WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат

Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат

військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка, Український Вільний Університет (УВУ), Український Київський державний університет (1918-1920), Український комітет краєзнавства, Український конгресовий комітет Америки (УККА), Український науковий інститут у Берліні (1926-1945 рр.), Український науковий інститут у Варшаві, Український соціологічний інститут у Відні, Український соціологічний інститут у Празі, Уніатські школи, Міжнародне т-во ім. М. Грушевського, Міжнародна асоціація україністів (МАУ), Міжнародна вільна Академія наук у Парижі, Міжнародна комісія з розслідування голоду в Україні 1932-1933 рр., Шкільна Рада УККА, Церковно-парафіяльні школи, Народні школи. Серед перелічених закладів освіти і науки та організацій науково-освітньої спрямованості чимало таких, що зробили чи роблять вагомий внесок у дослідження концентра "Україна-етнос" та в донесення результатів досліджень до учнів, студентів, викладачів та широких кіл громадськості. Звичайно, не всі вони рівною мірою стосуються концентра "Україна-етнос", проте в кожній з цих статей мусить бути принаймні згадана українознавча діяльність і бажано, щоб автори спромоглися представити етноконцентричний напрямок.
Велику кількість статей присвячено урядам та урядовим інституціям, що визначали чи суттєво впливали на характер суспільно-політичного життя українського суспільства на певній території у той чи інший час, серед них такі: Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУЧК), Всеукраїнська Національна Рада УНР, Всеукраїнська рада військових депутатів, Всеукраїнська рада робітничих депутатів, Всеукраїнська Рада селянських депутатів, Всеукраїнський надзвичайний комітет по боротьбі з неписьменністю, Генеральна військова канцелярія, Генеральна військова рада, Генеральна Рада, Генеральна скарбова канцелярія, Генеральна старшина, Генеральний бунчужний, Генеральний Малоросійський суд, Генеральний обозний, Генеральний осавул, Генеральний писар, Генеральний підскарбій, Генеральний Секретаріат (1917-1918 рр.), Генеральний суддя, Генеральний хорунжий, Гетьманщина, Глави урядів (УНР, УСРР, ЗУНР), Головна українська еміграційна рада, Головна Українська Рада (Львів, 2.08.1914 р.), Головний Військовий Штаб УПА, Головний отаман, Державна народна рада УНР, Державний комітет України у справах національностей і міграції, Державний секретаріат ЗУНР-ЗОУНР, Державний Сенат Української Держави, Державний центр УНР в екзилі, Державні органи УРСР у справах національних меншин, Дипломатична і консульська служба УНР і Української Держави, Директорія Криму, Директорія, Кабінет Міністрів України, Комітет Української Центральної Ради (Мала Рада), Конституційний Суд України, Народні збори Західної України, Органи управління закордонними справами в Українській державі, Президія Верховної Ради, Рада міністрів Української держави, Рада Народних Міністрів УНР, Рада Народних Представників, Рада національної безпеки і оборони України, Рада січової старшини 1648-1781 рр., Ради робітничих депутатів з 1905 р., Ради селянських депутатів, Ради солдатських депутатів в Україні (1917 р.), Раднарком УРСР, Тимчасовий уряд, Українська Народна Рада Пряшівщини, Українська Національна Рада в Києві (1941-1942 рр.), Українська Центральна Рада, Український Військово-Революційний Комітет, Український державний центр, Уряд Півдня Росії, Уряд УНР в екзилі, Центральна комісія у справах національних меншин при ВУЦВК, Малоросійська Колегія, Малоросійський Приказ.
Чимало статей довідника стосуються організації державної влади в Україні, державних символів, державних відзнак. Крім статей, перелічених раніше в інших тематичних групах, у цій групі є такі: Державна влада в Україні, Державне будівництво в Україні, Державна мова, Державна символіка України (герб, прапор), Державний герб України (великий і малий), Державний гімн України, Державний кордон України, Державні нагороди ЗУНР, Державні нагороди незалежної України, Державні нагороди УНР, Державні нагороди УРСР, Державні премії, Законодавство України, Збройні Сили України, Українська козацька держава.
Крім перелічених у даній статті назв статей словника-довідника, є у ньому ще 100-150 таких, що розкривають більшою чи меншою мірою зміст українознавчого концентра "Україна-етнос".
Аналіз змісту статей, наявних на даний час у проекті словника-довідника, дає змогу стверджувати, що українознавча якість певної частини статей невиразна, окремі статті залишаються типовими краєзнавчими чи історичними. Та саме доповнення етнологічним змістом може більшість з них вивести на рівень українознавчих. Адже осмислення певного об'єкта чи явища у зв'язку з минулим, сучасним чи можливим майбутнім розвитком українського етносу (народу) є важливою складовою українознавчої діяльності. Якщо ж надати українознавчої якості певним статтям неможливо, тоді варто подумати, чи заслуговують такі статті на те, щоб їх залишили в українознавчому виданні.
У тексті даної статті вже наведено конкретні результати вивчення проекту наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "Українознавство" і конкретні пропозиції, спрямовані на поліпшення представлення концентра "Україна-етнос". Проте необхідно наголосити на наступному:
1. Поняття і терміни концентра "Україна-етнос" у проекті понятійно-термінологічного енциклопедичного довідника "Українознавство" представлені досить широко. Більшість статей довідника стосуються етнологічної проблематики українознавства, понад 10 % статей довідника присвячено етнічним спільнотам та термінам і поняттям української етнології і суміжних наук. У процесі подальшої роботи над виданням є всі можливості покращити його етноконцентричне наповнення та інші якості як енциклопедичного видання.
2. З метою поліпшення представлення у довіднику його важливої складової - концентра українознавства "Україна-етнос", а також усього видання, доцільно зробити наступне:
1) Переглянути й змінити вимоги щодо змісту й оформлення статей, а саме:
а) збільшити максимальну межу кількості видань, наведених у списку літератури, до 20 позицій,
б) пов'язати тематично близькі статті одна з одною шляхом наведення їхніх назв у кінці статті, в дужках (перед списком літератури), бажано тим же шрифтом, яким вони подаються на початку кожної статті,
в) зобов'язати авторів статей висвітлювати зв'язок описуваних ними об'єктів та явищ з українським етносом (українським народом), зокрема з його матеріальною і духовною культурою, з його географічним середовищем, з його відтворенням, з його розвитком;
2) Змінитиструктуру видання, зробити тематичний покажчик до всіх статей словника-довідника;
3) Доповнити зміст довідника етнологічними статтями, надати певним статтям етноконцентричного змісту.
Поєднати термінологічність з енциклопедичністю, комплексно і збалансовано представити всі концентри українознавства досить складно, але можливо. Науковий енциклопедичний понятійно-термінологічний словник-довідник "Українознавство" може стати вагомим науковим доробком до сучасного українознавства з гідно представленим концентром "Україна-етнос".
Loading...

 
 

Цікаве