WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Національна культура в розбудові громадянського суспільства в Україні - Реферат

Національна культура в розбудові громадянського суспільства в Україні - Реферат

покарано тероризм, світ глибше замислиться над причинами кризи і людство прийде до стану прозріння, до висновку про необхідність взаємних компромісів, зближення та поєднання парадигм мислення, до певного духовного очищення та культурного єднання.
Проблеми національної культури в розбудові громадянського суспільства в Україні проявляються і в певних регіонах, як наприклад південних та східних. Як і на світовому рівні, вони пов'язані знаявністю різних світоглядних, релігійних позицій, а також з низьким рівнем культури та системи освіти. Коли мова йде про шляхи підняття рівня духовної культури суспільства, особистості, то одним із головних шляхів є покращення системи освіти, зростання освіченості, а водночас і духовності громадян.
Надалі зупинимося саме на проблемі освіти, культури особистості та їх ролі у розвитку суспільства. Освіта та освіченість є самі по собі елементами культури, її складовою частиною. А тому, коли йде розмова про вдосконалення чи розвиток національної культури у суспільстві, то це завдання буде нездійсненне без державної політики щодо освітньої програми для населення. Щоб перебудувати суспільство, недостатньо перебудувати живий організм суспільства, необхідно перебудувати свідомість у найістотнішому - в усвідомленні способу свого існування. Не випадково академік В.І.Вернадський надавав великого значення знанням і освіті. Він вбачав у цих складових суспільного розвитку ефективний засіб удосконалення людини, її духовної могутності [10. - С.277]. Сучасна ж практика суспільного життя на теренах пострадянських країн переконливо засвідчила, що стан гальмування науки та освіти в суспільстві стримує, відповідно, і розвиток громадян цього суспільства. Крім того, слід чітко усвідомлювати як у теорії, так і на практиці, що не всі знання, не всяка освіченість слугують прирощенню культури особистості чи певної людської спільності. Крім того, за певних умов "освіченість" деяких людей може призводити до їх духовної, моральної деградації як особистостей. Також неоднозначним є вплив на розвиток особистості різних сфер знання (наприклад, гуманітарних чи технічних).
Покращання ролі національної культури та освіти у формуванні позитивних особистісних якостей громадян можливе за умови відповідного аксіологічного спрямування навчального процесу. Сьогодні в Україні проблема аксіологічного спрямування навчального процесу в учбових закладах є дуже актуальною. Причина одна - від змісту і спрямованості навчальних дисциплін, виховного процесу залежить духовна, морально-психологічна культура молоді. Виходячи із сучасного стану особистості, неоднозначних соціокультурних впливів на неї, освітянський процес в Україні має бути спрямований на духовне збагачення і творчу діяльність особистості, що розкриває свої здібності до самореалізації та створення умов для саморозкриття інших людей.
Звичайно, при визначенні аксіологічної спрямованості навчально-виховного процесу потрібно враховувати як реалії сьогодення, так і прогнозовані перспективи українського суспільства. Саме враховуючи ці чинники, що можуть застосовуватися у процесі навчання, слід визначити пріоритетні цінності. Такими для України, очевидно, мають бути: цінності гуманізму, людської гідності, патріотизму, демократизму, соціальної ініціативи та відповідальності, національної самосвідомості [11. - С. 171 - 172].
Зміцнення держави, захист національних інтересів в умовах творення громадянського суспільства залежить від свідомості, патріотизму кожного громадянина. Проблема патріотизму для України, як молодої незалежної держави, є особливо актуальною. Патріотизм особистості формується впливом виховання, всіма засобами національної освіти та культури. У формуванні патріотизму надзвичайно велику роль відіграє національна мова. У галузях державного управління, освіти, культури та побуту українська мова має в повному обсязі забезпечувати інтегративно-консолідуючу, організаційну та інформаційну функції.
Тому саме не рівень національної освіти та культури, а їх характер, спрямованість є актуальними з точки зору вирішення сучасних проблем духовності особистості на етапі розбудови громадянського суспільства, що має також незаперечне позитивне значення і для подолання суперечностей цього процесу.
Таким чином, розвиток національної української культури є найважливішою передумовою становлення громадянського суспільства в Україні, оскільки без процесу національно-етнічної та культурної самоідентифікації громадян (перш за все, українців як основної титульної нації), неможливе й становлення громадянського суспільства в Україні. Культура, національно-культурне відродження та виховання у цьому процесі відіграють вирішальну роль. Саме такий підхід має стати критерієм у визначенні дійсності культурної політики Української держави, її політичних та культурно-громадських організацій.
Література:
1. Короткий політологічний словник. - К.: Наук, думка, 1991. - С.25.
2. Одинцова А.В. Гражданское общество: прошлое, настоящее, будущее // Социально-политические науки. - 1991. - № 12. - С.41.
3. Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова, державна і політична свідомість громадян. - К. - 1994. - С.15.
4. Павленко Р. Динаміка громадянського суспільства в Україні // Нова політика. - 1996. - № 5. - С.17.
5. Гаджиев К.С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопросы философии. - 1991. - № 7. - С.29.
6. Кравченко Й.Й. Концепция гражданского общества в философском развитии // Политические исследования. - 1991. - № 5. - С.128.
7. Шип Н.А. Теоретичні постулати та історична доля громадянського суспільства // Матеріали засідання Дискусійного клубу української науково-педагогічної інтелігенції 22 листопада 2002 р.: "Громадянське суспільство у світовому та українських вимірах". - К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2002. - С.5 - 15.
8. "Тhe Daily Telegraph ". - Sерt., 29. - 1999. - Р.4.
9. Куценко О.Д. Інтелектуальна та громадянська культура як принципи університетської освіти. - У зб.: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи" (24 - 25 травня 2000 р., м.Київ). - К.: Видавничий центр "Київський університет", 2000. - С.429 - 431.
10. Шинкарук В.І. Культура і освіта. Світоглядні аспекти / Філософія освіти в сучасній Україні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Філософія сучасної освіти та стан її розробки в Україні". - 1 - 3 лютого 1996 р. - К.: ІЗМН, 1997. - 544с.
1. 11.Баранівський В.Ф. Освіта та культура особистості в контексті сучасних реалій глобалізації // 36. наукових статей: "Людина і культура в умовах глобалізації". - К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве