WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблема національної своєрідності українського письменства у працях дослідників діаспори - Реферат

Проблема національної своєрідності українського письменства у працях дослідників діаспори - Реферат

"У глибинах людського буття" (1981), П.Кононенка "Село в українській літературі" (1984).
За таких умов можливості для дослідження національної специфіки словесності були лише в науковців, що перебували поза межами СРСР. Йдеться насамперед про діяльність українознавців, що опинились у еміграції. Для більшості з них домінантною стала увага до національних джерел і основ культури, пізнання, інтерпретація та оцінювання явищ словесності з національних позицій. Таку дослідницьку стратегію яскраво засвідчує багатоаспектна українознавча, літературознавча, культурологічна, публіцистична спадщина Є.Маланюка. Особливий інтерес для нас становлять історико-теоретичні та методологічні аспекти запропонованого Є.Маланюком національного підходу до української літератури. Стрижневою ідеєю його концепції стало положення про національний характер культури в цілому й літератури зокрема: "В природі немає справжньої творчості, мистецької передовсім і найяскравіше, яка б не була національною, ц.т. такою, що випливає з найглибшої глибини людської істини, там, де духовною пуповиною своєю людина в'яжеться з родом і народом, де вічно живутьобраз матері і краєвиди дитинства, де дихає вітер Батьківщини і гріє сонце рідної землі". Відповідно до цього справжній митець залишається й може бути особистістю лише національною. Оскільки література "завше є проекцією всього комплексу національного чи державного буття - на площу духовну", важливим завданням дослідника є встановлення зв'язку "поміж процесом мислення в літературній творчості та національною підсвідомістю й таємничою глибиною раси". Зазначені положення не втрачають свого значення і для сучасних дослідників-українознавців.
Важливою віхою у розгляді проблематики національного в літературі стала полеміка навколо концепції національно-органічного стилю, висунута Ю.Шерехом у період МУРу. Вона постала як спроба знайти вирішення проблеми пошуків шляхів розвитку українського письменства, що забезпечили б йому місце в загальносвітовому культурному процесі. Таким магістральним напрямом Ю.Шерех вважав "витворення глибоко своєрідного, глибоко українського літературного стилю" . Учений виходив з існування сталих національних ознак (національна субстанція), які за всієї динаміки історичної процесуальності залишаються незмінними і присутні у творчості письменника завжди. Під пером Ю.Шереха саме поняття стилю набуло більш широкого значення, що не брали до уваги його опоненти, котрі закидали дослідникові прагнення обмежити вільний розвиток письменства рамками не зовсім зрозумілого національно-органічного стилю. На наш погляд, сама концепція національно-органічного стилю значною мірою біла породжена реакцією на тривале нищення українського світу, його духовності, брутальною денаціоналізацією культурно-мистецького життя України. З іншого боку, і на це вказав у своїй праці "Проблеми літературної критики" Г.Костюк, концепція Ю.Шереха була новою хвилею великого процесу синтезу в українському духовному житті, яскраво вираженого у діяльності покоління "Розстріляного Відродження". Задля справедливості зазначимо, що концепція Ю.Шереха не заперечує історично сформованих стилів, але зумовлює всі "наявні стилі" прагненням "вищого, досконалішого й національне органічнішого". Задля обґрунтування своєї концепції Ю.Шерех звертався до інших літератур, де знаходив митців, яких вважав майстрами національно-органічного стилю. І хоча пізніше вчений відмовився від концепції національно-органічного стилю, багато з висловлених ним ідей і положень безсумнівно збагатили й поглибили бачення проблеми національного в літературі. Пошук національної основи, етногенетичних джерел словесності став також спільним для найвагоміших концепцій літературного розвитку, запропонованих дослідниками діаспори, зокрема, кларнетизму Ю.Лавріненка, вітаїзму Г.Костюка.
Українознавство в еміграції в особі своїх кращих представників успадкувало й розвинуло традиції вітчизняної науки, методологічні засади осмислення проблеми національної своєрідності літератури. Це, зокрема, виразно засвідчує багата творча спадщина видатного українського філософа, філолога та культуролога, українознавця європейського рівня Д.Чижевського. Серед близько тисячі його наукових праць почесне місце посідає "Історія української літератури" (1956), у якій вчений використав досягнення дослідників XIX - першої половини XX ст. і водночас вивів українську науку на якісно новий рівень розвитку. Серед своїх попередників особливо високо оцінював М.Грушевського, який як автор "Історії української літератури" "з надзвичайною ерудицією та володінням різними науковими методами сполучив у своїй праці філологічну, духовно-історичну та соціально-політичну методи". Сам Д.Чижевський у своєму дослідженні виходить з необхідності дати якнайповніший синтетичний огляд української літератури від початків до доби реалізму, що можливо лише через з'ясування формального боку та змісту твору і розкриття його ідейної спрямованості. Лише таким чином, за Д.Чижевським, можна визначити місце певного твору та його автора в історичному процесі розвитку літератури. Тому стиль як центральна категорія наукової концепції вченого, втрачає мертву антиномію змісту й форми і виступає поняттям синтетичного характеру. Д.Чижевський розглядає весь комплекс чинників, що зумовлюють своєрідність культурно-історичних епох і визначають їх неповторне обличчя на національному ґрунті. Особливу роль відіграє національний характер, який "виробився під впливом усіх минулих епох і історичних подій". Ще у своїй праці "Нариси з історії філософії на Україні" (1931) Д.Чижевський зазначав, що до характеристики національного типу можна йти трьома шляхами. "Перший - дослідження народної творчості, другий - характеристика найбільш яскравих, виразних історичних епох, які цей народ пережив, третій - характеристика найбільш значних, видатних представників
Loading...

 
 

Цікаве