WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат

Мета мовної освіти – навчити думати, говорити і творити - Реферат


Реферат на тему:
Мета мовної освіти - навчити думати, говорити і творити
Сучасна інформаційна доба зумовлює пошуки нових підходів, більш ефективних методик навчання рідної української мови. Говоримо про інноваційні технології освіти в умовах запровадження програм для загальноосвітніх шкіл з 12-річною системою навчання та вироблення державних стандартів мовної освіти. Сьогодні вчитель має змогу вибирати з кількох підручників "Рідна мова" той, який відповідає його практиці викладання й сприйманню учнів.
Підручник для 6-го класу "Рідна мова" (К.: Грамота, 2006) становить органічне продовження підручника "Рідна мова" для 5-го класу. Він упізнаваний і за художньо-естетичним оформленням, і за принципом викладу навчального матеріалу. Наскрізними є малюнки, що уособлюють різні частини мови. До цих малюнків - фігурок дітей - п'ятикласники вже звикли, тому й упізнають їх на форзацах підручника для 6-го класу. Збережено деякі рубрики, введено нові, які візуально членують матеріал, дають змогу вчителеві вибирати різні форми роботи з усним і письмовим словом. У викладі теоретичного навчального матеріалу і в доборі вправ та завдань автори, зокрема, дотримуються таких принципів:
1) простота й доступність теоретичних положень, які має знати учень;
2) підпорядкування лінгвістичної теорії практичному засвоєнню мови в її усній і письмовій формі; за чинною програмою, це поєднання мовленнєвої і мовної змістових ліній у практиці навчання мови; сприймання усного слова, розуміння прочитаного, вміння переказати прочитане;
3) введення, інтегрування у власне лінгвістичний матеріал наскрізної культурологічної лінії - відомостей з історії, культури України;
4) використання цікавої за формою та змістом інформації, яка слугує не лише для вироблення навичок аудіювання, читання, переказування (усного і письмового), а й сприяє розширенню світоглядних українознавчих орієнтирів учнів.
Зв'язок з вивченим у попередньому класі безпосередньо забезпечує матеріал рубрики "Пригадаймо". Відповідно до програми, підручник складається з 8-ми розділів. Виклад теоретичного матеріалу і добір вправ, а також творчі завдання розраховані на виховання творчої мовної особистості. Учитель має змогу добирати такі вправи і завдання, які націлені на виховання чуття слова і розуміння того, що мова є не лише засобом, знаряддям спілкування, а й засобом, що здатний об'єднати, пояснити всі види мистецтва. Тому важливо звертати увагу на художні ілюстрації (картини, малюнки), використовувати їх для творчих завдань і розвитку мови.
Поєднання художнього оформлення і змістового наповнення текстів націлене на їх естетичне, пізнавальне, виховне сприйняття. Варто звернути увагу, що вступом до підручника є Витяг із Закону України "Про Державний Гімн України". Поряд з інформацією як зразком офіційно-ділового стилю подано поетичні рядки В.Крищенка (можна запропонувати учням вивчити цей вірш напам'ять). У вступному параграфі "Краса і багатство української мови" на конкретних прикладах поетичного тексту, який учні мають прочитати вголос, варто пояснити такі ознаки української мови, як милозвучність, повноголосість, значення чергування звуків, вибору варіантних форм тощо. Важливо наголосити, що краса й багатство мови, її гнучкість, мелодійність забезпечуються як найменшими одиницями (звуками, складами), так і великими структурами - реченнями, зміною порядку слів і відповідними наголошуваннями. Віршові й прозові тексти демонструють різні засоби увиразнення мови. У зазначеному параграфі незначне місце займають тексти, які треба учням запам'ятати, причому вони чергуються із рубриками "Це цікаво", "Усміхнімось". Варто учням пояснити, що засобами милозвучності, лексичного багатства мови досягається емоційне сприймання інформації. Саме відповідні рубрики розраховані на те, щоб учні зрозуміли: краса й багатство мови - це не абстрактне поняття, а дане нам у відчуттях конкретних емоційних текстів.
Урок про красу й багатство української мови учитель має змогу доповнити розповіддю про свої улюблені твори, а також організувати інтерактивне опитування. У вступному параграфі висвітлено питання про основні джерела багатства української мови, які, насамперед, пізнають учні з фольклору, естетичного художнього слова та із звичайного спілкування, багатого на народну фразеологію.
Учні демонструють своє розуміння краси української мови на конкретних прикладах - читають вірші, уривки прози, які їм подобаються, пригадують п'єси. Вони пояснюють, у чому полягає привабливість цих творів для мовців, пригадують приказки, прислів'я, афористичні висловлювання, наводять вирази видатних людей про українську мову. На уроках української та зарубіжної літератури вони, за завданням учителя української мови, вчаться добирати й записувати досконалі, гарні, на їхню думку, крилаті слова, уривки, помічати їх естетичну вартість, пояснювати, в яких ситуаціях можна застосувати той чи інший вислів, текст.
Опрацьовуючи вступну тему, варто спонукати учнів до дискусії: "Чому така багата, милозвучна українська мова не набула поширення в нашому щоденному спілкуванні, зокрема у спілкуванні учнів і вчителів, дітей і батьків?"
Концепція підручника - не лише подати лінгвістичний матеріал, передбачений програмою, а й наповнити тексти українознавчою інформацією.
У підручнику послідовно проведено культурологічну лінію "Славетні українці", що має на меті виховувати почуття гордості, бажання наслідувати людей духовно багатих, які прославили рідну землю своїми вчинками, винаходами, творчістю. Кожний розділ підручника розповідає про таких славетних українців через тематично підібрані вправи. На початку кожного розділу підручника учні знайомляться з основними поняттями, що розглядаються конкретно в ньому.
Концептуальним є введення до підручника рубрики "Із бабусиної скрині". У ній через пояснення прикладів з народної фразеології простежується зв'язок з історією, культурою побуту, особливостями національного характеру. Розкриття змісту усталених народнорозмовних висловів пов'язане з відтворенням життєвих ситуацій, у яких виявляється гумор, дотепність співрозмовників тощо. Поряд з пізнавальною функцією рубрика "Із бабусиної скрині" виконує й розважальну: адже там діють звичні для дітей персонажі - їхні однолітки.
У розділі "Повторення" вправи дібрано так, щоб учні переконалися: звертання, вставні слова, однорідні члени речення, прості й складні речення - це не лише лінгвістичні терміни. Вони допомагають урізноманітнювати висловлену думку, роблять її емоційною, переконливою. Весь розділ побудовано на використанні інформації про історію Київської Русі. Учні уважно розглядають малюнки з історії. Можна провести інтерактивне опитування, з'ясовуючи, що і хто зображений на малюнках. Варто запропонувати, використовуючи знання з історії Київської Русі, дібрати приклади до видів речень (рубрика "Пригадаймо").
Чинна програма передбачає розгляд таких понять з лексикології, як неологізми, архаїзми, історизми, запозиченіслова і власне українська лексика, просторічні слова, діалектна лексика, жаргонізми, офіційно-ділова лексика. Зважаючи на складність цього матеріалу, звертаємо увагу на упізнаваність учнями цих слів у різних текстах, тобто даємо лише найзагальніше уявлення про зазначені розряди лексики. Натомість
Loading...

 
 

Цікаве