WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Державні освітні стандарти і українознавство - Реферат

Державні освітні стандарти і українознавство - Реферат

Гнідинської школи Бориспільського району на Київщині та інших шкіл України, була розроблена перша програма з народознавства, за якою почали працювати окремі школи. Це була ніби живлюща вода для спраглого тоталітарного суспільства в період перебудови. Тоді ж і наша середня школа № 1 м. Сквири Київської області розробила подібну програму і почала працювати за нею у 1 - 11 класах. Крім того, за цією програмою, яку затвердило МОН України, ми написали підручники для всіх одинадцяти класів, які, нажаль, до цього часу не можна видати. Уроки народознавства перетворилися у справжні свята, на них часто бували батьки, народні умільці, місцеві митці. Діти разом з учителями ніби відкривали для себе скарби нашої призабутої культури. У школі з'явилися українські вишиті рушники, відкривалися світлиці, музеї, проводилися родинні свята, учні заспівали народні пісні. З відкриттям у 1992 р. Науково-дослідного інституту українознавства, народознавство переросло в українознавство (більш широке поняття, яке охоплює пласт не лише народної, а й професіональної культури українців, проблеми державотворення, етносу та нації, національної ідеї, українського довкілля, мови, родини тощо), а також було поставлене на наукову основу за розробленою цим Інститутом концепцією вивчення українознавства у школах України.
У 1995 р. на колегії Міністерства освіти України, коли обговорювались концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні, була прийнята важлива постанова про обов'язкове введення у школі інтегрованих курсів "Людина і світ" та "Українознавство". Курс "Людина і світ" був введений у навчальні плани для старших класів до державного компонента, а курс "Українознавство" - до шкільного компонента навчального плану, введений до освітньої галузі "Суспільствознавство" Державного стандарту для 11-річної школи. Але поступово він став зникати з навчальних планів і зовсім не згадується у Державному стандарті для 12-річної школи (для 5 - 12 класів). Не відцуралися його лише учителі-ентузіасти в різних областях України, деякі управлінці (наприклад, у Києві), керівники навчальних закладів, які розуміють його важливість для розвитку творчої особистості, формування національної свідомості та розвитку національної школи в Україні. Переконливу крапку у надуманих дискусіях про цей предмет поставив кандидат педагогічних наук Л.Токар у своїй глибоко науковій статті "Українознавство в системі наук і навчальних дисциплін" на сторінках газети "Освіта України" у 2003 р. [5].
На початку ХХІ ст. почали розроблятися Державні стандарти для 1 - 4 класів 12-річної школи. І тут закономірно виникла проблема з українознавством, тобто з культурологічним предметом з освітньої галузі "Суспільствознавство" у початковій школі. Його необхідно було ввести у початкові класи, де не вивчалася навіть історія, щоб посилити гуманітарний аспект навчання і виховання. Але прослідкуймо, як він необдумано був введений.
Автори-розробники Державного стандарту для початкової школи ввели туди дуже знайомі всім навчальні предмети: "Навколишній світ", "Природознавство", "Довкілля" (до освітньої галузі "Природознавство"). З освітньою галуззю "Природознавство" все було зрозуміло і правильно, тут уже існувала довголітня традиція, її потрібно зберегти. А з освітньою галуззю "Суспільствознавство", очевидно, спочатку не знали, що робити, адже досвід вивчення суспільних дисциплін у початкових класах був відсутній. Тому і почали переносити сюди досвід старших класів, ввівши такі предмети, як "Людина і суспільство" та "Людина і світ". Це викликало заперечення у освітян України. Навіть з'явилися статті у пресі "Чи потрібне першокласнику суспільствознавство?" Просто треба було ввести курс "Українознавство" у доступній для початківців формі, адже він уже був випробуваний на практиці. А укладачі програм поєднали непоєднуване: дві освітні галузі ("Природознавство" і "Суспільствознавство"), які мають різне спрямування, злили в одну освітню галузь і придумали їй назву "Людина і світ", мотивуючи тим, що це буде інтегрований предмет. Яка може бути інтеграція у першому класі, коли в учнів ще нема ніяких знань? Таким чином, порушилась структура освітніх галузей у 1 - 11 класах, адже зникло "Природознавство", а його не можна викидати з початкових класів. І структура освітніх галузей у 1 - 12 класах, на нашу думку, має бути єдиною. Вона такою і є, крім вигаданої освітньої галузі "Людина і світ" (так може називатись лише навчальний предмет). У цій освітній галузі ввели новий навчальний предмет "Я і Україна", який аж напрошувався у навчальні плани для початкової школи, але втілився цей задум не так, як бажалося.
Було створено аж чотири програми нового курсу "Я і Україна", але спостережливий читач помітить, що це не той курс для початкових класів, адже у ньому дуже мало матеріалу про Україну, а в деяких програмах його зовсім немає, переважає матеріал з природознавства, довкілля, суспільствознавства, причому в загальнонауковому, а не українознавчому плані. Здебільшого використаний матеріал з попередніх програм "Навколишній світ", "Довкілля", "Природознавство", де нічого не було про Україну. Укладачі програм пішли легшим шляхом, використавши матеріал попередніх програм і підручників. Адже створити програму на новій культурологічній основі під назвою "Я і Україна" було набагато важче. А практичний досвід вивчення українознавства у школах України ігнорувався, не був використаний. Зрештою це привело до великих курйозів.
Бачачи, що матеріал програм і підручників зовсім не відповідає назві предмета "Я і Україна", їх автори вирішили роз'єднати цей курс у підручниках на дві частини, на два предмети і придумали їм незвичні назви: "Я і природа", "Я і суспільство", які вже з'явилися у класних журналах. Мабуть, не так слід розуміти особистісно зорієнтоване навчання, а то ще доживемося до того, що в школі з'являться предмети: "Я і математика", "Я і фізика", "Я і література" ( такі вислови можна придумати хіба що для назв учнівських творів, а не для навчальних предметів у школі).
Щоб читач міг переконатися, у які небажані форми вилилася програма курсу "Я і Україна", наведемо лише окремі приклади з цих програм для першого класу. Подаємо формулювання окремих тем, які зовсім не пов'язані із знаннями про Україну [6].
Перша програма (автори: Бібік Н. та ін.): Для чого потрібні руки. Звідки нам відомо про гірке і солодке ( з першого розділу). Як прибрати квартиру. Обов'язки дітей і батьків (з другого розділу). Як поводитись за столом. Обов'язки школяра (з
Loading...

 
 

Цікаве