WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мова і культура у контексті глобалізації - Реферат

Мова і культура у контексті глобалізації - Реферат

сьогодні гостро стоїть перед багатьма спільнотами, які так само, як і українська спільнота, зазнають тиску глобальних мов. Її розв'язання неможливе без чіткого усвідомлення власної національної і культурної своєрідності, без зусиль, спрямованих на захист національної мови. Мовна норма, або мовний стандарт, є одним з механізмів такого захисту, і тому підтримання його в належному стані набуває першорядного значення. Досвід цивілізованих країн свідчить, що гарантами успішного функціонування літературної норми виступають, передусім, офіційні особи, державні службовці, освітяни, журналісти. Прикметним у цьому сенсі є досвід Франції - країни з давніми традиціями захисту власної мови, яка також претендує на глобальний статус. Ще у 60-х роках минулого століття явище надмірного вживання англо-американізмів у мовленні інтелектуальноїта ділової еліти було піддано гострій критиці у праці М.Етьямбля під сатиричною назвою "Parlez-vous franglais?" (букв. "Чи розмовляєте Ви по "франгле"?) [9]. Відтоді Французька Академія, Вищий Комітет французької мови та інші органи доклали чимало зусиль, аби захистити французьку мову від масового проникнення англійських слів. Основним засобом захисту виявився переклад шляхом калькування, синонімічних замін, створення неологізмів, які розкривають семантичний зміст іншомовних термінів. Так виник французький термін mondialisation, яким позначають процес глобалізації (зазначимо, що у разі прямого запозичення англіцизму globalization він не виглядав би екзотичним, бо всі його складові присутні у французькій мові), з'явилися неологізми: t?l?copie (замість англ. fax), courriel (замість англ. e-mail), stylisme (замість англ. design), imprimante (замість англ. printer) тощо. Слід сказати, що не всі подібні інновації витримують жорстку конкуренцію з боку англіцизмів. Деякі з них вживаються паралельно до іншомовних термінів (t?l?copie - fax), інші програють у змаганні з англійськими відповідниками. Однак сам факт такої діяльності свідчить на користь виваженої мовної політики, спрямованої на збереження національного характеру власної мови, а відтак і власної культури.
Було б абсолютною помилкою не сприймати усі запозичення, тобто виявляти надмірний пуризм (цього, до речі, не роблять і французи). Адже серед запозичень є й такі, які необхідні живій мові для розширення її виражальних можливостей, зокрема для концептуального розмежування двох споріднених понять (пор. вбивця - кілер, "серійний вбивця"), стилістичного увиразнення засобів номінації (голова парламенту - розм. спікер, популярна пісня - розм. хіт), позначення елементів чужої культури та інтернаціональних реалій (ковбой, віскі, джинси, кока-кола). Проте кожне таке запозичення має стати результатом колективної конвенції мовців внаслідок широкого вживання (якщо не йдеться про вузькоспеціальний термін), що дозволить йому поступово увійти до літературної норми. Це значно легше робити там, де існує усталена традиція нормування і консенсус на рівні гарантів літературної норми.
У розташованій між Сходом і Заходом Україні процеси мовної взаємодії практично не регулюються і внаслідок цього набувають стихійного характеру. Глобалізація посилила тиск на українську мову і культуру як з боку російської мови, так і з боку англійської, особливо її американського варіанта. За умов неусталеності норм української літературної мови, розбіжностей в українському правописі, фактичної відсутності його єдиного стандарту, інтерференція з боку більш уживаних мов міжнародного спілкування може мати загрозливі наслідки. Очевидно, що за нинішньої ситуації теза про повне усунення іншомовних слів та зворотів і орієнтація на суто питомі засоби номінації є неприйнятними, оскільки це спричинило б збіднення лексики української мови. Лише поєднання свого і чужого, власних та іншомовних ресурсів дає змогу забезпечити потреби комунікації у глобалізованому світі.
Говорячи про власні ресурси, не варто обмежуватися тим, що лежить на поверхні, тобто характеризує стан мови у синхронії. Є чимало незаслужено забутих питомо українських слів на позначення того, що ми звикли позначати іншомовними термінами. Вони мають право на вживання і паралельне функціонування поряд із запозиченими словами (пор. летовище - аеропорт, крамниця - магазин, кав'ярня - кафе тощо). Збереження таких слів, які часто мають прозору внутрішню форму, відбиваючи специфічні образні асоціації, є запорукою збереження національної мовної ментальності.
Як уже зазначалося у цій статті, захист будь-якої національної мови можливий лише за умови підтримання її комунікативної потужності та чистоти літературного стандарту. Це цілком стосується і сучасної української мови, яка не тільки зазнає інтенсивних іншомовних впливів, а й розхитується внутрішньою нестабільністю, що пов'язана з великими діалектними та регіональними відмінностями у літературному мовленні. Не забезпечивши виключного функціонування української мови у сфері внутрідержавного офіційного спілкування, не подолавши надмірної варіативності літературного мовлення, не запровадивши єдиний літературний стандарт, передусім у правописі, українській мовній спільноті буде надзвичайно складно відстояти своєрідність власної мови, а відтак і свою національну ідентичність. Необхідність розв'язання цієї проблеми вимагає об'єднання зусиль учених-мовознавців, державних мужів, усіх, кому не байдужа доля української мови. Важливою передумовою її розв'язання є відновлення роботи державного органу з питань мовного регулювання, залучення до його діяльності якомога ширшого кола науковців і практиків.
Література:
1. Універсальний словник-енциклопедія. - К.: Ірина, 1999. - 1552 с.
2. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. Danbury, Cт.: Lexicon Publications Inc., 1993. - 1248 р.
3. Petite Encyclop?die Larousse. - P.: Larousse, 1998. - Р. 1220.
4. Сенченко Н. Украина: путем независимости или неоколонизации? // Персонал. - 2003. - № 1. - С. 50 - 59.
5. Мартине А. Предисловие // Вайнрайх У. Языковые контакты / Пер. с англ. - К.: Вища школа, 1979. - С.18 - 21.
6. Чередниченко О.І. Об'єднавча функція мови // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. - С.3 - 7.
7. Calvet L.-J. Le versant linguistique de la mondialisation // Dialogues et cultures. - 2001. - № 45. - Р. 80 - 87.
8. Чередниченко О.І. Фразеологія сучасного політичного дискурсу // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - 2000. - Вип. 31. - С. 5 - 7.
9. Etiemble M. Parlez-vous franglais? - P.: Gallimard, 1973. - 382 p.
Loading...

 
 

Цікаве