WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат

Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат

передбачають використання відомостей про числівники. У письмовому творі-описі приміщення вимоги наукового стилю забезпечуються введенням у текст словосполучень із числівниками. Це, зокрема, назви розмірів приміщень з використанням кількісних та порядкових числівників. Як читання, так і написання числівників, позначених цифрами, пов'язане з труднощами їх відмінювання, на що варто звернути особливу увагу. Бажано доводити до автоматизму використання фраз на позначення точного часу. Складно для учнів визначити синтаксичну функцію числівника. У зв'язку з цим бажано виконувати усні й письмові вправи з синтаксичним розбором речення. Особливу увагу звертаємо на випадки розрізнення числівника та інших частин мови, у значенні яких є поняття кількості, наприклад, чотириповерховий будинок, п'ятірка тощо.
Як і в попередніх розділах, вивчення розділу "Займенник" розпочинаємо із вступу до розділу, основних понять та знайомства з неперевершеними майстрами української сцени. Зображення театру, театрального інтер'єру, артистів (Марії Заньковецької, Марка Кропивницького) мають викликати в уяві учнів театральні образи. Саме атмосфера театру відтворена в текстах вправ до розділу "Займенник". Не випадково вступ до цього розділу починається із характерних запитань: Хто такий я? Хто такий ти? Хто такі ми? Скільки нас? Можна запропонувати учням придумати речення кличної, питальної чи розповідної інформації, в яких основну роль виконують займенники. Варто привернути увагу до самої назви займенник - тобто той, що вживається замість імені.
На прикладах творів художньої літератури учні характеризують стилістичну роль займенників у художньому тексті. Готуючи самостійно письмовий твір-опис у художньому стилі за картиною, а також твір-роздум у художньому стилі про вчинки людей чи твір-оповідання на основі побаченого, учні мають максимально використати свої знання розрядів займенників, правильно поєднувати займенники з прийменниками. Стилістичну функцію займенників вони можуть продемонструвати, створюючи монологи і діалоги. Аналізуючи учнівські твори, написані на основі власних спостережень, на основі побаченого, вчитель має пояснити доцільність використання займенників і показати на практиці, як займенникова заміна змінює характер тексту, урізноманітнює порядок слів, структуру речення тощо.
Зібраний у розділі "Зв'язна мова" матеріал має зацікавити учнів інформацією про ситуації спілкування, діалог, зв'язки речень у висловлюванні, а також практикою створення мовних жанрів. Вправи тут побудовані на використанні біографічних відомостей про письменників. Цей розділ найтісніше пов'язаний з дисципліною "Українська література". У параграфі 57, присвяченому розгляду ситуації спілкування, вчитель націлює учнів на зіставлення характеру спілкування, відтвореному у двох показових оповіданнях "Маленька мураха" і "Їжачки". Бажано прочитати ці оповідання в ролях, визначивши тему і основну думку творів, обґрунтувати правила ввічливого спілкування (поради ввічливим співрозмовникам подано на сторінці 233).
Упродовж засвоєння визначеного програмою лінгвістичного матеріалу учні демонструють використання його у зв'язних текстах. Час від часу вчитель має спрямовувати увагу на такі структурні особливості тексту, як зачин, основна частина, кінцівка. Письмові роботи виконуються паралельно з усними завданнями. Цікавий урок можна провести на матеріалі аудіювання тексту "Дитинство Івана Котляревського".
Поряд із загальними уявленнями про мовні стилі за програмою вимагається більш глибоке знайомство з такими жанрами, як план, оголошення. Із зразками планів до переказуваного тексту учні знайомі з початкових класів. Розуміння зв'язку між планом і тематичними реченнями або мікротемами допоможе дотримуватись послідовності викладу думки, виділяти тематичні речення як ключові висловлювання, навчить учнів правильно формулювати висновки.
Уміння писати твір виробляється протягом усього навчання зв'язної мови. Завдання поступово ускладнюються, і тому в підручнику пропонується на прикладах складання плану готового тексту і складання плану власного висловлювання проаналізувати текст "Твір" (вправа 562).
Робота над текстом - це постійні заняття з аудіювання, переказування (усного та письмового), а також створення текстів у різних стилях з різними типами висловлювання. Учні мають навчитися писати твір за простим і складним планами. Очевидно, що ця праця найтісніше пов'язана із виробленням навичок виділяти головне й другорядне. Особливо варто розвивати здатність описувати щось на прикладах мистецьких творів, картин тощо. Однак не випадково у програму вводяться теми опису приміщення, опису природи на основі власних спостережень. Ця робота потребує знання лексичних джерел мови, а також міждисциплінарного підходу до вибору тем. Учні мають зрозуміти, що немає нецікавих тем, є нецікавий виклад. Кожну тему, найпростішу, на перший погляд примітивну, можна висвітлити, якщо задум буде привабливий. Учні мають чітко відповісти на поставлені до себе питання: Про що я хочу розповісти? З якою метою я хочу розповісти? Оскільки часто вимагають описати враження від побаченого, пережитого, варто звернути увагу учнів на різні можливості їх висловлювання. У творі не обов'язково мають бути слова: "мені сподобалась ця картина" або "мені сподобався цей твір, бо…"
У методичній літературі постійно існує думка, що не можна навчити орфографії тільки за сформульованими правилами. Вона справді слушна. Крім сформульованих правил, які повторюються у підручниках, є ще й законизорової, слухової пам'яті. Саме на прикладах аудіювання, аналізу творів виробляється звичка фіксувати грамотні висловлювання, а в підручнику для цього служать і графічні засоби виділення орфограм. Наповнення підручника "Рідна мова" українознавчим матеріалом має розширити знання суміжних дисциплін, забезпечити вихід із власне лінгвістичної сфери у загальнокультурну інформаційну. Цьому допомагають додатки з тлумачного, орфографічного словників, іншомовних слів, фразеологізмів, словника власних імен людей. Навіть якщо вправа безпосередньо не пов'язана із завданням використати словник, учитель має пам'ятати про ці цінні додатки у підручнику. Так само він має звернути увагу учнів на розділ "Відповіді до кросвордів, ребусів, загадок і головоломок". Основою мовної компетенції учнів має бути надійний словниковий запас, знання фразеології і граматичних законів мови. Все це набувається не формально завченими правилами, а щоденною мовною практикою усного і письмового спілкування.
Усне спілкування - це творення діалогів з друзями, батьками. Письмове спілкування - це контактування з книгою, прочитаним, побаченим і з самим собою.
Підручник "Рідна мова" вчить спілкуватися на теми української історії, культури, літератури і, звичайно ж, мови. Тільки в такому цілісному, інтегративному підході до мовної освіти формується національно свідома, творча особистість.
Література:
1. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова. 6 клас. - К.: Грамота, 2006. - 295 с.
2. Єрмоленко С.Я. Мова і розмова: Зошит зв'язної мови. 5 клас. - К.: Грамота, 2006. - 72 с.
3. Українська мова: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 - 12 класи / за ред. Л. В. Скуратівського - К. - Ірпінь, 2005.
Loading...

 
 

Цікаве