WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Моделювання характеру розмислу Г.Сковороди в методологічній культурі філософії XVI – XVIII ст. - Реферат

Моделювання характеру розмислу Г.Сковороди в методологічній культурі філософії XVI – XVIII ст. - Реферат

літератори, культурологи. Не забувають нагадувати про себе і східні сусіди, перевидаючи праці авторів, де існує чітке бажання приватизувати шляхом банкрутства спадщину і пам'ять Філософа, розпочате ще з середини XIX ст. в російській філософії. Залишимо ці суперечки про шляхи приватизації у дурному колі їх творців: "Природность Сковороды … сделала его родоначальником русской философской мысли, духовным зачинателем и основоположником всех крупных последующих умственных течений в русском обществе" [2]; та інший зразок шани: "У нас сложился взгляд на Сковороду как на первого самобытного и оригинального русского философа. Мне трудно оспаривать это утверждение, так как собственно самой философии в сочинениях Сковороды я нахожу количество предельно минимальное. А те немногие напоминающие о философии мысли Сковороды, вокругкоторых бродят его фантазия и поученья, не возвышаются над уровнем общих мест и ходячих представлений о философии" [3, 292]. А спирається російський філософ початку XX ст. Г.Г.Шпет на твердження Іларіона Чистовича, надане в "Истории С.-Петербургской Духовной Академии" видання 1857 р., яке сміливо можна вважати ключовим для усвідомлення дійсного ставлення російських інтелектуалістів до культурних надбань України: "Задача и пределы этой науки истории философии точно определены и трудно уже, не подвергаясь опасности показаться несвоевременным, ввести в нее философов вроде Сковороды" [3, 293].
Водночас існує ціла низка розвідок, в яких розгортаються порівняльні дослідження творчої спадщини Г.Сковороди з доробком філософів XVI - XVIII ст. Дарина Тетерина зазначає, що, за вказівкою біографа Г.Сковороди Ковалевського, філософ впродовж тривалого часу (1750 - 1753) перебував у Відні (Австрія), Офеніі, Буді (Угорщина), Румунії, Північній Італії, Сербії, Греції, Братиславі (Словаччина), Польщі, Німеччині (Мюнхен, Галла). П'єр Пярус (1865 - 1876) у статті про Г.Сковороду, видрукуваній у "Великому французькому універсальному словнику" XIX ст., зазначає, що Г.Сковорода свідомо вивчив німецьку мову з метою слухати лекції в німецькому Галле проф. Христіана Вольфа. За Д.Чижевським, сковородинська думка спільними рисами пов'язувалась з думкою Спінози, Мальбранша, Раймаруса, німецьких містиків Екгарта, Тавлера, Сузо, Себастіяна Франка, Вайгеля, Якоба Беме.
Не зупиняючись винятково на академічних дослідженнях, наголосимо на матеріалах щодо творчості Г.Сковороди, які зібрав відомий український мислитель, академік П.Г. Тичина, працюючи над власною симфонією "Сковорода". Під час роботи над нею П.Тичина вивчив буквально тисячі джерел, які стосувалися життя і творчості великого українського мислителя й поета. Виписки з найрізноманітніших джерел, аркуші із записом тих чи інших думок П.Тичини згруповані в таких теках: "Гомер у Сковороди", "Сковорода й Платон", "Сковорода й Аристотель", "Сковорода й Епікур", "Сковорода й Лукіян", "Сковорода й сміх. Сковорода й "Енеїда" Вергілія", "Чи міг знати Шекспіра Сковорода?", "Еразм Роттердамський", "Сковорода й Ян Амос Коменський", "Сковорода і Ісаак Ньютон", "Сковорода і Фенелон", "Сковорода і Лабрюйер", "Сковорода і Лесаж", "Сковорода і Лейбніц", "Сковорода і Прістлі", "Сковорода й Вольтер", "Сковорода і Юм", "Сковорода і Паскаль", "Сковорода і Боссюе", "Сковорода і Гольбах", "Сковорода і янсеністи (монастир Пор-Рояль)", "Сковорода і Кант", "Сковорода і Спіноза", "Сковорода і Жан-Жак Руссо", "Сковорода і Гельвецій", "Сковорода і Бюффон", "Сковорода і Гоббс", "Сковорода й Дідро", "Сковорода й зах.-європ. філософи матеріалісти", "Сковорода й Гурамішвілі", "Чи знав Сковорода твори Ів. Некрашевича?", "Сковорода і Кантемір", "Сковорода й Ломоносов", "Сковорода й Тредіаковський", "Сковорода й Сумароков", "Сковорода і Новиков", "Сковорода й Радіщев", "Сковорода й Фонвізін", "Сковорода і Котляревський", "Чернишевський", "Карл Маркс, Енгельс, Ленін, Сталін про XVIII вік", "Сковорода і всесвітня історія", "Сковорода проти Фрідріха II", "Сковорода і логіка", "Сковорода і геометрія", "Телескоп чи мікроскоп у Сковороди", "Слово "мануфактура" у Сковороди та слово "фабрика", "Історичні події у творах Сковороди", "Чи глухий був Сковорода до політики?", "Сільське господарство у Сковороди", "Чи уникав Сковорода світу, суспільства, громади? Суперечливість у нього щодо цього. Сковорода й народ", "Науки у Сковороди. Сковорода проти шахрайства у науці", "Сковорода й педагогіка. Окремо виховання", "Сковорода як філолог, як перекладач, фольклорист", "Сковорода й народна пісня", "Архітектура і малярство у Сковороди", "Слов'яни у Сковороди", "Сковорода і поляки", "Сковорода й угорська мова і взагалі Угорщина", "Латинська мова як мова міжнародна", "Сліди ознайомлення з деякими іноземними мовами у Сковороди", "До вияснення філософського обличчя Сковороди", "Пізнай себе самого" у Сковороди", "Матерія у Сковороди", "Сковорода й церква", "Ставлення до релігії у Сковороди", "Ставлення до смерті у Сковороди. Мотиви старості (чи єсть же вони у Сковороди?). Повернення молодості", "Ідея довголіття у Сковороди", "Сковорода про смерть і про позбавлення гніту смерті", "Повернення молодості у Сковороди", "Сковорода й царі", "Ханжа у Сковороди", "Що міг читати Сковорода. Кого міг знати чи про кого міг чути", "Кого Сковорода цитує або ж згадує в своїх трактатах", "Поезії Сковороди", "Сатира Сковороди", "Творчий темперамент Сковороди. Епітет у Сковороди. Порівняння. Окремі вислови. Слова", "Убогий жайворонок", "Пророцька недремність (бодрствование). Пророцький тон у Сковороди", "Листи Сковороди. Листування", "Дати під творами Сковороди"", "Який був Сковорода в житті", "В яких місцевостях був Сковорода або ж про які місцевості він згадує", "До окремих років життя Сковороди", "Що треба прочитати", "Рецензії на праці про Сковороду" та ін. Крім того, є ще дуже багато виписок та посилань у теках, де зберігаються рукописи тих чи інших частин "Сковороди" [5, 365 - 366].
Безперечним відкриттям для історії філософії та історико-філософського українознавства було представлення в середовищі української науки 4-томного видання праць Дмитра Чижевського [6]. Серед найпомітніших матеріалів із зазначеної проблематики слід згадати: "Нариси з історії філософії на Україні (1931)", у яких представлені спеціалізовані розділи - "Григорій Сковорода" та "Сучасники Сковороди"; "Філософія Г.С.Сковороди (1934)" як тематичної системи представлення філософії мислителя з розділами та параграфами - "Підстави", "Метафізика", "Антропологія", "Етика", "Містика", "До джерел Сковороди, таблиці" [7].
З-поміж дотичних матеріалів Д.Чижевського вагомого значення набули розділи: "До проблем бароко", "Західноєвропейська філософія в старій Україні (XV - XVIII ст.), "XVII ст. В духовній історії України" та ін., які є частинами
Loading...

 
 

Цікаве