WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат

Концентр «Україна–етнос» у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника «українознавство» - Реферат


Реферат на тему:
Концентр "Україна-етнос" у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "українознавство"
Сучасне українознавство має чимало проблем у галузі термінології. Розвиток наукової українознавчої терміносистеми, опанування нею викладачами, студентами, учнями загальноосвітніх навчальних закладів неможливе без видання нових термінологічних праць. Науковці відділу української етнології та відділу порівняльних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, виконуючи науково-дослідну роботу за державною бюджетною темою "Дослідження етнічної історії українського народу та науково-методичне забезпечення вивчення її в середній і вищій школі" (2004-2006), беруть активну участь у створенні наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "Українознавство", розрахованого на задоволення потреб системи освіти України. Співробітники цих відділів є авторами багатьох статей словника-довідника, в яких висвітлюється концентр українознавства "Україна-етнос". Крім цього, у відділі української етнології триває робота над термінологічним довідником "Україна-етнос", в якому етнологічні терміни посідають чільне місце.
У кількох статтях автор вже висвітлював певні термінологічні питання, пов'язані з концентром "Україна-етнос". У даній статті подано результати вивчення сучасного стану представлення концентра "Україна-етнос" у проекті наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "Українознавство" та запропоновано способи його поліпшення, удосконалення.
Джерелом даного дослідження є наступні документи:
1. "Пам'ятка автору статей до наукового термінологічного довідника "Українознавство"";
2. Перелік статей довідника, названий редколегією так: "Термінологічний довідник "Українознавство"";
3. Частина поданих на розгляд редколегії довідника статей. Це переважно статті працівників відділу української етнології, відділу порівняльних досліджень, а також статті інших авторів, що стосуються концентра "Україна - етнос".
Сукупність перелічених документів автор розглядає як проект наукового енциклопедичного понятійно-термінологічного словника-довідника "Українознавство".
Робота над цим важливим для розвитку українознавства виданням почалася ще у 1990-х роках, коли Інститут українознавства перебував у складі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Тож за тривалий час його укладання редколегія і автори добряче попрацювали, а задуманий початково термінологічний словник набув якостей енциклопедичного.
З тексту пам'ятки дізнаємося про визначені редакційною колегією вимоги до авторів статей щодо їх змісту й оформлення. У змісті статті має бути наступне:
1) визначення поняття (терміна),
2) розкриття його сутності,
3) історія становлення й розвитку;
4) "обґрунтування місця й ролі явища (поняття) в суспільному, державному житті та системі українознавства".
З-поміж вимог до оформлення статей важливим у даному разі (з огляду на предмет дослідження) є те, що обсяг статті повинен становити від 0,5 до 2 сторінок тексту в комп'ютерному наборі (шрифт - Тіmes New Rоman, розмір шрифту - 14, міжрядковий інтервал - 1), що в кінці статті подається список літератури з 2-4 видань (в яких найбільш повно розкривається значення поняття чи терміна).
На жаль, концепція довідника редколегією не викладена. Тому про задум редколегії можемо міркувати лише на підставі перелічених документів та усних повідомлень представника редколегії - пана Л. Токаря. З тексту пам'ятки бачимо, що вимоги щодо змісту статей сформульовано недостатньо конкретно, що вимоги стосовно його енциклопедичності та термінологічності висунуто фрагментарно і поєднано не системно.
Відзначимо, що в тексті пам'ятки немає жодних вимог, які б спрямовували авторів статей в етнологічну площину. Від авторів статей вимагається наявність "обґрунтування місця й ролі явища (поняття) в суспільному, державному житті та системі українознавства". При вузькому розумінні поняття "суспільне життя" й довільному розумінні поняття "державне життя" може статися так, що автори нехтуватимуть можливістю висвітлення змісту термінів і понять в етнологічному контексті. Крім цього, конкретизація вимог до змісту статей не завадила б авторам ще й через те, що наявні в проекті довідника українознавчі поняття й терміни стосуються "суспільного життя" різних суспільств та "державного життя" різних держав.
Список літератури в багатьох поданих статтях більший за той, що вимагає редколегія (2-4 видання). Варто пересунути верхню межу хоча б до 10 видань, а бажано - до 20 видань. Оскільки дане видання не є звичайним термінологічним словником, доцільним буде, можливо, посилити у ньому якості комплексного довідника. Одним із способів досягнення цього є наведення повноцінних списків літератури до кожного означуваного об'єкта чи явища. Чимало українознавчих понять заслуговують ґрунтовнішого представлення у працях - ширшого бібліографічного списку. Список літератури з 4 позицій до багатьох статей, що розкривають концентр "Україна-етнос" (зокрема до таких: "Етнологія", "Україна", "Українці", "Українізація", "Російщення"), занадто малий. Необхідно дозволити авторам у разі потреби подавати список з 10-20 видань. Список літератури з певного питання, який складений не з 2-4 видань, а з більшої кількості, принесе більше користі учням, студентам, викладачам, зекономить час на пошуки тематичної бібліографії.
Перелік статей словника-довідника збільшувався й уточнювався і на сьогодні склався майже остаточно. Крім назв-гасел статей, у ньому наведено прізвища авторів статей. Довідник містить близько 1700 статей. З них щонайменше 80 % становлять ті, що стосуються концентра "Україна-етнос", у тому числі понад 10 % - статті, назвами-гаслами яких є етнологічні терміни й етнічні назви.
Структурно проект словника-довідника складається з 2 розділів, кожний з яких містить розташовані за абеткою статті. Розділи мають такі назви:
1. "Терміни та поняття загальнометодологічного значення";
2. "Терміни та поняття структури та змісту українознавства".
Перший розділ приблизно у 30 разів менший за другий. Близько 15 статей першого розділу безпосередньо стосуються етнологічної проблематики українознавства (Закономірності етнонаціогенезу, Історична пам'ять, Народознавство, Українці тощо). У другому розділі таких статей сотні.
Чи є таке структурування оптимальним? Схоже, що ні. Адже воно має кілька недоліків:
1) непослідовність з погляду відповідності між структурою довідника та структурою українознавства,
2) недовершеність з погляду відповідності змісту розділів їхнім назвам,
3) недосконалість з погляду забезпечення зручності користування (фактично 2 словники з однієї теми в 1 палітурці).
Щоб пересічному користувачеві виданням вибрати в проекті словника-довідника статті певного тематичного спрямування концентра "Україна-етнос",наприклад, етногеографічного чи етнополітологічного, треба витратити чимало часу. Цілком прийнятним варіантом
Loading...

 
 

Цікаве