WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Геополітика та геостратегія – складова частина українознавства - Реферат

Геополітика та геостратегія – складова частина українознавства - Реферат

використовує наявний простір в економічних цілях. Тобто С.Рудницький вважав, що простір території і її природи - це одна з основ держави, іншою основою є частина людства, яка утворює державу.
Поставлену С.Рудницьким у політичній географії проблему поєднання території і населення українознавчі дослідники розглядають в аспекті впливу географічного розташування української території на творення українського етносу та йогозв'язки з іншими цивілізаційними і культурними спільнотами. П.Кононенко і Т.Кононенко розкривають процес розвитку українського етносу від початкових людських спільнот часів палеоліту та неоліту як природно-біологічного і культурно-духовного феномену у системі поєднання впливів кліматичних, геологічних, соціокультурних явищ.
Орієнтуючись на "Книгу буття українського народу" вчені визначають дві геополітичні епохи у становленні українського етносу: "доісторична" - від V тисячоліття до н.е. до кінця X століття н.е.; "історична" - II тисячоліття н.е. Перша епоха характеризується тим, що українська територія стає межовою між еллінським, а згодом римським світом та східними народами.
У процесі цього протистояння відбувається перетворення місцевих племен у автохтонний етнос. Після утворення Київської держави у II тисячолітті українська територія стає межовою не лише "між середземноморською та передньоазійською і північноєвропейською цивілізаціями, а й між осілим хліборобським світом та кочовим азійським".
Епохальними геополітичними подіями цього часового періоду, які мали фундаментальний вплив на еволюцію українського етносу в націю, вважаються: прийняття християнства князем Володимиром у 988 р.; козацьке повстання на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким у 1648 р.; битва українських козацьких військ на чолі з гетьманом Іваном Виговським проти армії Московського царства під м.Конотопом у 1659 р.; військово-політична коаліція гетьмана Івана Мазепи з Швецією у 1708 р.; прийняття національними зборами у Львові ЗО червня 1941 року Акту Відновлення Української держави; прийняття Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України; референдум 1 грудня 1991 року про підтвердження Акту проголошення незалежності України.
Ці події є ключовими етапами поступового і еволюційного ідеологічного самоусвідомлення українців. Процес еволюції українського етносу в націю вчені розглядають у контексті впливу природних умов, культури як синтезуючої цілісності, господарського життя і світобачення.
Природа українського терену мала вплив на становлення в людей стереотипів поведінки на рівні підсвідомості, а культурні здобутки формували певні психоетнічні уявлення, які постійно трансформувалися в залежності від ситуативних обставин, зокрема у зв'язку з постанням чи занепадом власної державності.
П.Кононенко і Т.Кононенко не протиставляють "як найактуальніші парадигми: етнодержава і етнонація", а, ґрунтуючись на методиці синтезу досліджують феноменальність української нації на основі здобутків історії, філософії, соціології, природознавства, релігієзнавства, лінгвістики, етнопсихології. Вони заперечують методику групування фактів до заготовлених аксіом. Зразками таких політизованих схем ними вважаються міфологічні російські погляди щодо Переяславської Ради, Великої вітчизняної війни, дружби слов'янських народів, які відображають ідеологічні та економічні інтереси Російської Федерації.
Методи досліджень, які застосовують українознавці, - це аналіз і синтез джерел і фактів; дослідження розвитку певних явищ у їх органічному часовому просторі; виведення у науковій розробці висновків і оцінок з фактів. Дослідницька методика, запропонована вченими, є необхідною передумовою для того щоб через аналізування соціальних і культурних здобутків та осмислення і теоретичне узагальнення історичних подій, фактів і явищ визначити сутність і традиції національної державності. Необхідність розробки теорії і методики геополітичних історичних досліджень визначає актуальність концептуальних завдань: розкриття теоретичних та методологічних аспектів геополітики та геостратегії, як складової частини українознавства; обґрунтування етапів та ідейно-теоретичних напрямів української геополітичної думки XX - початку XXI століть; визначення актуальності поєднання геополітичних ідей та поглядів українських мислителів першої половини XX століття з сучасними українознавчими геополітичними теоріями та концепціями.
Розкриття і дослідження геополітичних проблем, подій та явищ пов'язаних з українською територією є необхідним для взаємопоєднаного осмилення розвитку етносу, його еволюції в націю та становлення і розвитку державних форм правління.
Тому вчені-українознавці акцентують увагу на споконвічному прагненні українців до освоєння та оборони внутрішнього земельного простору на противагу агресивно-експансивним наступальним діям іноземних державних утворень - Речі Посполитої, Московського царства, Російської імперії, Радянського Союзу.
Ці державні об'єднання, які мали різні міфологічні політичні модифікації, отримували тимчасову перемогу над автохтонним українським населенням.
Незважаючи на суб'єктивні силові фактори, активний опір національне свідомого українства приводив їх в середині XVII століття, у 1917 і 1991 рр. до геополітичної катастрофи.
Волевиявлення українців 1 грудня 1991 року з точки зору вчених-українознавців засвідчило, що за дві тисячі років автохтонний етнос, який зародився в трипільській культурі, витримав безперервний психологічний тиск інших племен, держав і політичних об'єднань і переміг, усвідомлюючи свою велику історичну місію. Світова велич українців визначається унікальним біогеографічним і кліматичним комплексом української території.
Природними межами України, згідно з концепцією доктора географічних наук П.Масляка, є гідрокліматичні кордони, які перетинають Європу від Неви на півночі до Дону на півдні.
Між цими кордонами є замкнена гідрографічна система річок, які пов'язані з басейном Атлантичного океану. Зокрема, усі річки України впадають у Чорне, Азовське та Балтійське моря і через Середземне та Балтійське моря поєднуються з Атлантичним океаном. Біогеографічний регіон, який є на сході від річки Дон, не має виходу до світових водних просторів, за винятком річок, які впадають у Північний Льодовитий океан. У зв'язку з цими обставинами Петро Масляк вважає, що геостратегія української нації має базуватися на усвідомленні і використанні українцями власних духовних і просторових схильностей. Українці дали світові пісню, хліб і крила. Цей поетичний вираз вченого має
Loading...

 
 

Цікаве