WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Глобальні важелі сучасного соціально-економічного поступу - Реферат

Глобальні важелі сучасного соціально-економічного поступу - Реферат

технологічно-виробничі процеси самостійно. Це забезпечило прискорений розвиток господарства Японії та доведення якості продукції національного виробництва до рівня світової конкурентоспроможності.
Але в глобальному вимірі, як і кожний ресурс, фундаментальна наукова і технологічна інформація - як по суті сировинний економічний ресурс виявляється найбільш ефективною при одержанні з неї конкретної товарної продукції: винаходу чи спеціального технічного пристрою, способу, методу чи готової до споживання продукції. Тому саме ця закономірність спричинила сповільнення процесу ліцензійної торгівлі поміж згаданими державами. Відомо, що останні десятиліття розвитку Японії характерні відчутною інтенсифікацією фундаментально-наукових досліджень, що, в свою чергу, як ми це вже показали, тісно пов'язано з проблематикою інтелектуалізації та інноватизації соціально-економічної сфери.
Створюючи передовий фронт економічного процесу, інтелектуальна праця, яка справляє початкове вирішальний вплив й на усяку сучасну так звану фізичну працю, а за своїм сутнісним змістом виявляється не чим іншим як інформаційно-цільовим моделюванням потрібних результатів та засобів їх досягнення. В суто технологічній сфері, наприклад, - це винахідницька творчість, в науковій - теоретична та методологічна, в суспільно-економічній - концептуальна, у виробничій - організаційна та раціоналізаторська, в політичній - спрямовуюча управлінська, в духовно-культурній - морально й етично пошукова тощо.
Тут ми вже можемо зробити дуже важливий науково-практичний, за своєю глибинною сутністю фактично методолого-праксеологічний висновок, що інформаційна основа в системно повному соціально-економічному процесі живить інтелектуальну основу, а інтелектуальна - живить інноваційну основу. Така трансформація в реальному житті виглядає як комплекс цілком окремих спеціалізованих процесів.
Але ефект умовно-ідеального (абстрактного) "розділення світу", як ми це вже встановили, починається саме з етапу формування інформаційних понять, які є лише фрагментарним відтінком дійсних процесів і сутностей. Далі, поняття як системи вже штучно ідеальні, тобто як інформаційні знання, так само штучно трансформуються в системи теорій, вчень, концепцій, програм тощо. Потім йдуть етапи, так би мовити, другого ешелону "розподілу єдиного", а саме: диференціація наук, спеціалізація та поділ праці. Отже, єдиний і в дійсності нерозривний речовинно-енергетичний світ з самого початку його пізнання, м'яко кажучи, "спрощується" і "розділяється" в процесах глобальної суб'єкт-об'єктної взаємодії.
Цілком зрозуміло, що такий "глобальний розподіл", попри його умовність, не тільки функціонально необхідний для людського життя, але він може створити й реально створює також глобальний "ефект дезінтеграційної напруги" в соціально-цивілізаційній сфері. Ця "напруга" неминуче підсилюється в процесах вищезгаданого "другого ешелону поділу", а її наслідки виявляються майже завжди несподівано і здебільшого негативно, особливо в нестійких і перехідних суспільствах. Отже, наслідки дезінтеграційних ефектів сьогодні ще не можуть бути чітко визначені і передбачені. На цьому ґрунті в усі віки свого розвитку дефіцит достовірних інформаційних знань людство заповнювало містикою, утопіями, псевдотеоріями, волюнтаризмом тощо. А зовсім несподівані події у вигляді катастроф і криз різного масштабу пояснювалися діями "ворогів", диявола та інших темних і злих сил. Але сьогодні вже ясно, що тільки глибоке загальносистемне вивчення і концептуально-практичне врахування коротко наведеного в цій роботі транс-психо-інформаційно-технологічного механізму ефективної діяльності і безпечного соціально-економічного розвитку покаже людям найефективніший вихід із усіх, об'єктивно породжених самою соціалізованою формою життя, проблем і труднощів.
З викладеного матеріалу можна зрозуміти, що практичні й методологічні проблеми інформатизації, інтелектуалізації та інноватизації суспільного розвитку на сучасному етапі принципово можуть вирішуватися тільки на фундаментально-науковому рівні. Іншими словами, фундаментально-теоретичний і практично-прикладний рівні розглядання і вирішення проблем тут повністю співпадають. Однак, як показує саме життя, щільний зв'язок зазначених проблем, із ще далеко не усвідомленими закономірностями духовно-інтелектуальної (психічної) сфери, робить їх занадто специфічними за системними складнощами, а сам підхід до цих проблем, зрозуміло, потребує особливої обережності та ретельності. Не заглиблюючись занадто в цю проблематику, зауважимо, що процеси інформаційного обміну, наприклад, в межах конкретних трудових систем, на відміну від речовинно-енергетичного обміну, в принципі не підкоряються фундаментальному закону зберігання та балансу. Отже, процес нагромадження інформаційних знань може мати скоріш якісну міру, аніж кількісну. Це, мабуть, тому, що сутність процесу збільшення інформаційного ресурсу полягає переважно в поглибленні наших знань.
До речі, реальний процес побудови суверенної Української держави і перехідних реформ розпочався в правовій сфері. І цей підхід був правильним передусім тому, що за своєю ідеальною сутністю правова система є спеціальною інформаційною, а в функціональному плані - це природно єдиний інструмент саморегуляції суспільного економічного процесу в максимально об'єктивній формі. Але, будучи ідеально-цільовою інформацією, право само по собі несаморухоме і тому "самостійно" не може виконувати свою регулятивну функцію. Звичайно, мікропроцесуальнежиття правового акту починається в голові законодавця, однак повне його життя як макропроцесуальна його об'єктивізація, здійснюється тільки в процесах управління структурно цілісним науково-освітньо-виробничо-споживчо-екологічним циклом. Такий цикл повинен включати всі об'єктивно необхідні етапи, зрозуміло, у відповідності із стисло викладеним тут механізмом, а також всезагальний (системно глобальний) психоінформаційний зв'язок як носія і першорушійну силу в управлінсько-супроводжуючих мікропроцесах досягнення соціально-економічної мети.
Тут виникає закономірне питання: а що ж може служити первинним каталізатором та надійним гарантом забезпечення соціальне і гуманітарне ефективного соціально-економічного життя? З точки зору концептуально розглянутого механізму діяльності і розвитку таке гарантоване зрушення може надати тільки активно творча спроможність громадян, яка лише і здатна в постійному режимі заповнювати неминуче наявну "порожнину" (стагнаційну), отже надійно, в режимі економічної безпеки, здійснювати дійовий урівноважуючий зв'язок між соціальними потребами і об'єктивними можливостями в кожній людській спільноті.
Таким чином, якщо ми теоретично і практично визнаємо творчу працю, так би мовити, панацеєю від усіх труднощів, то феномен винахідництва як вищий вияв науково-прикладної, тобто інтелектуально-технологічної творчості, повинен зіграти в економіці найважливішу роль. Окрім того факту, що це відповідає концептуально зафіксованому нами транс-психо-інформаційно-технологічному механізмові прискореного поступу, науково-технологічна конкурентоздатність сучасної держави означає і її справжню національну могутність.
З цієї точки зору держава в стані України спочатку повинна була розвивати не вульгарну свободу комерції чи приватизацію майна
Loading...

 
 

Цікаве