Цілком очевидно, що членами БМАН, а потім переможцями конкурсів з відповідними пільгами часто стають діти, які не вибороли належних місць у предметних олімпіадах. Попри всі умовності проведення подібних змагань, за інших рівних умов переможцями стають учні, які мають кращу загальноосвітню підготовку або більшою мірою здатні її отримати, володіючи інтелектуальними здібностями. Слід зауважити, що ці два критерії становлять кондицію майбутнього студента, фахівця, ученого. Напевно, це і є основним питанням, яке має бути проаналізоване. Саме ті навчальні заклади, які характеризуються налагодженим процесом загальноосвітньої підготовки з відповідних предметів та постачають переможців предметних олімпіад, детермінують і успіхи на конкурсах членів БМАН. Про це свідчить і звуження переліку таких навчально-виховних закладів у поточному році (з 11 до 8) після посилення вимог до такоїпідготовки конкурсантів. Проте не можна не констатувати факт недосконалості системи відбору учнів до участі в конкурсах, зокрема впливу на цей процес суб'єктивного фактора, що, безумовно, підриває авторитет БМАН серед учнів, і в кінцевому підсумку знижує рівень досягнень наших конкурсантів. У цьому плані заслуговують на увагу пропозиції з боку деяких заступників директорів шкіл з науково-методичної роботи та керівників навчальних закладів, що стосуються вдосконалення системи відбору учнів за рівнем загального розвитку інтелекту та професійної спрямованості, про що йтиметься нижче.
Ніяк не можна принижувати роль учнівських наукових товариств, що ефективно функціонують у більшості шкіл нового типу. У ряді академічних наукових видань та науково-практичних конференцій фігурують не тільки роботи вчителів, а й десятки публікацій учнів-чернівчан. Вивчивши матеріали звітності про проведення наукової роботи в школах нового типу, можна спостерігати відмінність рівня наукової діяльності закладів. У ряді випадків узагалі відсутня відповідь на конкретно поставлені запитання,
Loading...

 
 

Цікаве