WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Предмет та завдання історико-філософського українознавства (до питання про теорію науки) - Реферат

Предмет та завдання історико-філософського українознавства (до питання про теорію науки) - Реферат

професорів Києво-Могилянської академії та філософія Г.Сковороди.
3. Культура Романтизму (XIX - перша третина XXст.). Духовно-змістовий: критика розуму шляхом звернення до ірраціональних глибин людського буття, стихійно творчих сил, що визначають сутність людини, культ серця (кордоцентризм); морфологічний: постановка проблеми "людина - нація", що виявилась початком розробки філософії національної ідеї поряд з історією філософської культури та історією філософської теорії; історія філософії національної ідеї (проблема "Я і нація") доповнює процес становлення української національної культури та філософії як духовної квінтесенції її; інституціональний: а) діяльність членів Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш та ін.), представників "старої Громади" (70-і роки) та першої української політичної еміграції (М.Драгоманов, Ф.Вовк, С.Подолинський), б) І.Франко на чолі "Молодої України", 20-30-і роки - осмислення національної ідеї представниками "розстріляного Відродження" (М.Хвильовий, Д.Донцов, Д.Чижевський та ін.). На інституціональному рівні слід згадати зв'язок філософії з художньою літературою та політикою. Протягом XIXст. також активно розвивається професійна академічна філософія в особі П.Юркевича.
У межах даного концепту досить актуальними і дискусійними є проблеми: регіональні субкультури, що сильно вплинули на формування української філософської думки; розуміння "межовості" та діалогізму української культури; Україна в контексті культурних взаємодій "Схід-Захід"; мова філософування як умова критерію тощо.
Запропонований підхід є відкритим стосовно інших спроб встановити періодизацію історії філософської думки у межах історико-філософської науки.
8. Історико-філософське українознавство та проблеми викладання історії української філософії.
Впровадження та використання на практиці здобутого знання під час історико-філософського дослідження - прерогатива методики викладання історії філософії. Незважаючи на те, що процес викладання - це завжди певною мірою творчий процес, який залежить від схильності й таланту самого викладача, однак це не є ознакою того, що він (процес) не будується згідно з загальними методологічними положеннями, які врегульовують викладацьку діяльність. Серед таких положень слід виокремити наступні:
- як лекційні, так і семінарські курси з історії української філософії повинні бути органічною частиною всього компендіуму філософських знань, що запобігатиме обмеженню та замкненню історико-філософської освіти на самій собі (філософія - це історія філософії);
- формувати лекції та семінари з історії філософії з урахуванням та залученням матеріалу з історії, історії та теорії культури, етики, естетики, релігієзнавства, гносеології, онтології тощо для того, щоб показати процеси визрівання філософських ідей у певних культурно-історичних чи соціальних умовах;
- будувати лекції та семінари відповідно до емпіричного, теоретичного та методологічного етапів історико-філософського дослідження, які є логічним та практичним закріпленням його результатів;
- визначити чітку форму проведення лекційних та семінарських занять,з урахуванням складу та побажань аудиторії і т.д.
Висновки. Запропонований у статті план-проект історико-філософського українознавства є спробою поглянути на історію української філософії як на науку. Історія філософії може бути наукою, і вона повинна нею бути. Зміст статті, незважаючи на дискусійний характер, відповідає цьому наміру. Історіографія історії філософії дає змогу визначити, що вже зроблено в цій галузі, а що - ні. Наявність "прогалин" зумовлює емпіричний рівень історико-філософського дослідження (робота з джерелом), в ході якого розкривається діалектика історико-філософського процесу. При цьому історія філософії активно залучає до розробки свого предмета теоретичний і методологічний досвід суміжних дисциплін. Внаслідок джерелознавчих та історіографічних розвідок постає теорія історії філософії, в основі якої знаходиться культурологічний аспект (співвідношення історії філософії і культури). Емпіричний та теоретичний аналіз історико-філософського процесу втілюється у намаганні показати категоріальний апарат і періодизацію історії української філософії. Спробою представити та "дорозвинути" ці методологічні побудови стала методика викладу історії філософії, що є не лише закріпленням результатів дослідження, але і їх критичним переосмисленням. Це, у свою чергу, відкриває простір для нових розмислів на тему української історії філософії як науки.
Література:
1. Голіченко Т.С. Історик філософії у світлі історії філософії і vice versa // Наукові записки НаУКМА. - 2004. - Т.25: Філософія та релігієзнавство. - С.25 - 29.
2. Горський В.С. Дмитро Чижевський як історик філософії України // Дмитро Чижевський. Філософські твори у 4-х тт./ Під заг. ред. В.Лісового. - К.: Смолоскип, 2005. - Т.1. - С.XXXI - XXXVIII.
3. Горський В.С. Дмитро Чижевський як фундатор історико-філософського українознавства // Філософія в українській культурі. - К.: Центр практичної філософії, 2001. - C.144 - 151.
4. Горський В.С. Поняття "філософська культура" в історико-філософській науці // Філософська думка. - 1980. - № 4; Україна в історико-філософському вимірі // Філософська і соціологічна думка. - 1993. - № 2; Історія української філософії. - К.: Наукова думка, 1996.
5. Горський В.С. Біля джерел: (Нариси з історії філософської культури України). - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. - 262с.
6. Горский В.С. Контекстуальный анализ в историко-философском истолковании // Филос. науки. - 1980. - №5. - С.83 - 92; Историко-философское истолкование текста. - К.: Наукова думка, 1981. - 205с; Переклад як інтерпретація по-українськи // Філософія в українській культурі: (методологія і історія). - К., 2001. - С.54 - 64.
7. Горський В.С. Структура простору історико-філософського дослідження // Наукові записки НаУКМА. - К., 2005. - Т. 37: Філософія. Релігієзнавство. - С.3 - 8.
8. Горський В.С. Філософія в контексті історії української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення / Збірка наукових праць. - К., 1996. - С.192 - 217.
9. З історії філософської думки на Україні. - К.: Наукова думка, 1967. - 191с.
10. Емельянов Б.В. Источниковедение истории философии как научная и учебная дисциплина // Методология и методика преподавания истории философии. - Свердловск, 1982. - С.83 - 89.
11. Кушаков Ю.В. О перспективных направлениях разработки историко-философской методологии // История философии и культура. - К.: Наукова думка, 1991. - С.5 - 15.
12. Печеранський І.П. Категорія "культури" вісторико-філософському українознавстві // Українознавство. - 2006. - №2. - С.110 - 113.
13. Сырцова Е.Н. Диалогика истории философии // История философии и культура. - К.: Наукова думка, 1991. - С.34 - 53.
14. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т. 1. - 535с.
15. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991. - 527с.
Loading...

 
 

Цікаве