WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Глобальні важелі сучасного соціально-економічного поступу - Реферат

Глобальні важелі сучасного соціально-економічного поступу - Реферат


Реферат на тему:
Глобальні важелі сучасного соціально-економічного поступу
Загальні положення
Розглядаючи загальносистемно проблематику соціально-економічного поступу, треба визначити, по-перше, рівні її наукового аналізу у відповідності з реальними процесами сучасного світового розвитку та потребами конкретного суспільства в проведенні такого аналізу. І, по-друге, взяти до уваги найвпливовіші, насамперед об'єктивні, або, якщо висловлюватися новітньою термінологією, глобальні чинники формування системи економічної безпеки як вузлової частини загальнонаціональної безпеки.
Безумовно, надавати тут лаконічне загальносистемне визначення змістовної сутності економічної безпеки було б передчасно. Але цілком зрозуміло, що ця проблематика сьогодні виявлена на різних рівнях і в різних структурах соціально-економічного життя. В плані, так би мовити, планетарної економіки найбільш інтенсивно у формуванні системи економічної безпеки зацікавлене кожне суспільство, що має статус незалежної держави і дбає про свої національні інтереси. Інтереси такого забезпечення на рівні так званої світової економіки є значно абстрактнішими, попри наявність вже значної кількості міжнародних інституцій, що регулюють спільну діяльність та економічні відносини. Проблеми в цій сфері вирішуються здебільшого вже існуючою системою міжнародного права.
Однак проблематика економічної забезпеченості, а отже, й безпеки, передусім повинна враховувати той незаперечний факт, що перед тим як кваліфіковано захищати національні економічні інтереси, потрібно створити свої ж економічні цінності. Таким чином, по-справжньому ефективна система економічної безпеки створюється, починаючи з етапів суспільної організації по-сучасному кваліфікованої, тобто методологічно, концептуально та праксеологічно виваженої економічної діяльності.
Відтак гуманітарне та соціальне ефективна продуктивність національної економіки є головним фактором і гарантом у завданні формування системи економічної безпеки кожного суспільства. І саме тому в цій складній проблематиці найбільш актуальним є визначення об'єктивно і пріоритетне найвпливовіших, отже, глобально найважливіших чинників економічного забезпечення держави.
Такий висновок вирішальною мірою підсилюється історичним, методологічно та концептуалізаційно орієнтуючим фактом, що світове соціально-економічне життя безповоротно увійшло в русло глобальної трансінформаційної економізації процесів в усіх без винятку сферах діяльності та розвитку.
І. Концептуальні засади конкурентоспроможних антикризових стратегій.
Отже, складна проблематичність національного й глобального розвитку в режимі соціально-економічної забезпеченості є стійкою ознакою новітнього історичного процесу. Всесвітня історія економічної думки /1/ свідчить про те, що людство практично в постійному режимі проводило пошук шляхів удосконалення своєї діяльності, орієнтуючись, головним чином, на щоденні життєві потреби, пряму та зворотну реакцію природних речей.
Реальні процеси світового розвитку в епоху так званої НТР свідчать не тільки про вражаючі
техніко-економічні досягнення людства, а й про значні негативи: ресурсні дефіцити, військові та релігійні конфлікти, продовольчі й системні соціально-економічні кризи та екологічні деформації, навіть "саморозвали" потужних держав і регіональних угруповань. Системний аналіз соціального стану і сталих показників економічного розвитку більшості країн світу, що в найзагальнішому варіанті проведений за ініціативою ООН і викладений в матеріалах Всесвітніх конференцій з проблем світового розвитку /1992 - 2002 роки/, яскраво підтверджує глобальний характер цих небезпечних тенденцій, фіксує вирішальність їхнього впливу на геополітичні процеси, на планетарні економіко-екологічні зрушення і, зрештою, на глобальний, регіональний та національний розвиток.
Все частіше, а особливо це виявилось в XX столітті, поширюються так звані ідеологічні або інформаційні війни, в тому числі у формі релігійного фундаменталізму, які сьогодні вже також набули глобального виміру та впливу на геополітичні та геоекономічні процеси. Це також підтверджує факт дефіциту науково-практичного усвідомлення людством значення і ролі методологічно-інформаційних орієнтирів в умовах сучасності. Про дефіцит інформаційних знань в сфері соціально-економічної методології також яскраво свідчить вже історично тривалий пошук шляхів подолання соціальне (ідеологічно) конфронтаційного і так званого мальтузіанського підходів до проблематики розвитку, основними відправними положеннями яких є небезпека самознищення та невідповідні потребам сучасного людства "межі зростання" /2/.
Попри те, що в процесах сучасної творчої соціокультурної і техніко-економічної діяльності саме на науково-інформаційній основі людський геній створює "найвищі" технології, їхнє практичне використання сьогодні має не тільки позитивний напрямок, а й у великій мірі набуло антигуманного й антиекологічного характеру, найбільше, як очевидно, у сфері озброєнь і недосконалих "тіньових" виробничих підприємств.
Існуючі методи внутрішнього і міжнародного поділу праці, з різною мірою відкритості національних економічних систем та необхідністю забезпечення так званих національних інтересів, на різних рівнях демократичності, консолідованості та конкурентоспроможності суспільств в процесах взаємопов'язаного саморозвитку - все це певною мірою функціонує діалектично-суперечливо, але реалії світової економіки все ж свідчать про надмірне домінування дезінтеграційних ефектів в житті сучасного людства. Тут теж актуальною є потреба науково усвідомити, що підґрунтя цих небезпечних ефектів також знаходиться в надрах основних механізмів функціонування інформаційного ресурсу в житті світової спільноти /З/.
Усе це вказує на гострі потреби науково-теоретичного, методологічного та концептуально-практичного усвідомлення основних чинників і механізмів всебічно (системно) ефективного, безпечного господарювання й поступу в специфічних умовах сучасності. Адже останні десятиріччя XX та початок XXI ст. чітко виявили стійкі тенденції світового процесу: інтенсивну інформатизацію та глобалізацію систем економічної діяльності і соціального розвитку.
Ці імперативні тенденції переконливо показують, що саме вони, як стратегічні орієнтири розвитку, визначають проблематику та напрямки актуальних наукових досліджень механізмів системного забезпечення організації надійного й ефективного соціально-економічного процесу в нашій державі. Однак, намагаючись деяким чином пристосуватись до світових вільноринкових процесів, українська економіка все ж знаходиться сьогодні, м'яко кажучи, в стані пасивного самореформування. Макроекономічні спроби якось стабілізувати ситуацію в прогресивному напрямку здійснюються фактично без стратегічно виваженої концепції, без належного усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків у цій доленосно важливій, з точки зору національної безпеки, справі.
Слід зауважити, що загальносистемний розгляд цієїпроблематики потребує врахування усіх найвпливовіших як внутрішніх, так і зовнішніх, чинників і параметрів суспільного розвитку. Однак враховуючи, що усякий прогрес в межах початкове помилкової системи виявляється зрештою несподіваним регресом, обґрунтування системно пріоритетних важелів вирішення
Loading...

 
 

Цікаве