WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат

Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат

більше часу необхідно відвести для практичного ознайомлення з тлумачним словником української мови та словником іншомовних слів. І хоч інформація про спільне й відмінне між цими словниками подана у рубриці "Запам'ятаймо", це не означає, що треба вимагати від учнів запам'ятовування всіх пунктів, наведених у таблиці. Учні повинні мати найзагальніші уявлення про згадані словники, вміти користуватися ними.
Тексти вправ у розділі "Лексикологія" відбивають розгортання подій національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність під проводом Богдана Хмельницького, а також історичний період гетьманської держави. Сприймання таких текстів із названими історичними реаліями, безумовно, пов'язане з певними труднощами. Отже, вчитель має приділити максимум уваги для пояснення змісту цих текстів. Навряд чи сприятимуть грамотності учнів і практичному оволодінню мовою вимоги до розрізнення питомих українських слів та слів іншомовного походження. Хоч у підручнику вміщено відповідну таблицю, не варто орієнтуватися на запам'ятовування цього матеріалу. Натомість для практичного засвоєння інформації про лексику варто більше прочитати текстів історичних пісень та дум і на практиці навчити учнів упізнавати історичну, архаїчну лексику. У розділі "Лексикологія" повторюються теми із зв'язної мови про типи висловлювання і мовні стилі. Особливу увагу треба звернути на вправність складання висловлювань. Важливо, щоб учні активно використовували лексичний склад сучасної української мови, уміли складати тексти і логічно пов'язувати між собою речення у них. За програмою у розділі "Лексикологія" виділено окремо тему "Офіційно-ділова лексика". Для пожвавлення навчального процесу запропоновано гру "Хто швидше розселить слова офіційно-ділового вжитку в готелях". Для гри обрано іменники, що закінчуються на -ція, -ення. Показником належності цих іменників до офіційно-ділової лексики є названі закінчення. Швидкість розселення слів у двох умовних готелях залежить від того, як учні впізнають слово. Варто продовжити гру і виявити, чи знають вони, що означають "розселені" в будиночках слова. Для сильніших учнів завдання може бути ускладнене: продовжити ряд іменників на -ція та -ення або виявити дві інші групи офіційно-ділової лексики (хто більше пригадає таких слів). Уміння будувати письмові висловлювання виробляється на використанні конкретних мовних жанрів. Учні вчаться складати план роботи, писати різного типу оголошення.
Під час тематичної атестації варто перевірити знання учнями загальновживаної лексики, яку вони б згрупували за такими назвами: явища та об'єкти природи; рослини й тварини; назви родинної спорідненості; назви професій; назви побутових речей; назви ознак, дій, процесів і станів; назви кількості і службові слова.
Культурологічна лінія розділу "Словотвір. Орфографія" - це імена славетних українців-письменників. Учням треба пояснити, чому саме розповіді про письменників використано як вправи до розділу "Словотвір. Орфографія". Письменників не випадково називають творцями літературної мови. Вони надзвичайно тонко відчувають значення слова і вдало користуються механізмом словотворення. Письменники-словотворці збагачують мову неологізмами. У розділі "Лексикологія", що найтісніше пов'язаний з уроками української літератури, учні познайомляться з індивідуальними неологізмами Павла Тичини. На уроці бажано ширше використовувати художні тексти. Матеріал цього розділу побудований так, щоб співмірними були завдання письмові (вивчення орфограм) й усні, зокрема увага звертається на докладні перекази художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення і з елементами опису природи. Учням варто нагадати про типи висловлювань - розповідь, опис, роздум, показати на прикладі поєднання в одному тексті названих типів висловлювання. Слід більше уваги звернути на творчі завдання, де б використовувалися в описах природи та описах конкретного приміщення слова, утворені різними способами.
Відповідаючи на питання, як творяться слова і як вони пишуться, учні вчаться самостійно утворювати нові слова, знаходити вивчені орфограми, редагувати текст, добираючи спільнокореневі слова, а також помічаючи допущені помилки. Серед питань орфографії тема написання слів разом і через дефіс виявляється актуальною і складною для учнів 6-го класу. Хоча практично навички написання складних слів виробляються упродовж навчання мови, саме в розділі "Словотвір. Орфографія" подано найзагальнішу інформацію, найважливіші правила щодо написання слів разом і через дефіс. Учитель має наголосити, що слова, як правило, пишуться окремо, проте в мові постійно творяться нові найменування, назви нових понять, які потребують складного написання - разом або через дефіс. Таких слів найбільше серед термінологічної лексики, зокрема в текстах наукового стилю. Характерні вони й для художнього стилю. Часто це авторські новотвори.
Способи словотворення мають вивчатися у 6-му класі не як самоціль для запам'ятовування їхніх назв, а як засіб полегшеного вивчення поширених орфограм, наприклад, прикметникових суфіксів, що пишуться з м'яким знаком -зьк(ий), -цьк(ий), -ськ(ий), написання іменників із суфіксом -ин(а), утворених від прикметників на -ськ(ий), -цьк(ий).
Розвиток зв'язної мови забезпечується виробленням уміння докладно переказувати художній текст розповідного характеру з описом приміщення й описом природи. Вчитель звертає увагу на відмінність опису природи в науковому тексті і художній розповіді. Мотивація виділених у самостійний параграф написання слів з пів- разом, через дефіс та з апострофом узгоджується із використанням цих лексем в описах приміщення та природи. Доцільно, готуючи учнів до докладних переказів, звертати увагу на можливості утворення складних слів та слів із пів-. Оскільки в сучасній мовній практиці широко побутують складноскорочені слова (учні бачать їх в оголошеннях, газетах, рекламах), варто наголосити на графічному відтворенні складних найменувань. Досить поширеними в сучасному словнику є іменникові назви областей України з суфіксом -ин(а), тому варто домагатися вироблення стійких навичок у написанні цих назв. Учні мають утворювати їх від прикметників - назв усіх областей України.
Для розвитку зв'язної мови прислужиться текст "Із бабусиної скрині" - Волам хвости крутити. Труднощі пояснення змісту цього фразеологізму полягають у зміні реалій життя українців. Учитель пояснює зовсім інший історичний час, інше ставлення до освіти, причому з деталями, що далекі від теперішнього життя учнів. Однак ці деталі є неодмінною ознакою історичного побуту, відбитого в свідомості українців.
На реальних подіях, пов'язаних із життям Г. Сковороди, побудована вправа, у якій наведенонизку географічних назв. Від них треба утворити і записати прикметники. Виконання вправи вимагає знання способів словотворення і водночас збуджує думку учнів про непросте життя Г.Сковороди. Кількарівнева інформація вимагає творчого ставлення учнів до завдання: утворити за зразком назви сучасних професій, тобто у розділі поєднано історичні назви із найменуваннями сучасних професій.
Коли йдеться про певне славетне ім'я, яке треба запам'ятати, учень виконує з ним кілька вправ. Так здійснюється автоматичне запам'ятовування імен славетних українців. Поряд із вправами, поданими у
Loading...

 
 

Цікаве