WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Гложенський монастир Св. Георгiя Побєдоносця – загадкова перлина болгарського Середньовiччя - Реферат

Гложенський монастир Св. Георгiя Побєдоносця – загадкова перлина болгарського Середньовiччя - Реферат

сказане за брехливе, хай пошукає добросовiсно в Лаврi печерського монастиря. Думаю, що знайде все так, як ми його записали.
Відомий болгарський історик-дослідник Б. Дімітров у своїй статті про Гложенський монастир зауважує, що на сьогоднішній день не відкриті середньовічні письмові пам?ятки, які свідчили б про створення монастиря. Дімітров піддає сумніву і прізвище київського князя - "ніби недуже руське" (у вищенаведеному рукописі князь згадується як Гложенський, а в болгарських дослідженнях - як Глож). Щодо самої рукописної пам?ятки, переписаної Мутафчієвим, то Дімітров припускає, що це могло бути і "пiзнiшою видумкою монахiв монастиря з метою заслужити прихильність російських властей у зв?язку з постiйною практикою у XVI - XVIII ст. пошуку фiнансової допомоги вiд Росiйської Патрiархiї" [3, 91-92].
Якщо прізвище київського князя викликає сумніви, то історія села Гложене, яке і сьогодні існує в Болгарії (на шляху між містами Ябланіца та Тетевен), повертає знову і знову до цієї легенди.
П. Мутафчієв зазначає, що, за переказами місцевого люду, колишня назва села Гложене була "Чирен пазар" [1, 68]. Князь, коли прийшов сюди, заселився на тому місці, де зараз знаходиться село Гложене, побудував маленьку церкву у старій фортеці (цілком ймовірно ту, про яку йдеться у легенді). Залишки фортеці знаходяться у лісі, на південь від монастиря.
П. Мутафчієв записав, що один із місцевих вчителів сказав про те, що у 1595 р., за часів султана Селіма, село було потурчене. Однак у приходській книзі Етропольського монастиря Хисен с.Гложене у 1648 р. згадується як християнське поселення.
Болгарські енциклопедичні довідники дають таку інформацію про с.Гложене та Гложенський монастир:
Гложене - село в Болгарiї, в областi Ловеч, у 12 км на пiвнiчний захiд вiд м.Тетевен. Розташоване в тiснiй долинi на р. Вiт. Це старовинне село, засноване руським князем Георгiєм Гложем у XII ст. Є залишки фортецi XIII-XIV ст. На стрiмких схилах вершини Лiсец знаходиться Гложенський монастир "Св. Георгiй" (XII ст.); стара церква зруйнована [4, 2: 31].
Гложене... красиво розташоване у Середньому Передбалкані, у тісній долині р. Віт, біля підніжжя вершини Лісец, на висоті 330 м. У місцевості "Кулата" (болг. означає "вежа"), на краю села, є рештки середньовічної фортеці. Гложене є старим поселенням. Засноване (згідно даних XVII ст. у приходській книзі Гложенського монастиря) у 1216 р. руським князем Георгієм Гложем, звідки й походить його назва [5, 2: 113-114].
Гложенський монастир розташований на вершині Кам?яний Лісец над с. Гложене, округ Ловеч. Заснований у 1224 р. ймовірно руським князем Георгієм Гложем. У кінці ХІІІ ст. побудована маленька "склепінчаста однокоробна і одноапсидна церква" з цікавими стінописними прикрасами і вежа - неправильна чотирикутна будівля, зсередини з?єднана кам?яним циліндричним склепінням [5, 2: 114].
Отже, завдяки цим довідкам, з?являється дата заснування села Гложене - 1216 рік та Гложенського монастиря - 1224 рік. У рукописі згадується також село Киевски Извор, що у перекладі з болгарської мови означає "Київське джерело". За переказами, воно було засноване майстрами-русами, що будували монастир.
С. Ганев і В. Найденов у своїй книзі пишуть, що село "існує і зараз під такою назвою або під назвою "Старе село" [2, 25]. Понад сто років тому частина жителів залишила село і заснувала двоє нових сіл - Голям Извор (на південному схилі гори Лісец) та Малък Извор (на північному схилі). Вони існують і сьогодні у Болгарії.
Село Голям Извор згадується також в енциклопедичному довіднику: Голям ізвор (до 1956 р. Голємі ізвор) - село в окрузі Ловеч, в 16 км на захід (північний захід) від м. Тетевен. Засноване, за переказами, у ХІІІ ст. київським князем Георгієм Гложем під назвою "Киевски Извор". Як "Голям Извор" згадується у турецькому податковому реєстрі від 1631 р. [5 (2: 126)].
Відгук легенди можна побачити на двох старих печатках, що належать монастирю:
"СИЕ ПЕЧАТЪ ОТ МОНАСТИРЬ КИЕВА ХРАМЪ СТАГО ГЕОРГИА НА ГОРА ЛИСЕЦЪ ВЪ ЛЕТО ХРИСТА 1776" (на печатці Св. Георгій зображений на коні з чудовиськом під ним);
"ПЕЧАТЪ МОНАСТИРЯ КИЕВСКАГО ИЗВОРА ХРАМЪ СТАГО В. М. ГЕ, 1821" (на печатці Св. Георгій зображений на троні) [2, 46].
На початку ХХ ст. Мутафчієв називає монастир "Гложенський монастир Св. Георгія" (1931), Ганев і Найденов - "Гложенський монастир Св. Великомученика Георгія Побєдоносця" (1937), на початку ХХІ ст. Дімітров називає його Гложенський монастир "Св. Георгій Побєдоносець".
Таким чином, на початку ХХ ст. монастир втратив у своїй назві "Київський", але на початку ХХІ ст. він продовжує називатися "Гложенський".
Монастир став відомим завдяки чудотворній іконі Св. Великомученика Георгія, принесеній ніби князем з Києва. В церкві ікона була повернута на схід, до села князя.
Імовірно, Мутафчієв розпитував про ікону. Однак його лаконічний запис свідчить про те, що йому не вдалося дізнатися хоча б щось: "Про ікону, яка прийшла з Києва, ніхто нічого не знав" [1, 78]. Монастирська ікона "Св. Георгій - житейські сцени" (розміри 38х24), що збереглася, написана у 1826 р. вiдомим iконописцем Iоаном Поповичем на самшитовому дереві. Центральна частина її вiдтворює сюжет "Св. Георгiй на конi вбиває змiя" i покрита срiбним окладом, високомайстерно виконаним. Напис на окладi, датований 1827 р., увiчнив iмена дарителiв з мiста Тетевен. Зараз ця ікона хорониться в єпархії міста Ловеч.
З тих давнiх часiв зберiгся тунель, висiчений у прямовисних скелях, через який здiйснювався єдиний доступ до монастиря. Разом з монастирською обителлю (споруджувалась приблизно з 1230р. до 1250 р.) князь Гложенський звів житлово-оборонну чотирикутну кам?яну вежу (датується ХІІІ ст. або найпізніше XIV ст.).Будівництво тривало протягом 9 років.
У 20-х роках ХХ ст. зруйнованi залишки цієї вежi (висотою приблизно до 5 метрiв) все ще зберiгалися.
Пiд час османського нашестя у ХIV ст. монастир уцiлiв, хоча й потрапив у надзвичайно скрутне становище, втративши власність над селами Малък Iзвор та Гложене, даровані йому ще князем Гложенським.
Упродовж усього пiзнього середньовiччя Гложенський монастир зберiгав релiгiйнi й духовнi болгарські цінності. Але вiд багаточисленних старовинних книг, що зберiгалися й переписувалися у монастирі, майже нiчого не вцiлiло.
У XVI та XVII ст. старовинна церква (маленька одноповерхова кам?яна споруда, дах якої теж був викладений з каменю) з багатою дерев'яною рiзьбою i стiнним розписом була перебудована, але деякi її старi елементи лишились збережені. Пiзнiше, у 1828 р., в захiднiй частинi
Loading...

 
 

Цікаве