WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Основні форми рецепції української літератури в Китаї - Реферат

Основні форми рецепції української літератури в Китаї - Реферат

КНР (1949), а по суті - з початком соціалістичного етапу розвитку Китаю. Видання творів української літератури в Китаї до 1949 р. дослідниця розцінює як популяризацію літератур Радянського Союзу. Вона ретельно перелічує твори українських письменників, час і кількість їх перевидань, але не розглядає факторів, що викликали інтерес до того чи іншого твору. Далі Лю Дун прагне довести, що українська класика здобула любов і прихильність китайського читача, оскільки була визнаною в Радянському Союзі, а твори сучасних українських письменників мають неабияке визнання завдяки тому, що "вони просякнуті духом комунізму, любов'ю до праці, життя, Батьківщини, волею до боротьби і здатністю до самопожертви" ?19, 12?. Такий висновок свідчить про те, що в українсько-китайських літературних взаєминах тривалий час домінували ідеологічні, а не художні чинники. Тому дослідниця не згадує про те, що нова українська література, зокрема твори широковідомих у Китаї Олександра Довженка, Олеся Гончара та інших письменників, особливо приваблюють майстерним заглибленням у душу людини, вмінням показати її силу і слабкість, здатність долати життєві перешкоди і виборювати право на щастя. Зображення живої людини завжди більше хвилює читача, ніж ті ідеї, про які пише Лю Дун.
Таким чином, розвиток літературних взаємин між Китаєм і Україною дослідниця зводить до реалізації програм радянсько-китайського культурного обміну. Тому в неї доситьчасті такі вислови, як: "письменники нового демократичного Китаю відвідали Радянський Союз та Україну", "після проголошення КНР радянська література набула широкого визнання", "китайсько-радянський, а отже й китайсько-український культурний обмін… поступово розширювався" тощо ?19, 36?. Дослідниця ще не позбулася ідеологічного упередження і тоді, коли СРСР перестав існувати. Така подія, як проголошення незалежності України, яка не могла не вплинути на зміну її пріоритетів на міжнародній арені, ніяк не оцінюється китайською дослідницею. Все ж праця Лю Дун є вагомим внеском у поглиблення зацікавленості китайців Україною, зокрема її культурою і літературою. Адже дослідниця детально виклала історію розвитку українсько-китайських літературних взаємин як проблему, варту наукового осмислення. І хоча ця праця більшою мірою систематизуюча, ніж аналітична, виважені факти і вичерпний перелік українських видань у Китаї, дають змогу вже сьогодні простежити динаміку зазначених відносин.
Оцінку розвитку українознавчих досліджень у Китаї дав голова Комітету українознавства Цзян Чанбін. Він вважає, що до початку 60-х рр. ХХ ст. українознавство в Китаї розвивалося вкрай незадовільно через те, що "китайці потрапили під визначальний вплив російських і особливо радянських учених, та ніяк не могли його позбутися" ?14, 156-157?. Розпад СРСР і відокремлення України стало спонукою до утворення у квітні 1993 р. Комітету українознавства при Китайській Асоціації з іноземних питань. На порядку денному цієї організації були поставлені такі завдання:
- правдиво, об'єктивно висвітлювати історію і дійсність України, використовуючи новітні видання (українські й західні);
- готувати нове покоління китайських українознавців, які б досконало володіли українською мовою;
- інтенсивно розвивати міжнародні контакти з українськими та іншими зарубіжними вченими - дослідниками української історії і сучасності, її економіки, культури тощо, забезпечити їхню участь у наукових товариствах, спільних розробках тощо ?14, 159-160?.
Отож процес освоєння української літератури в Китаї, який у різні періоди активізував ті чи інші форми літературної рецепції, потребує перегляду й ретельного вивчення. На особливу увагу заслуговує художній переклад, який виявляє не тільки ідеологічну мотивацію уваги до того чи іншого літературного твору, але й внутрішньолітературну зумовленість входження перекладного твору в контекст літератури-сприймача.
Література:
1. Бойко Л. Як розпинали Івана Дзюбу (Післямова) / І.Дзюба Інтернаціоналізм і русифікація? - К.: КМ Academia, 1998.
2. История Китая: Учебник / Под ред. А.В.Меликсетова. - М.:Изд-во МГУ, 1998.
3. Кіктенко В.О. Становлення українського китаєзнавства (ХVШ - 41р. ХХ ст.): Дис... канд. іст. наук: 07.00.02. - К., 1999.
4. Микитенко О.І. Українсько-китайські літературні зв'язки в їх історичному розвитку // Україна-Китай: шляхи співробітництва. Матеріали конференції (Київ, серпень-вересень 1993 р.). - К.:МПП "ІНТЕЛ", 1994.
5. Нарежный В.Г. Гаркуша, малороссийский разбойник // Русские повести ХІХ в. (20-х - 30-х годов: В. 2т. - М.-Л.: Гос. Издательство художественной литературы, 1950. - Т.1.
6. "Пиндин лоча фаньлюе" (Стратегические планы усмирения русских)// Русско-китайские отношения в ХУП в.: Материалы и документы: В 2т. - М.: Наука, 1969. - Т.2.
7. Попов П.М. Григорій Cковорода про Китай // Вітчизна. - 1958. - № 4.
8. Попов П.М. Т.Шевченко про Китай / Зб. праць шостої Шевченківської наук. конф. - К., 1958.
9. Попов П.М. Т.Шевченко про Тайпінську революцію в Китаї // Вісник АН УРСР. - К., 1957. - № 3.
10. Світ І. Китайсько-японські взаємини 1903-1945 рр.: Історичний огляд і спостереження. - Нью-Йорк, 1972.
11. Скачков П.Е. Очерки истории русского китаеведения. - М.: Наука, 1977.
12. Тимковский Е.Ф. Путешествия в Китай через Монголию в 1820 и 1821 гг.: В 3 ч. - Спб., 1824.
13. Тумасов Н. История китайцев // ТКДА. - 1874. - №9.
14. Цзян Чанбін. Про перспектитву українознавства в Китаї // Україна-Китай: шляхи співробітництва. Матеріали конференції (Київ, серпень-вересень 1993 р.). - К.:МПП "ІНТЕЛ", 1994.
15. Шевченко Т.Г. Твори: В 5 т. - К.: Дніпро, 1979. - Т.5: Автобіографія. Щоденник. Вибрані листи.
16. Шелест П.Ю. Україно наша радянська. - К.: Політвидав, 1970. Китайською мовою.
17. Ге Баоцюань. Великий український народний поет Шевченко (До святкування сотої річниці з дня смерті Шевченка). // Літературна критика, 1961, №1.
18. Ге Баоцюань. Великий український письменник Іван Франко. // Матеріали конференції, присвяченої сотій річниці з дня народження Івана Франка. - Пекін, 1956.
19. Лю Дун. Українсько-китайські наукові, освітні й культурні зв'язки. - Ухань: українознавчий центр Уханьського університету, центр міжнародних культурних зв'язків пров. Хубей, 1993.
20. Лю Дун. Сяйво української літератури // Сулянь веньсюе, 1987. - №2.
21. Культура слов'ян / За ред. Лю Цзусі. - Чжецзян: Чжецзян женьминь, 1996.
22. Сунь Вей. Співець народних повстань // Шицзє веньсює, 1961. - №2.
23. Цзен Тянь. Про красу внутрішню й сувору // Сулянь веньсюе. - 1987, №2.
Loading...

 
 

Цікаве