WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Князівське ім’я Ізяслав та українське прізвище Ідзьо на індоарійсько-угорському тлі - Реферат

Князівське ім’я Ізяслав та українське прізвище Ідзьо на індоарійсько-угорському тлі - Реферат

Сугрова,узяв вежі половецькі і бився з половцями". Тут якраз згадуються вежі (хоч і половецькі), що до певної міри підтверджує слушність нашого тлумачення літописного Угровеск як Угровезьк. А під 1116 р. літопис каже, що "Ярополк ходив у землю половецьку до ріки назвою Дон та взяв полон великий і міста половецькі - Галин, Чешуїв і Сугров". Ці три назви не мають певного пояснення і зводяться до якогось іномовного (найчастіше тюркського) джерела. Назва Сугров, зокрема, нібито сходить до тюркських (печенізької чи половецької) мов й утворена від іномовної топооснови Сугр нез'ясованого значення і присвійного суфікса -ов [8, 164]. Але насправді все виглядає дещо інакше.
2. Вихід на індоаріку
До недавнього часу вважалося, що печеніги й половці тюркомовні, але найновіші дослідження показали, що мовно й етнічно вони тяжіють до індоарійських племен, зокрема, до раджпутів - індійських "козаків". А коли так, то й до назви Сугров варто прикласти індоарійську мірку. І вона цілком спрацьовує, бо якщо відкинути суфікс -ов, лишається sugr, яке розкладається на su+ugr. Де su в санскриті часто вживаний префікс, що надає основному слову (у нас ugr) найвищої якості. На стикові короткі голосні и зливаються і дають довге и, інакше кажучи, наголошене. Що й бачимо в назві Сугров, де наголошений саме перший склад. І якщо санскр. ugrа (хінді ugr) означає "велетень, богатир, герой", то з префіксом su воно означатиме "могутній велетень", "славний богатир", "доблесний герой".
Уґра ім'я і кількох божеств, зокрема, Шіви, якого і його войовничу дружину шанували індійські раджпути, родичі українських половців. Тож цілком можливо, що назва Сугров пов'язана з Шівою, для якого імена із значенням "Великий бог", "Могутній владика", "Нездоланний воїтель", "Непереможний герой" звичайні. Плем'я махавріша, задіяне ще в "Ріґведі", пов'язується саме з Шівою, одне з імен якого - Махавріша "Великий Бик". Шіва має і ім'я Вріш "Бик", тотожне імені слов'янського божества - Влес. І Шіва-Вріш, і Влес-Велес - "скотії" боги в своїх міфологіях.
Назва махавріша значеннєво тотожна назві масагети, відомій із Геродотової оповіді про царицю Томіріс, ватажкиню масагетів, у битві з якою поліг непереможний перський цар Кір. Ім'я Томіріс споріднене з іменем грузинської цариці Тамари, онукою половчанки Гурандухт (остання була дружиною грузинського царя Давида Будівничого). Гурандухт і половецький князь Кончак зі "Слова о полку Ігоревім" - сестра і брат, Гурандухт - тітка Кончаківни, невістки оспіваного в "Слові" новгород-сіверського князя Ігоря, який і сам на ? половчанин. Тож грузинський цар Давид і новгород-сіверський князь Ігор - родичі по половецькій лінії, цар для себе, а князь для свого сина брали дружин з одного половецького роду.
Є підстави гадати, що назва цього роду й відбита в імені грузинської цариці - Тамар. А наша вітчизняна історія знає українську шляхту половецького походження Томари. Томарів бачимо серед козацької старшини: переяславський полковник Степан Томара й чернігівський полковник Василь Томара служили в гетьмана Івана Самойловича. Були наказний полковник Семен Томара і кошовий отаман Василь Тамарський (Титаревський). "Реєстр" 1649 р. в Переяславському і Брацлавському полках знає Івана й Романа Томурків, а "Реестр" 1756 р. - козаків Лавріна Тамарського й Лук'яна Томару. Сучасні українці мають прізвища Томар, Томара, Томарді, Томурка, Томарко, Томурко, Томарчук, Томаренко, Томарченко (іноді з першим а або у замість о).
У XVIII-XIX ст. Томари - великі землевласники на Переяславщині, Черкащині й Полтавщині, деякі з них обіймали високі посади в Україні та Росії. Василь Томара (1746-1819), правнук переяславського полковника Степана Томари - відомий дипломат, учень і друг Григорія Сковороди, приятель Василя Капніста, поета й громадського діяча, члена Російської Академії з 1785 р. Лев Томара (нар. 1839 р.) - київський губернатор і сенатор. Коли 1751 р. Сковорода полишив Переяславський колегіум, то на Полтавщині навчав дітей поміщика Томари. Після одвідин московської Троїце-Сергієвої Лаври, мандрівний філософ знову повернувся до Томарів, де жив невибагливим, близьким до природи життям [1, 203].
Постає цілком природне запитання: якщо половці етнічно близькі раджпутам і якщо з половців походять українські Томари, то мають бути і їхні індійські родичі. І вони справді є - і саме в раджпутів! Українські Томари дійсно мають за Гімалаями своїх етнічних родичів - Томарів індійських, причому царського роду. 736 року раджа Ананґапал Томар (санскр. pal "захисник, воїн", в угорців поширене прізвище Пал) відродив давнє місто Індрапрастху ("Престол Індри"), яке не одне століття стояло пусткою. Нині це столиця Індії Делі, де в ХІ ст. раджпутські Томари звели знаменитий Червоний Форт, над яким 15 серпня 1947 р. Джавахарлал Неру - перший прем'єр-міністр незалежної Індії - підійняв триколірний національний прапор, знаменуючи, що країна скинула колоніальне ярмо й почала новий відтинок своєї історії.
Ім'я Томара означає "Озброєний списом", "Списник". Його жіночий варіант (наголошене кінцеве а) мала дружина Шіви - богиня-воїтелька, зображувана з різноманітною зброєю в десяти руках, що символізує захист 10 сторін світу (8 сторін світу, верх і низ). В одній з її рук - тризубець, а ще в одній - спис. Зображається богиня і дворукою, лише зі списом, що якраз властиве її зображенням на херсонеських монетах ІІІ-ІІ ст. до н.е. Вона - богиня-берегиня, покровителька й спасителька воїнів, захисниця обложених ворогом міст, Мати-Покрова Корсуня-Херсонесу, жителі якого ще в ІІІ ст. до н.е. клялися оберігати від еллінів (!) і варварів састер [11, 10]. А састер - це шастри, священні книги стародавніх індійців, отже, й таврів. Бо Херсонес Таврійський (літописний Корсунь) був столицею таврів, точніше, таврів-русів, бо візантійський автор ХІІ ст. Іоан Цец прямо каже, що "етнонім таври тотожний етнонімові руси". Тож загадкові таври - ті ж руси. Вони, як і індійці, знали шастри - священні книги, найвагомішу й найважливішу частину яких складали веди.
Раджпути, родичі українських половців, переважно поклонялися саме Шіві та його войовничій дружині, їздова тварина якої - тигр, а Шіви - бик. Шіва вдягнутий у тигрову шкуру, він - Витязь у тигровій шкурі. Раджпути зводять свій родовід до Місячної царської династії, до якої і належать індійські Томари. А до Місяця і Шіви, зачіску якого прикрашає півмісяць, причетні українські Томари. На печатці переяславського полковника Степана Томари й на родовому гербі Томарів зображено півмісяць ріжками вгору. Герб українських Томарів має і шестикутну зірку, складену з двох трикутників - один вершиною вниз, а другий вершиною вгору. Трикутник вершиною вгору символізує Шіву (чоловічу творчу енергію), а вершиною вниз - його дружину (жіночу творчу енергію). На щитах раджпутів часто зображений тризубець - атрибут Шіви, а на шаблях - трикутник, атрибут його дружини. Вважається, що поєднана з чоловічою жіноча творча енергія робить воїна непереможним. Недарма і в раджпутів,
Loading...

 
 

Цікаве