WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Петко Тодоров і Ольга Кобилянська (Українсько-болгарський діалог) - Реферат

Петко Тодоров і Ольга Кобилянська (Українсько-болгарський діалог) - Реферат

особистості, він не може лишатись осторонь від нових явищ", - твердить дослідник його творчості Л.Георгієв [5, с.260]. Що засвідчує й сам болгарський письменник Петко Тодоров у статті "Болгарський дім": "Світло нового часу вже струмує крізь широко відчинені вікна й двері дому, і на тьмяному його тлі, що оберігає своєрідне благородство, окреслюються силуети нових болгар. Вони ще невиразні, розпливчасті, і лише поетична інтуїція вловлює в нюансах образ молодої нареченої, яка починає гасити сором'язливо кадило перед старими іконами й заспівувати нову пісню волі й молодості" [2, с.267].
Морально-етичну проблематику П.Тодоров розробляє й у творах, написаних на теми християнських міфів. Звернення до цієї тематики є також типологічною прикметою для творчості цілого ряду письменників романтичного напрямку. Оповідання П. Тодорова "У тіні назарянина", "Райський ключик", "У Гетсиманському саду" - це довільне моделювання біблійних сюжетів /з метою перегляду моральних настанов християнства/. Створюючи неоапокриф, П.Тодоров спирався на народні легенди, зокрема в оповіданні Райський ключик". У цих творах болгарський митець виступає проти диктату авторитету, що обмежує свободу особи, проти плазування перед чужою волею, що одвертає людину від її власного шляху. Бунт героїв П.Тодорова схожий тут на бунт Матері Божої з однойменного оповідання О. Кобилянської.
Неоапокриф надавав літературі цього періоду притчевості. У листі з Вільмерсдорфу від 22 березня 1901 р. Петко Тодоров до Ольги Кобилянської писав: "Як нампотрібна безпосередньо нова релігія краси! Помилуйте, народ після п'ятивікового гробового рабського сну під турецьким ярмом піднявся... Для нас, молодих і сповнених віри, вже надто песимістична, надто стара християнська релігія. І можете собі уявити, що ми дуже прогресивний народ, але... лише в розумовому відношенні... Так, у нас розум пішов уперед, але серце однак залишилося диким, варварським серцем... Нам потрібні життєві люди, наші ідеали мають бути втілені почуттям, щоб вони стали організмами, щоб вони йшли вперед".
Схильно відгукнувшись про все, що читав з творів Кобилянської /"Битва", "Некультурна", "Природа"/, П.Тодоров, виходячи зі своїх естетичних смаків, ставив разом з тим запитання: "Чим Ваша музикантка, художниця і вчителька відрізняється від німкені, італійки чи скандинавки?" /лист від 8 травня 1901 р. і 25 вересня 1905 р./. Зауваження П.Тодорова походили з його загального розуміння світового літературного контексту. Він підкреслював: "Мені здається, що як малоруська, так і взагалі уся література невеликих народів мають d'etre настільки, наскільки вони... є національними, наскільки малюють типові риси свого народу. Крім того, вони матимуть настільки більше значення для своєї літератури, наскільки вони прагнуть відбити оригінальність національної культури".
О.Кобилянська з великою повагою ставилася) до поглядів болгарського письменника, уважно дослухалася до його порад. З приводу його перших перекладених українською мовою оповідань вона писала: "Які чутливі й ніжні вони! Як таки слідите Ви за зворушеннями душі і як гаряче відчуваєте Ви з Вашими героями!" /Лист від 21 вересня 1901 р./ І висловлює намір писати в дусі його ідилій, "лиш мені ще замало знайомі легенди і поезія нашого народу..." ...але "Слухайте, Тодоров! Як коли я напишу нарис або ідилію з мотивом народних символів або легенд, то знайте, що се Ваша заслуга! ...Не знаю, чому сей напрям, Вами порушений, мені неначе очі на інший світ створив". Свідченням цьому може бути її повість "У неділю рано зілля копала". Цілком аргументовано болгарська дослідниця творів П.Тодорова Е.Константинова, підкреслюючи його характерні риси, твердить: "Найцінніше в його ідиліях і драмах - присутність національного. В нашенському, народному началі, в болгарському характері він шукає загальнолюдське" [6, с.455]. Не випадково він називає народну поезію "нашими білими мармуровими богами". При цьому письменниця все глибше усвідомлює, що самий дух є витвором національної історії і культури. Письменники міфопоетичного стилю розвивали естетику культурно-історичної школи введення історичної, соціальної або актуальної філософсько-етичної координати. Поетизація життя "дітей природи" - гуцулів і циган, сучасних "язичників", які ще могли бути живими моделями для національних "мармурових богів" - являла собою у О.Кобилянської протест проти "зіпсутого цивілізацією", здрібненого світу, в якому гине, губиться людина. "У своїй творчості Петко Тодоров виразив одвічний потяг людини до гармонії, довершеності й справедливості. Саме тому такі привабливі його герої, віддалені від нас майже на ціле сторіччя, але близькі нам своїм безпосереднім відчуттям правди, добра і краси", - зазначив автор передмови до "Ідилій" митця Л.Георгієв [7, с.8]. Саме цією творчою стихією передзвонюють" його твори з художнім світом української письменниці О.Кобилянської, оскільки, за словами Ю.Кузнецова, "гармонія - одна з найважливіших складових багатої естетичної системи письменниці. Гармонія особлива. Це не тільки єдність, краса світу, це - глибока, трагедійна діалектика боріння, з якої і сьогоднішній читач черпає життєстверджуючу енергію" [8, с.461].
Ольга Кобилянська вустами своєї героїні, в одному художньому творі слушно зазначала, що "нам ніхто не боронить звертатися очима нашої душі на культурні країни і їх літератури й забирати для себе те, що в них найкраще". Свідченням цьому - українсько-болгарський творчий діалог Ольги Кобилянської й Петка Тодорова.
Література:
1. Паращик В.В. О.Кобилянська. Людина. - Харків, 1999.
2. Тодоров П.Ю. Събрани съчинения. В четири тома. - Т.З. - Статии. - София, 1980.
3. История на българската литература. В четири тома. - Т. III. - София, 1970.
4. Тодоров П.Ю. Събрани съчинения. В четири тома. - Т. І. - София, 1979.
5. Георгиев Л. Литературна класика. Кн. 3. - София, 1993.
6. Константинова Е. Тодоров П.Ю. // Речник на българската литература. В три тома. - Т. 3. - София, 1982.
7. Георгиев Л. Романтические мечты П.Ю.Тодорова // Тодоров П.Ю. Идиллии. - М., 1985.
8. Кузнецов Ю. Художня майстерність Ольги Кобилянської // Кобилянська Ольга. "В неділю рано зілля копала..." - К., 1986.
Loading...

 
 

Цікаве