WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Олесь Гончар – сумління України, любов пречиста, пісня і зоря - Реферат

Олесь Гончар – сумління України, любов пречиста, пісня і зоря - Реферат

почне намічатися згодом у літературі ). Скажімо, ще в "Слові о полку Ігоревім"?!"
Родіна Олена: "То ж , шановні чиновники від освіти , не прибирайте з учнівської програми такі твори Олеся Терентійовича , як "Прапороносці", "Людина і зброя" , бо вони вчать нас любові , світла , віри в майбутнє . Не забувайте , що "Прапороносці" пройшли уже в майбутнє тріумфальним маршем : виходили у світ українською мовою 40 разів , іншими іноземними - 50 разів. Крокують світом , світять зорею ... Не гасіть цієї зорі перед нами - у душах українських дітей!!!"
Ушапівська Анастасія: "Знаєте , у цьому році я прочитала роман "Собор" і дізналася, як довго він ішов до українського читача - більше 20 років . У ньому письменник ставить важливі проблеми сучасності . Він будить у нас ген історичної пам'яті , малюючи образ "собору" - пам'ятки козацького зодчества . Ось про що дбали козаки - побудували без жодного цвяшка красень і лишили своїм нащадкам . І стоїть він віки - символ краси , нескоренності козацького духу , історичної пам'яті , але насамперед як символ духовності. Козаки творили , будували собори , дбали про свої душі , про нас , своїх нащадків .А ми ? Так природно звучать слова Хоми Романовича , звернені до кожного з нас : "Собори душ своїх бережіть , друзі..." Що ж загрожує душам наших сучасників ?
- Перш за все дух епохи утилітаризму . З болем говорить письменник про риси своєї доби : все стандартизується , висушується : архітектура ("будинки..., мов близнюки "), людина : "йде покоління сухарів безчуттєвих , раціоналістів беземоційних".
Чому так ? Бо "чиновник іде по світу , він тон задає ..." Юшкоїд прагне зробити з живого людського матеріалу "люд й ну-цеглу".
("Собор". Дискусія про Володьку Лободу)
Цирульнева Юна: "Роман-набат" - це визначення Григора Тютюнника . Може , перебільшив , так відгукнувшись про "Собор " - твір , у якому основна проблема - хто руйнує наші собори рукотворні і собори наших душ ? Ні, не перебільшив
Кар'єроманія, бюрократія ,фальш , що несуть збайдужілість до людської долі . Втіленням цього духу в творі є образ Володьки Лободи .Син потомственного металурга , самою природою покликаний продовжувати професію батька , він , спокусившись керівною роботою в комсомолі , нехтує світом вікової моралі й виходить на шлях , де править життям "наркотик владолюбства , героїн кар'єризму ". Хіба не таким самим шляхом ідуть наші сьогоднішні державники , які нині правлять нашою країною ."
Гнучева Олена: "Шановна колего, дозвольте з Вами не погодитися. Я визнаю: постать Володьки Лободи досить суперечлива, але вважаю, що деякі характеристики автора є переконливими аргументами на доказ того, що Володька - герой позитивний. Він "дитя війни, на картках виріс, підлітком уже стояв біля верстата, в мороз пальці до металу прикипали", і цей витяг з роману свідчить про наполегливу й працьовиту Лободину натуру". І такою ж, на мою думку , є більшіcть української правлячої верхівки , яка завдяки власній силі і наполегливості зуміла стати біля керма влади ."
Цирульнева Юна: "Безперечно , він - людина далеко не бездарна , естетично достатньо чутлива , швидко засвоює норми поведінки : головне - догодити начальству ."
Гнучева Олена: "Дозвольте, але ж: "... цінять його на службі... Побільше б нам, кажуть, таких працівників. Чує нове, в старому не закис" - хіба це не переконливий доказ того, що Володька Лобода - соціальне активна людина майбутнього, прогресивного суспільства?"
Цирульнева Юна: "Але зрікаючись батька , минулого свого народу , висуванець робить кар'єрний ривок , запропонувавши взяти "Собор" у риштування напередодні святкування трьохсотріччя Переяславської ради . Хіба не те саме відбувається сьогодні , коли колишні комсомольські діячі , а нині державні керівники Переяславщини та й столиці також створюють план святкування чергової річниці Переяславської ради ?
Постой Леся: "Наскільки роман був актуальним можна судити з того, що вся висококаліберна партійно-критична зброя спрямовувалась на "Собор". Як зазначав П.Загребельний "тоді довкола імені видатного письменника точилось таке незбагненно-злочинне дійство, що стало страшно за світ, у якому живемо, і вже ніхто б не міг сказати, куди йде горе того світу і надії його. "Яку треба було мати відвагу, щоб прокричатися крізь марксизм-ленінізм, крізь пропаганду й агітацію, крізь монолітну єдність, крізь урочисті збори і паради переможців, далекоідучі плани партійних бонз.
Шпак Галина: "Я теж хочу виступити на захист " Собору". Солженіцин десь дописував уже тоді "Архіпелаг Гулаг " про мільйони невинно убієнних людей Сталіним і його сатрапами , а в Гончара підсвідоме виник задум возвеличити те, що нищилося більшовиками XX ст. з такою самою несамовитою люттю, як і людське життя , - храми. У цьому велика мужність Олеся Терентійовича . Але попри все я б хотіла зазначити , що немає нічого новаторського у творах Олеся Гончара , оскільки він творив у руслі соціалістичного реалізму і був його виразником .
Лук'яненко Наталія: "Дозвольте Вам заперечити . На мою думку , Гончар - явище того порядку, що й Сковорода, Шевченко, Франко, Леся Українка, Тичина, Довженко. Він належить до найвеличнішої когорти наших національних світочів, нам здається, що ми все уже зрозуміли і прочитали у "" Прапороносцях", "Тронці", "Людині і зброї ', "Соборі", "Твоїй зорі", і т.д. Як на мене, новаторством є його пророча візія, яку ви не помітили, провидіння. Згадаймо його "Чорний яр", де провіщав він моральний занепад людини, бездуховність процесів показав у "Твоїй зорі, "Спогаді про океан". А планетарність у його творах? Адже кожен з героїв, від Богдана Колосовського до Кирила Заболотного відчувають відповідальність не лише за безпеку України , а й всієї планети Земля !"
Ушапівська Анастасія : "Олесь Гончар постійно оновлював художній інструментарій української прози. Кожен його новий твір позначав не тільки новий тематичний , а й художній пласт у літературі. Якийсь час ми захоплювалися Карп'єнтером , Маркесом, але не хотіли помічати , що задовго до них рішуче оновив конструкцію і художню філософію роману О.Гончар. Його твори можна ставити поряд або й вище творів Стейнбека,Хемінгуея, Фіцджеральда . Співзвучність творів О.Гончара з творами американських письменників - факт промовистий і значущий.
А ще я хочу сказати про його мужність, . З його стійкості черпали свою стійкість інші . Його мужністю , як-от у дні знаменитої студентської голодівки восени 1990 року , коли він вийшов із КПРС , наснажувалися патріоти України різних поколінь . Як слово духовного вождя нації , її зболеної совісті звучали його промови на Установчій конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка 1988 року , першому з'їзді Народного Руху України 1989 року , першому за багато літ святі Соборності України у січні 1990 , на Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів. Власне, він був учасником і натхненником усіх найзнаменніших національне" відроджу-вальних акцій, що відбулися в останні роки в Україні .
Отже, учитель , майстер, гідність нації - ось хто такий для нас О.Гончар."
Loading...

 
 

Цікаве