WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Гложенський монастир Св. Георгiя Побєдоносця – загадкова перлина болгарського Середньовiччя - Реферат

Гложенський монастир Св. Георгiя Побєдоносця – загадкова перлина болгарського Середньовiччя - Реферат


Реферат на тему:
Гложенський монастир Св. Георгiя Побєдоносця - загадкова перлина болгарського Середньовiччя
Гложенський монастир Святого Георгiя Побєдоносця зведений на верхівці розломленого гірського гребеня, над яким бовваніє вершина Лiсец (Старі гори, Болгарія). Це скелясте плато зовсім неприступне, оскільки з усіх сторін оточене прірвами. Про створення цього монастиря існує красива легенда, яку й зараз святі отці переповідають допитливим туристам. Гнаний татарами у ХIII ст. київський князь Георгiй Гложенський разом зі своїм військом прийшов у Болгарiю i допомагав болгарському царю у боротьбі з ворогами. Після здобуття важливої перемоги, на знак подяки, цар подарував князю землi вздовж рiчки Вiт, що належали царськiй родинi. Тут князь i поселився зi своїм вiйськом. За легендою, у князя була хвора дочка. Щоб зцiлити її, священик порадив збудувати церкву, що князь i зробив. Церкві вiн подарував iкону Георгiя Побєдоносця, принесену з Києво-Печерської лаври. Дочка князя зцiлилася, але коли наступного дня всi прийшли до церкви, то були дуже здивованi - iкона зникла. Князь наказав шукати скрiзь. Iкону знайшли на вершинi скелi, на кущi кизилу, і повернули в церкву, але вона так само мiстично зникала ще двiчi i двiчi її знаходили на тому ж самому мiсцi. Вражений князь розпорядився побудувати на вершинi скелi монастир, давши йому iм'я Св.Георгiя Побєдоносця Київського. А на тому мiсцi, де знайшли iкону, збудували церкву.
У болгарських наукових джерелах наявне дослiдження, яке, поза сумнівом, є найцiннiшою пам'яткою про Гложенський монастир. Це робота болгарського вченого П. Мутафчiєва "По наших старогiрських монастирях", опублiкована у 1931 р. у Збiрнику Болгарської академiї наук.
Праця містить записки й матерiали з iсторiї та археологiї про старi церкви i монастирi, що знаходилися у Старих горах. Бiльшiсть їх була зiбрана вченим протягом лiта 1915 р. Пройшло багато часу. Нiхто бiльше не займався детальним вивченням цих церков i монастирiв. Тож влiтку 1930 р. П. Мутафчiєв обiйшов усi цi мiсця i з жалем вiдмiтив, що деякi старi церкви, які існували до 1915 р., зовсiм зруйнувалися, фрески в iнших майже знищенi, багато старих книг та церковного начиння невiдомо куди зникли.
До найцiкавiших документiв у Гложенському монастирi П. Мутафчiєв вiдносить одне сказання [1, 74-75] про його заснування. Воно було написане на окремому листку 30х22 см дрiбним пiвуставом, густими рядками. П. Мутафчiєв переписав його повнiстю у тому виглядi, в якому побачив. На цьому ж листку внизу був i новий запис, зроблений 6 квiтня 1870 р. Павлом Поповим, в якому говориться про те, що переписана ним легенда про створення монастиря знаходиться у приходськiй книзi монастиря святого великомученика Георгiя. Проте П. Мутафчiєв пiд час свого перебування у ньому згаданої книги не бачив. Щодо самого тексту рукопису, то, як вважають С.Ганев i В.Найденов (автори книги "Гложенський монастир" (1937)), вiн написаний "гарною церковнослов'янською мовою у XVII ст. болгарином, випадковим гостем монастиря а, можливо, i його мешканцем - монахом"[2, 22], який у днi занепаду монастиря, прагнучи йому допомогти, написав це послання для зiбрання коштiв.
Подаємо цей рукопис у перекладі українською мовою, сподiваючись на те, що вiн викличе зацiкавлення у багатьох шанувальникiв iсторiї і старовини.
Цим нашим рукописом повiдомляємо про чудотворну iкону, яка зараз знаходиться в Болгарії, кожному, хто побажає почути щось про неї.
В болгарськiй землi, яка зараз пiд турецькою владою, є гори, якi по-болгарськи називаються Старi гори, i знаходяться на недалекiй вiдстанi вiд рiки Дунай. В тих горах знаходиться один дуже високий пагорб, який домiнує над iншими пагорбами. На вершинi цього пагорба є висока скеля. На цiй скелi знаходиться монастир з храмом святого великомученика Георгiя, названий Київським. У цьому монастирi знаходиться чудотворна iкона святого великомученика Георгiя. З нагоди мого перебування там у монастирi, запитав тамтешнiх жителiв, чому цей монастир називається Київським. Показали менi одну рукописну книжку, однак без лiточислення, в якiй пишеться, що ще в древнi часи iкона святого мученика Георгiя, коли вийшла з мiста Києва, несена божим натхненням, дiйшла i постала на цьому пагорбi, який по-болгарськи називається "Кам'яний Лiсец". I розiйшлася повсюду звiстка про це чудо, що чудотворна iкона святого великомученика Георгiя iзiйшла з Києва, знайшлася на згадуванiй вище скелi в Болгарiї. Один князь з мiста Києва, на iм'я Гложенський, чув про чудотворну iкону святого великомученика Георгiя, що знаходиться в болгарськiй землi.
Відчуваючи великi ревнощi до святого великомученика Георгiя, вiн негайно прийшов на це мiсце, де знаходилася iкона. I збудував вiн невелику кам'яну церкву на скелi, що на вершинi цього пагорба, побудував i монастир на вершинi скелi. Купив трошки землi для утримання монахiв i для доходу церквi i подарував її монастирю. Там зараз знаходяться два села. Одне село називається Київський Iзвор, а друге - Гложене, тобто по iменi цього князя. Багато часу минуло вiдтодi. Турки заволодiли цiєю землею i вiдiбрали монастирський доход, мабуть, його землю. Монастир потрапив у великi злиднi i бiднiсть. Ради цього ми вимушенi оголосити цим письмом всiм вищевикладене і попросити вас, панiв, що знаходитеся в богобереженому мiстi Києвi, як духовнi так i полiтичнi /мирськi/ боголюбивi i доброзичливi християни, наслiдувати ваших пращурiв в наданнi допомоги згадуваному вище монастирю, щоб не вiдiйшла в забуття пам'ять про ваших батькiв i хай прославиться iм'я Господнє нашого Iсуса Христа, разом з iм'ям святого великомученика Георгiя, амiнь. А що це на користь вам, не годиться менi простому i невмiлому говорити, так як знаю, що ви самi Богу навченi i знаєте, що є воля Божа i що є корисно для ваших душ.
I ще це чув я вiд тамтешнiх жителiв. Недавно якийсь монах, на iм'я Йосип, прийшов з київських монастирiв на це мiсце, шукаючи й питаючи, де знаходиться київський монастир i яка гора називається Кам'яний Лiсец, де знаходиться чудотворна iкона святого великомученика Георгiя. Тi запитали його, звiдки знаєш про київський монастир i про чудотворну iкону святого великомученика Георгiя. А вiн їм говорив, що в Києво -Печерськiй лаврi є книга, в якiй розповiдається про неї: i коли вийшла з Києва iкона i на якому мiсцi зупинилася. "Коли прочитав про неї", говорив вiн, "прийшов її пошукати". Тi йому показали тодi в монастирi iкону святого великомученика Георгiя. А вiн, обнiмаючи її, пролив багато слiз i розцiлував її. Це писав я, але якщо знайдеться хтось, хто порахує
Loading...

 
 

Цікаве