WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Громадянськість як основа національного виховання - Реферат

Громадянськість як основа національного виховання - Реферат

пишатися.
Серед десяти заповідей діяльності педагогічного колективу записано: "примат виховання", що означає й розуміти як форму виховання навчанням, "виховання в дії", а тому ми визнаємо діяльнісний підхід у вихованні. Бо ж досвід не лише передається з покоління в покоління - він набувається власними зусиллями. Серед найбільш дієвих форм є проектна діяльність. Саме тут учні набувають досвіду власної відповідальності а не лише уміння пливти разом в одному човні, виховують волю, формують характери (не можна підвести), вчаться самостійно працювати ("переживають" ідею від народження до реалізації). Основна ідея діяльнісного підходу в вихованні пов'язана не з самою діяльністю, як такою, а з діяльністю як засобом становлення і розвитку суб'єктності дитини.
Зі статті Олександри Дрік, учениці 32-ї історико-філософської групи:
"Проект був безперечно успішним. А отже, ми досягли своєї мети: пізнати феномен історії минулого та на рівні переконань донести до народу значення Кам'яної Могили як одного з осередків зародження й розвитку світової цивілізації, упевнити нетямущих у тому, що ми - УКРАЇНЦІ, і доля наша - УКРАЇНСЬКА, і пам'ять у нас - УКРАЇНСЬКА, і жити ми маємо ПО-УКРАЇНСЬКИ - маємо усвідомити всю глибину поняття "нація" і що воно для нас конкретно означає. Адже тільки тоді ми зрозуміємо себе і своє місце у світі".
Найбільш важливим напрямом громадянського виховання ми вважаємо організацію демократичного ліцейного життя, коли сам учень є організатором, учасником функціонування міні-моделі суспільства. А тому практичною школою демократії для учнів став ліцейний парламент зі своєю Конституцією, структурою, правилами організації відносин. Учнівське самоврядування - це міні-модель (знову ж таки!) громадсько-державного управління де завдяки якій ліцеїсти набувають досвіду управління, де формуються навички правової поведінки в суспільстві, розвиваються лідерські якості, відбувається формування характеру. Парламент залучає ліцеїстів до участі у громадських акціях: співпраця з дитячим закладом "Надія" для дітей, хворих на ДЦП, відвідування дітей, хворих на СНІД у 1-й міській лікарні, турбота про ветеранів мікрорайону....
Отже, самоврядування через Парламент стосується способу життя учнівського колективу в цілому і кожного ліцеїста зокрема.
Промотором становлення громадянина в ліцеї виступають політклуби "Перспектива" та "Дебати", де відбуваються дискусії, діалоги, зустрічі з відомими політичними і державними діячами, де юні політики і дипломати здобувають досвід політичної полеміки, вчаться бути лідерами і патріотами. Теми дискусій "Україна має змінити свою політику щодо світової глобалізації заради національної ідентифікації", "Дитяче самоврядування - це реальний шлях до вирішення проблем підлітків", "Держава має забезпечити захист громадян від ВІЛ/СНІДу".
Наш заклад "український", а значить національний, а значить гуманістичний, а значить патріотичний...
"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування..." - ці слова Панаса Мирного свідчать про те, що мова - невичерпне джерело розвитку, скарбниця всіх знань, слово виховує, навчає і збагачує. Проведені діалоги на тему: "Ну що б, здавалося, слова..." або "Від свободи слова до свободи духу", круглі столи до Міжнародного дня рідної мови: В тобі великого народу ніжна і замріяна душа" або "Звідки ростуть ноги у питання про двомовність", за творами А.Погрібного "Якби ми вчились так, як треба Розмова про наболіле" та ін. свідчить про переконаність ліцеїстів у тому, що саме мова є основою ідентифікації нації, про зацікавленість проблемами мовної політики в Україні, про їх щиру любов до рідного слова, рідної мови. Учні ліцею в Маніфесті ліцеїста стверджують, що російська мова в Україні як друга держава не має майбутнього, і вони мають рацію. Тій великій нації, яка має багатопластову історію і культуру, яка має тисячолітні традиції і звичаї, таких Героїв, яка дала світу великих Педагогів, Учених, Культурних діячі, немає чого шукати променів чужого "сонця".
У зв'язку з переосмисленням і реалізацією власної виховної моделі, в основі якої філософія родинності, ми гостро відчували необхідність глибокої співпраці педагогічного колективу з родинами ліцеїстів.
Родина була, є і залишається джерелом людського життя. В родині плекаються всі складові здорового громадянства. Українська сім'я вже вкотре адаптується до нових умов, зберігаючи найвищі ідеали - віру в свою високу духовність та сім'ю, що завжди була міцною фортецею захисту особистості, продовження роду людського. Українська родина сьогодні, як і раніше, створює умови (забезпечує і плекає!) юних громадян України. А цілеспрямована взаємодія вчителів і батьків є запорукою успіху у нелегкій справі формування громадянськості.
Які напрями співпраці батьки - педагоги? Це:
- лекторій з найширшою тематикою: "Сім'я як джерело розвитку суб'єктної активності підлітка","Ціннісно-орієнтаційна єдність родини. Витоки духовності особистості", "Мистецтво самопізнання" - з залученням науковців, політиків, державних діячів, психологів, діячів культури і мистецтва;
- залучення до проведення урочистих подій, конференцій, семінарів;
- проведення екскурсій, подорожей;
- родинні свята для учнів І - II курсів;
- засідання педагогічних рад (розширені) за тематикою: "Біг з бар'єрами, або чому першокурснику важко вчитися в ліцеї?", "Родинна педагогіка вісторії сімейного виховання", "Аукціон ідей родинного виховання" тощо;
- відвідування уроків вчителів ліцею протягом І семестру;
- робота Батьківської академії, Батьківського комітету;
- Іні відкритих дверей;
- спільне проведення визначних акцій (Всеукраїнський гуманітарний симпозіум: "Україністика початку XXI ст.: проблеми мови, історії, філософії", Всеукраїнські "Дебати" тощо.
Наше спільне завдання (педагогів, батьків) - виховання нової генерації українців, захист соціальних інтересів молоді та їх громадянських прав.
Ліцей ми розглядаємо як розвивальну відкриту соціально-освітню систему. Ось чому її неможливо уявити без психологічного забезпечення навчально-виховного процесу. Система роботи психологічної служби спрямована на психокорекційну, консультативну, психодіагностичну та просвітницьку діяльність, її вплив на розвиток громадянських якостей ліцеїстів неоціненний. І, нарешті вплив високо духовного, високотехнологічного, інформаційного простору ліцею з його структурними компонентами і направленістю. Наші дослідження соціуму (освітній простір) є визначальними, його вплив складає 30%.
Найрізноманітніші форми і методи громадянського виховання ліцеїстів спрямовані на:
- розвиток почуття ідентифікації себе з українським народом;
- виховання готовності жити в Україні, зв'язати свою долю з її долею;
- розвиток почуття любові до свого народу й України, відповідальності перед ними і вміння служити Батьківщині на шляху демократичного становлення;
- акцентування уваги на потребі цивілізовано відстоювати свої права;
- поглиблення суспільно-політичних, моральних і правових знань ліцеїстів, сприяння розвитку когнітивного компонента патріотизму;
- розвиток гуманістичних якостей.
Людина народжується, живе і виховується у суспільстві, її прагнення мати певну соціальну позицію, набувати статус суспільного індивіда є цілком природними і закономірними. І сьогодні наш ліцей робить все для того, щоб задовольнити потребу молодої людини у самореалізації, бо дбає про те, щоб у її стінах дітям було добре, щоб ліцей для них був другим домом "мудрих вчинків взірцем, доброти острівцем".
Loading...

 
 

Цікаве