WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Механізми політико-правового забезпечення екобезпечного розвитку України - Реферат

Механізми політико-правового забезпечення екобезпечного розвитку України - Реферат

[6, 77].
Зрозуміло, що громадськість виступає не лише об'єктом діяльності державних органів, яка може відчувати і зазнавати впливу з боку владних структур, але вона - суб'єкт впливу, який, делегуючи певні функції з управління суспільством органами влади, водночас залишає за собою право контролювати діяльність цих органів влади. Таким чином, громадськість залишає за собою права здійснювати ті ж самі функції, які здійснює і держава - мова йде про моніторинг, експертизу, на володіння інформацією, на подання позовів, право на ініціативу судового процесу, право брати участь у розгляді будь-яких суспільних проектів, які пов'язані з втручанням у стан довкілля. Це означає, що держава несе відповідальність за недотримання виконання своїх зобов'язань стосовно прав громадян, і, в крайньому випадку, вона може виступати як суб'єкт екологічних злочинів, тобто стосовно неї може бути пред'явлено кримінальну справу.
Громадськість також має право вимагати розбудови на належному рівні екологічної освіти з тим, щоб громадяни на всіх вікових рівнях, починаючи від дітей і закінчуючи людьми похилого віку, отримали належну об'єктивну інформацію про стан довкілля й ті загрози, які може становити навколишнє середовище у випадку порушення його нормального функціонування для людини. У цьому контексті громадянин вимагає збереження власних прав, оскільки їх порушення є фактично злочином проти людини. Відповідно, кожен має право на інформацію про державну систему нормування екологічної безпеки, про державну систему контролю якості стану навколишнього природного середовища, про наукові норми і дотримання критеріїв гранично допустимих концентрацій стану довкілля, включаючи санітарний, валеологічний і екологічний виміри. Також громадянин має право відчувати фінансову, правову зацікавленість держави у стимулюванні екологічно безпечних виробництв, благодійному діянні окремих фізичних чи юридичних осіб, фінансуванні екологічних проектів.
Серйозною проблемою є відсутність адекватної і автентичної реакції державних органів на громадські дії. Тобто про неефективність прокурорського нагляду за дотриманням екологічного законодавства, відсутність законодавчого регулювання на рівні діяльності відомств і територіальних управлінь, неузгодженість існуючої політико-правової системи держави у сфері регулювання відносин щодо використання навколишнього природного середовища з численними відомчими і місцевими актами, відсутність ефективної схеми узгодження відомчих актів із загальнодержавними законодавчими актами, включаючи конституційні вимоги.
Дійсно, інколи має місце порушення конституційних норм як таких, котрі мають гарантувати права громадян на безпечне для їхнього життя, здоров'я і достатку довкілля. Відомчі акти часто ухвалюються без врахування наукової і валеологічної чинності їхнього характеру, нерідко приймаються саме з інтересів самих відомств. Таким чином, система політико-правового регулювання екобезпечного розвитку України повинна мати системний характер. Оскільки Україна як нова незалежна демократична держава засвідчила свої пріоритети, намір розбудовувати громадянське суспільство, то виходячи саме з цього, ми маємо оцінювати і стан регулювання відносин людини і довкілля у нашій країні. Ми маємо як значні позитивні зрушення, так і низку проблемних ситуацій. Необхідно задіяти всі компоненти функціонування владних структур, законодавчих структур, виконавчих і, головне, Громадянську ініціативу.
У сфері законодавства вже сформована і в основних своїх компонентах діє система правового врегулювання у сфері природокористування, що визначено Конституцією України і низкою актів Президента, указів і законів Верховної Ради. На виконання цих державних документів розроблено і затверджено низку загальноміністерських, міністерських та інших відомчих документів, які дають право і вимагають розв'язувати ті проблеми, які сформульовані на загальнонаціональному рівні. Державне управління у галузі природокористування має чітку структуру ієрархії: державні органи загальноукраїнського значення, регіонального та місцевого. Так само розділені функції державного моніторингу, державної екологічної експертизи, а також діяльності місцевих органів влади у сфері охорони довкілля. Маємо також систему прокурорського та судового відстеження діяльності фізичних та юридичних об'єктів щодо їх впливу на природне середовище, а судові органи наділені повноважними правами щодо виконання ними їхніх зобов'язань.
Істотного поліпшення вимагає екологічна освіта та виховання. Необхідно мати на увазі, що екологічна освіта до цих пір розкидана по навчальних закладах різного відомчого підпорядкування, не існує єдиної системи екологічної освіти, особливо на рівні вищої освіти. Вимагає покращення екологічна освіта в середній школі, оскільки предмет екологія або інвароментологія і донині не є базовим предметом освіти, а є предметом факультативним або таким, який може додаватись на розсуд до основного змісту освіти. Тим часом у переважній більшості європейських країн та в інших розвинених країнах світу цей предмет є базовим, тобто обов'язковим для вивчення. Екологічне просвітництво через засоби масової інформації здійснюється недостатньо, оскільки практично не існує на загальнонаціональному рівні. Це утруднює інформування населення у сфері навколишнього середовища.
Важливу функцію у формуванні механізму за використанням довкілля виконують громадські екологічні організації, тобто неурядові структури. Це є одним з показників того, що в Україні формується реальне громадянське суспільство, оскільки формується система контролю громадськістю за діяльністю різних органів влади. Вона здійснюється багатьма напрямками: громадський моніторинг, громадська експертиза, громадські проекти, громадська ініціатива, пропаганда і просвітництво на різних рівнях. Необхідно відзначити, що саме у сфері ініціативи тих чи інших об'єднань громадян якраз і оприлюднюються проблеми різного масштабу - від загальнонаціональних, типу Чорнобильської катастрофи, до збереження конкретної річки, конкретного джерела, конкретного дерева, конкретного гаю тощо. І від взаємодії державної і громадянської складових і залежить розв'язання екологічних проблем України.
Література:
1. Збереження та моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. - К.: Національний екологічний центр України, 2000.
2. Громадська оцінка екологічної політики в Україні. - К., 2003.
3. Олесь Гончар Дзвони Чорнобиля. Виступ на відкритті міжнародного семінару "ЄвроЧорнобиль" //Літературна Україна, 1989. - № 18.
4. Стегній О. Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (За результатами національного соціологічного дослідження). - К.: Наукова думка, 1996.
5. Громадська оцінка екологічної політики в Україні. Доповідь українських громадських екологічних організацій. - К., 2003.
6. Екологічні права громадян: як їх захистити за допомогою закону. - К.: Інформаційне агентство Ехо-Восток, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве