WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат

Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат

структури словника-довідника є розташування всіх статей за абеткою, не розбиваючи його словникову частину на розділи. А після останньої статті необхідно подати покажчик, в якому структурувати всі статті за темами. До кожної позиції цього тематичного покажчика навести вичерпний перелік гасел-назв усіх статей словника-довідника, розташованих за абеткою. Фрагмент тематичного покажчика може бути, наприклад, таким:
Поселення
Міста в Україні - Артемівськ (Бахмут), Білгород, Броди, Дрогобич, Коростень, Фастів, Феодосія, Хуст...
Містечка в Україні - Баришівка, Любеч, Форос...
Сільські поселення в Україні ( села, хутори, слободи тощо) - Чубинське, Шевченкове, Суботів...
Поселення за межами сучасної території України - Берестя, Калач, Катеринодар, Кимполунг, Люблін, Новоросійськ, Новочеркаськ, Перемишль, Сигіт, Острогозьк, Розсош, Стародуб, Сучава, Таганріг, Тамань, Холм, Ярослав...
Наявність такого покажчика збільшить інформативність видання, системніше й повніше відобразить структуру українознавства і його зміст, зробить словник-довідник більш зручним у користуванні. Все це буде корисним і для концентра "Україна-етнос". До речі, жодне з перелічених поселень не представлене окремою статтею.
Серед розділів-тем цього покажчика обов'язково треба виділити таку: "Теорія українознавства", де і перелічити за абеткою назви всіх статей, присвячених теоретичній частині українознавства. У середині цієї складової частини покажчика при бажанні можна виділити підрозділи-підтеми. Зробити це можна, наприклад, таким чином:
Теорія українознавства
Погляди на сутність українознавства -
Об?єкт, предмет і суб?єкт українознавства -
Місце українознавства серед наук -
Методи, підходи й принципи українознавчих досліджень -
Структура українознавства -
Джерела українознавства -
Школи і напрямки в українознавстві -
Гіпотези й теорії в українознавстві -
Значення українознавства для українців, України і людства -
У теоретичному розділі-темі покажчика не варто подавати етнологічні та деякі інші статті, що безпосередньо не стосуються теорії українознавства. Наприклад, значну частину статей, вміщених у Розділі 1. "Терміни та поняття загальнометодологічного значення" проекту словника-довідника, зокрема: Історична пам'ять, Категорії етнічності, Полонізація, Русифікація, Самосвідомість, Самоідентифікація. Українізація, Українофільство, Українофобія, Українці, Закономірності етнонаціогенезу, Менталітет - цілком слушно представити не в розділі-темі "теорія українознавства", а в інших розділах-темах покажчика.
Усі назви-гасла проекту словника-довідника можна згрупувати у 2 великі групи:
1. Найбільшу групу становлять найрізноманітніші назви, що стосуються України чи українців: назви урядових та громадських установ, закладів, організацій, політичних партій; назви творів, документів, книг, періодичних видань; географічні назви; етнічні назви; назви наук; назви історичних подій тощо;
2. Меншу групу становлять терміни, що вживаються в українознавчих науках.
Концентр "Україна-етнос" добре представлений у переліку статей в обох групах гасел-назв. Зміст концентра висвітлюється через статті, які можна об'єднати в такі великі групи:
1. Статті про українські етнічні спільноти та про зарубіжні, що представлені на українських землях у минулому чи сьогодні.
2. Статті про територіальні утворення, що мають етнічні відмінності, та про географічні об'єкти і явища, міцно пов'язані з етнічною реальністю.
3. Статті про науки, в яких пізнається український етнос та чужоетнічна людність українських земель.
4. Статті про різноманітні об'єкти і явища з погляду етнологічного чи суміжних наук.
Розглянемо постатейний перелік виділених груп. Група статей про етнічні спільноти складається зі статей, присвячених сучасним етнічним спільнотам та з таких, що присвячені неіснуючим сьогодні етнічним спільнотам. Серед статей про сучасні етнічні спільноти є статті про народи (етноси) України: Корінний народ, Український народ, Українці, Караїми, Кримчаки, Кримські татари; та про зарубіжні народи, представлені сьогодні в Україні своїми етнічними групами: Білоруси, Бойки, Болгари, Вірмени, Гагаузи, Греки, Гуцули, Євреї, Лемки, Молдовани, Монголи, Німці, Поліщуки, Поляки, Росіяни, Румуни, Слов'яни, Тюрки, Хорвати. Авторами статей про сучасні етнічні спільноти є переважно працівники відділу української етнології НДІУ. З приводу наведеного переліку виникає запитання - якщо редколегія вважає за необхідне представити хорватів окремою статтею, то чому тоді на це не заслуговують серби, грузини чи литовці?
Серед статей про неіснуючі сьогодні етнічні спільноти є такі: Авари, Алани, Анти, Берладники (бирладники), В'ятичі, Варяги, Венеди (венети), Волохи, Готи, Гуни, Древляни, Дреговичі, Дуліби (бужани), Волиняни, Ільменські слов'яни (словени), Кіммерійці, Кривичі, Малороси, Печеніги, Половці, Поляни, Радимичі, Роксолани, Руси, Русини, Русичі, Русь, Савромати, Саки, Сармати, Сіверяни, Сінди, Скіфи, Склавини, Сколоти, Словени-новгородці, Таври, Тавроскіфи, Тиверці, Торки, Уличі, Хозари, Черкаси, Чорні клобуки, Ятвяги. Авторами статей про неіснуючі сьогодні етнічні спільноти є переважно працівники відділу порівняльних досліджень НДІУ.
Статті про територіальні утворення, що мають етнічні відмінності, та про географічні об'єкти і явища, міцно пов'язані з етнічною реальністю, становлять досить широке коло. Серед них є статті про історично-етнографічні території та про історичні землі українців: Районування України, Етнографічний регіон, Історико-географічні регіони, Бойківщина, Брацлавщина, Буковина, Берестейщина, Волинь, Верховина, Гуцульщина, Зелений Клин, Крим, Лемківщина, Малиновий Клин, Наддніпрянська Україна, Переяславщина, Північна Буковина, Підляшшя, Побужжя, Покуття, Полісся, Пряшівщина, Сіверщина, Слобожанщина (Слобідська Україна), Холмщина, Червона Русь, Чорна Русь, Галичина, Дике Поле, Задунайська Січ, Закарпаття, Південна Україна, Половецька земля, Прикарпаття, Поросся, Сірий Клин, Таврида, Таврія, Тмутараканська земля, Україна, Хортиця.
Даний перелік треба доповнити. Не буде зайвою стаття, наприклад, про Посейм?я. Розповісти про сучасні території сусідніх країн, де є сьогодні чи куди заходила в минулому суцільна етнічна територія українців, можна у статтях: Мараморощина, Південна Буковина, Донщина (Подоння), Кубань (Кубаньщина), Чорноморщина, Ставропільщина (Ставропілля), Надсяння (Посяння, Засяння).
Статтями: Східний Банат, Північна Добруджа, Північна Польща, Соболч-Сотмар-Берег, Боршод-Абауй-Земплийн, Воєводина та багатьма іншими можна доповнити зміст словника-довідника про відокремлені від основного етнічного масиву поселення українців на територіях сусідніх країн.
Про територіальні групи українців, відірвані від України, йдеться у багатьох вже перелічених статтях (Зеленийклин, Берестейщина...) і в інших: Західна українська діаспора, Східна українська діаспора тощо.
Серед статей, які, з огляду на їхні назви, крім іншого, мусять бути присвячені й етнополітичним проблемам українства, є такі:
Loading...

 
 

Цікаве